8 вересня 2012 року, я та Богдан Приступа, кандидат у депутати Верховної ради по Володимир-Волинському виборчому округу № 19, провели додатковий рейд по перевірці законності торгівлі промисловими товарами у Центрі дитячо-юнацької творчості (до ліквідації – ДЮЦ), заїжджими торговцями.
Із метою отримання додаткової інформації. Продаж товарів, вперше було розгорнуто із таким розмахом – на першому і другому поверхах. Щоби все було прозоро, зателефонували на домашній телефон директору ЦДЮТ Любові Кравцовій. Він не відповідав.
Підійшли до продавців і охорони, які саме полуднали, тут таки, на робочих місцях картопляним пюре із ковбасою. Назвались. Пояснили, що хочемо подивитись угоду оренди на право ведення торгівлі у навчальному закладі позашкільної освіти міста Нововолинська.
На закид торгового персоналу, що мовляв, не маємо права перевіряти такого типу документи, довелося послатися на пункти 1,2,3 статті 26, закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», що викликало явне занепокоєння.
Угоди на використання площ для ведення торгового бізнесу в учбовому закладі, яким є ЦДЮТ, у них не було. Навіть копії. На запитання де вони живуть і харчуються, відповідь була такою: на квартирі, у кафе.
Не знаю, чи мали вони якесь житло для ночівлі, але факт наяву – обідали на робочих місцях. Питання, де користуються туалетом, проігнорували. Порадили нам зателефонувати до керівника, який у цей момент, за їхніми словами, був на кордоні. А коли ми відмовились, зробили це самі.
Наводжу діалог повністю:
– Хто ви такі і хто вас підіслав?
– Журналіст і кандидат у депутати Верховної ради Бідзюра та Приступа.
– Що ви хочете?
– Подивитись угоду на право вести торгові операції у позашкільному закладі дитячої освіти.
– Ви не маєте права цього робити.
– Маємо, згідно ст.26 «Закону України про пресу». І як члени територіальної громади міста, що контролюють дії місцевої влади по наповненню міського бюджету. Ми тут живемо.
– У мене є всі документи.
– Покажіть. Де зустрінемося? …??? (після тривалої паузи)
– Я даю трубку своєму юристу.
– Не потрібно. Дякуємо. (Кінець розмови)
Із мобільного зателефонували на 102. Зайнято. Іще раз і ще. Тепер ніхто не брав слухавки. Від чергової у Будинку спорту набирали знову і знову. Результат той самий. Набрали 112. Відгукнулись МНСники з Луцька. З’єднати нас із НВ МВ УМВС, за їхніми словами, вони не могли.
Це вперше, після тривалої перерви, тепер вже нова директорка ЦДЮТ прийняла галопуючих по країні торговців. Як вбачається, письмового дозволу на торгівлю від міськради, вони не мають. Угоди про оренду величезних площ ЦДЮТ – теж.
Запитання: кому платять? Якщо у міську касу, то скільки? Де перевірити приходні ордери на кошти, що надійшли? Через який банк? Історія продовжується.
Ось така вона наша місцева влада – куди не кинься, що не копни – все не так.
Фото додаємо 08.09. 2012 р. Анатолій Бідзюра, Богдан Приступа, Нововолинськ, Волинь.
