Попереду вибори. Усі “кандидати” гуртом перемінились та повсюди чинять “добро” на користь нашої неньки України. Ось вам і дорога, ось і допомога і можете нас хоч до хворих місць прикладати – обов’язково допоможе. Не вистачає мабуть лише повідомленнь про їхнє цілительство та зняття порчі.
У нашому місті “блакитні” друзі з правлячої партії ось нову дорогу обіціяють своїм сприянням побудувати. Це, звичайно, добре. Я навіть дуже радий цьому сприянню на “покращення”.
Тільки ось біда… у інших регіонах вони чомусь ведуть себе зовсім по-інакшому. Можуть дозволити собі нахабненько плюнути в душу сотням а то й тисячам українців, при цьому без жодних докорів сумління порушуючи десятки законів.
Ці рядки не “агітація” чи “антиагітація” яка оточила нас повсюди де лишень можна це зробити. Це крик душі з гаслом – “Доки?!”. – На це питання сама по собі з’являється відповідь: “Ще трішечки. Ось тільки закон про наклепи приймуть, та й по всьому. Тоді не лише на телебаченні чи в інтернеті ніхто “кривого” слова не посміє висловити проти ПР і інших “кровосісів”, а й у простому спілкуванні на вулиці”. Цікаво буде – як в епоху сталінізму. Так що, як у приказці “Від бідності та тюрми не зарікайся” (от сумы да тюрьмы не зарекайся – рос.)
Кіровоградщина від нас досить далеко. Але проблеми створені на рівному місці можновладцями мені досить близькі. Тому що не за горами і у нас те-ж саме може розпочатись.
На фото один з храмів Кіровограду під час Великої Вітчизняної Війни. Хоча на той момент це вже й не храм.. а “Спортивно-танцевальная площадка”. Та й вигляд людей на фото – дуже “спортивно танцювальний”. Тільки не до танців їм чомусь.
У фільмі “Поп” є один момент, коли посеред села зупиняється танк, який їде у свій перший бій на самому початку війни, і з нього вилазить юний хлопчина з проханням “Отец! Благослови! А? Или там что нибудь… святой водой!” А тим часом танку вилазить ще один чоловік зі словами “Морозов б**я под трибунал пойдешь!”
Так ось, лише віра у Бога багатьом надавала сміливості у бою. Так як захищали не лише “родину мать” а своїх близьких, їхнє щастя, життя, віру і храм у якому недоноразово спілкувався з Богом. Звичайно, ще до війни, та й після, комуністична влада досить багато винищила цих захисників… але усіх не змогла. І сподіваюсь не зможе.
___________________________
Відкритий лист щодо порушення прав віруючих УПЦ КП на Кіровоградщині.
Управління Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату заявляє про відверті та нахабні порушення прав і свобод людини і громадянина органами виконавчої влади Кіровоградщини та їх керівниками: головою Кіровоградської обласної державної влади С. Ларіним, головою Новоархангельської районної державної адміністрації О. Кожухарем, іншими посадовими особами.
Згідно зі ст. 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Згідно зі ст. 35 Конституції України «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».
Кіровоградські чиновники вважають, що незнання законів дозволяє їм довільно розширяти вимоги до інших, звужувати власні обов’язки, розпоряджатися життям громад Київського Патріархату на власний розсуд.
Вже тривалий час на Кіровоградщині влада вчиняє дискримінаційні дії щодо вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату. Коли мова йшла про банальне: надання переваги Московському Патріархату в інформаційному просторі, відмови у виділенні землі під будівництво кафедрального собору (хоча, наприклад, громадам Московського Патріархату земельні ділянки виділяються в будь-яких місцях, де б тільки не побажали), всупереч законодавству отримання від нас орендної плати за землю (тому ж Московському Патріархату ділянки надаються в постійне користування), наші священнослужителі та вірні не нарікаючи, терпляче несли цей хрест, виконуючи своє християнське служіння.
Але перед цими виборами владоможці від ігнорування та дрібних покусувань перейшли до цинічних на зухвалих дій відносно релігійних громад УПЦ КП. Спочатку була позбавлена місця служіння громада Преподобних Агапіта та Даміана Києвопечерських м. Кіровограда, яка молилася в пристосованому приміщені при обласному онкологічному диспансері. Пізніше робилися спроби захоплення недобудованого храму Апостола і євангеліста Луки в с. Пушкове Голованівського району та земельної ділянки громади Преображення Господнього в м. Гайвороні. В усіх цих діях не останню роль грали голови місцевих райдержадміністрацій.
Та найбільше відзначився у служінні Московській Патріархії голова Новоархангельської райдержадміністрації Кожухар О. В. У липні 2012 року він неодноразово викликав настоятеля громади Рівноапостольного князя Володимира УПЦ КП смт Новоархангельськ о. Іллю Совича і, застосовуючи улещування та погрози, намагався примусити його перейти до Московського Патріархату.
В цей же час громадянин Демішкан В. Ф. обманним шляхом отримав оригінали установчих документів громади, вважаючи, що їх наявність дає йому право перевести громаду в УПЦ МП.
Для відновлення документації громада Рівноапостольного князя Володимира смт Новоархангельськ 02 серпня цього року скликала парафіяльні збори, на яких було знайдене оптимальне рішення – прийняти статут в новій редакції. Всі необхідні документи цього ж дня було надано в обласну державну адміністрацію для реєстрації прийнятих змін. Хочемо наголосити, що мова йшла не про юрисдикційну зміну, не про ліквідацію чи реорганізацію громади, а лишень про зміни до статуту з метою його актуалізації. Реакція обласної адміністрації на цей простий крок викликали здивування і розчарування одночасно. Почалося безпідставне затягування розгляду документів, роздмухування конфлікту навколо громади, звинувачення у незаконному проведенні парафіяльних зборів.
З причини виниклої ситуації в смт Новоархангельськ керуючий Кіровоградською єпархією УПЦ КП єпископ Марк (Левків) написавлиста на ім’я голови ОДА Ларіна С. М. Результатом стала перша за більше ніж два роки (!) зустріч владики з губернатором. Позиція чиновника ще більше засмутила. При двогодинній розмові його цікавило, чи не є такі зміни до статуту рейдерським захопленням (!) з боку громади УПЦ КП, чи має право громада змінити свою юрисдикцію та як це зробити, але жодного разу він не дав оцінки діям своїх підлеглих – голів Новоархангельскої та Голованівської райдержадміністрацій, нібито змушування до переходу в МП є їх прямим обов’язком. Склалося враження, що влада шукає можливості перевести громаду в УПЦ МП без згоди настоятеля та вірних. Положення статуту громади відкидалися як несуттєві.
Після безрезультатної розмови Управління Кіровоградської єпархії УПЦ КП отримало листа від губернатора, в якому повідомлялося про неможливість реєстрації змін до вивчення ситуації. Відмова ґрунтувалась на висновку Новоархангельської районної державної адміністрації, яка нафантазувала і повідомила в область, що парафіяльні збори не відбувалися взагалі (!), і що люди, котрі щонеділі перебувають на богослужіннях та беруть активну участь в житті громади, не є нашими парафіянами і ніколи ними не були. Справжніми ж парафіянами громади Київського Патріархату адміністрація вважає пана голову адміністрації та декількох інших чиновників та бізнесменів.
Також повідомлялося, що нібито від громади подано документи про перехід під руку Москви. Всупереч вимогам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Статуту громади така заява була прийнята до розгляду Кіровоградською облдержадміністрацією.
На підставі таких даних обласна адміністрацію створила робочу групу з дуже дивною назвою – по врегулювання діяльності релігійної громади, яка нібито має вивчити ситуацію та врегулювати її, на що єпархіальне управління відреагувало листом.
В цей же період, за погодженням того ж сумнозвісного Кожухаря О. обласною адміністрацією було зареєстровано ще одну громаду УПЦ МП: за адресою будівництва нашого іншого храму в с. Надлак Новоархангельського району. Таким чином, головою РДА Кожухарем О. за попущенням та згодою голови ОДА Ларіна С. нахабно, цинічно і відверто знехтувано правами сотень мешканців Новоархангельщини – вірних Київського Патріархату.
У двох останніх випадках мета злодіяння відома – забрати Свято-Володимирський та Свято-Миколаївський храми, які будуються українськими релігійними громадами, і віддати їх неіснуючим московським громадам.
Звертаємось до Президента України, Прем’єр-Міністра України, Міністра культури України, Генерального Прокурора України, Голови Служби Безпеки України, з вимогою відновити законність і правопорядок, спокій і мир у житті православних Кіровоградщини.
Просимо у всіх вірних Київського Патріархату молитовної підтримки.
