Висловлю свої деякі приватні міркування, начитавшись коментарів на сайті «НВ ІнформПортал». Як на мене, то багатих, котрі рвуться у Верховну раду, взагалі, потрібно у цьому, законодавчо обмежити. Поясню. Ви ніколи не задумувались, а чому багаті ідуть у владу? Більшість із них патріотизмом та любов’ю до Неньки України, ніколи не страждали і не палають. І навряд чи запалають потрапивши до ВР. Скоріше навпаки. Звідкіля у них багатство і гроші? Декларуючи свої прибутки у ДПА, вони їх, здебільшого приховують. І це легко довести, було б бажання. Є безліч прикладів. І на місцевому рівні теж. Виходить, що вони чогось бояться. Схоже, хочуть за муром депутатської недоторканості зберегти неправедно нажите, і як вбачається, вкрадене у народу добро. Мало того, подвоїти чи удесятерити свою нерухомість та рахунки у вітчизняних та закордонних банках. Переважна більшість виборців на округах, взяти хоча б наш Володимир-Волинський № 19 – бідняки, у порівнянні зі багатіями-кандидатами. Окрім Б.Приступи та Є.Недищука, звичайно. Можливо іще деяких, яких я не знаю. Між більшістю кандидатів і простих людей виборчих округів, величезний розрив у якості життя, який щомісяця збільшується, а ми відповідно, стаємо все злиденнішими. Якщо вивести середнє арифметичне доходів виборців по округах, то ці люди живуть дуже скромно. І зрівняти це зі тлом розкішного життя та видатками наших майбутніх наймитів. Це – прірва, яку нам сірим, і нашим нещасним дітям, яких ми лікуємо у бойлерній 15 М-ну, і оздоровлюємо у озері на Шахтарському, не подолати ніколи. То чому я маю за них голосувати? Щоб вони почали тріщати від вкраденого багатства і безкарності? Людська непорядність напряму залежить від кількості грошових знаків у гаманцях та у комерційних банках – переконався давно. Людина, розбагатівши, змінється у гірший бік.
Далі. Більшість наших кандидатів не горять радикальним реформуванням економіки, освіти, правоохоронних органів та судової системи. Вони говорять, що не відразу Київ будувався, потрібно почекати ще, буде не так боляче і легше, відтягуючи час. Скільки чекати? 50, 100 чи 1000 років? Києву, 1500 років. Така гнила і бидляча стабільність мене не влаштовує. Я не прихильник ані Митного союзу, ані збереження СНД під егідою Росії. Я – європеєць. І бачу майбутнє своєї країни і нації тільки у Європі, посеред цивілізованих і демократичних народів. Голодоморів, ГУЛАГів, репресій, геноцидів і тиранів, рабства і «старших братів» різних калібрів, і у різних їх проявах, воєн та пролетарських революцій, ми вже наїлися. Хочеться волі. Але не такої, як маємо зараз, а справжньої. На мою думку, депутати, що злісно не бажають, або не вміють говорити українською мовою повинні бути депортовані у країни, що виявлять бажання надати ім. притулок. Мало того, абсолютно всі громадяни держави Україна повинні нею вільно володіти. Якщо це не так – то вони є небажаними на українській території. Ніхто зі депутатів Верховної ради не повинен бути причетним, ані до ведення свого власного бізнесу, ані до лобіювання чужого. Закони для всіх – і для багатіїв у тім числі. Я не раб і не безмовна скотина. І якщо потрібно, не зважаючи на вік, готовий захищати демократичні вселюдські цінності зі зброєю у руках, згідно ст. 17 Конституції України. На тому стою.
03.10.2012 р. Анатолій Бідзюра, голова ГО Україна + Польща. Нововолинськ
