Несправедливо, якось воно виходить: на сайті «НВ ІнформПортал» стільки інформації про єдиний громадський туалет міста водоспадом, ніби зі змивного бачка, пролилося… А про туалети у міськраді, куди ходять, перепрошую, «до вітру», їх превосходительство міський голова та три його вінценосних заступники — наймити членів територіальної громади, так нічого і не вичавлено. Непорядок.
Ну, у даний відрізок часу, міський голова у відпустці. Може, із дружиною до Єрусалиму поїхав? Ах, Єрушалеем, вічне місто! Всі шляхи ведуть до нього, а не у Рим, що б не говорили. Тіні Понтія Пилата та тридцятисрібника Іуди Іскаріота, ще й досі ширяють над його білими мурами на Храмовій і Оливній горах – священних місцях чотирьох світових релігій… Страх перед цісарем Римської імперії Тиберієм та Синедріоном першосвященника Кайяфи штовхнув до гріха першого, і паталогічна жадібність грошей, занапастила душу другого.
Проте, повернімося до більш актуальної, чи то б пак, приземленої теми. На першому поверсі обдертий чоловічий туалет (дивись фото-1 і 2) вражав своєю доступністю, простотою та «ароматами», майже, як і у громадському, через дорогу у ПК і В, нужнику. Та й призначався він, очевидно, для бидла.
На другому поверсі, VIP- туалет виявився недоступним – замкненим на ключ. (дивись фото-3) Користуються ним, як вбачається, сам В.Б. і його заступники. Чого там, чужим у нього заходити? Ще зарази із громадського занесуть! Прозорість, очевидно, яка у цих справах розповсюджується на збоченські кабінки для членів громади, тут була неприйнятною.
Секретар порадила опуститись поверхом нижче, або піднятись на поверх вище. На запитання, чи бува, у неї немає ключа звідти, відповіла – ні, у неї нема, ключі є у заступників, наприклад у Андрія Мироновича.
На третьому поверсі приміщення туалетної кімнати було гарним і стерильно чистим. Ще б пак – через коридор знаходиться кабінет багаторічного першого заступника, другої особи в місті. (дивись фото 4 і 5) Ну, ось. Ще одна біла пляма на стратегічному туалетному напрямку, що вже встиг таки набити всім оскому, ліквідована.
Ось приїде В.Б. із Ізраїлю, якщо він там побував, то і розповість, як воно у них, на цих керунках. Чи дуже вони, євреї, на Близькому Сході відстали від європейського Нововолинська? Може чим підсобити треба, скажімо бв чашами «генуя» чи 50-річними трубами? А заодно, на ту саму тему, про Лос-Анжелес, Ранчо-Кордова та Цитрус-Хайтс, звідки він нещодавно із 18-денного відрядження, на «Боїнгу-747» прилинув, розпитаємо.
Які правила у них, скажімо, щодо продажу міської комунальної власності та 4,5 – гектарних шматів громадської землі, і як застосовуються? На референдумах чи на громадських слуханнях мерам продавати їх, за пів-дарма, дозволяють?
А щодо листа № 10-905 від 10.09. 2012 р. підписаного начальником ВУКГ В. Бутинцем, про відсутність 80 тис. грн., на ремонт, то це, як вбачається, є класичною бюрократичною відпискою, яких маю сотні.
Звичайно, громадський туалет у Парку КіВ, будуть ремонтувати, бо слава про нього, завдяки вам, вийшла і полинула далеко за межі України. Тільки, запитується, а коли?
Анатолій Бідзюра голова ГО «Україна + Польща», Нововолинськ, Волинь