Проводити свята у громадському місці – Парку культури і відпочинку. Що і було доведено на практиці, вперше за 42 роки мого життя у Нововолинську. Без брудної лайки, бійок із розбитими головами і поламаними кістками, блювотинням, нарядами міліції із кайданками, переляканими дітьми і шокованими жінками… Міцні хлопці у козацьких одностроях та красуні дівчата у національному вбранні, під гарматну пальбу та гарну українську музику роздавали всім бажаючим, щойно зварений у 300-літровому казані куліш, шалено смачний і щедро заправлений шкварками і м’ясом. Із трохи меншого казана наливали справжній… ні, не компот – узвар із місцевих фруктів. Вікторини, ігри, національні прапори, святкова атмосфера і національна музика без п’яних вигуків та перегару надихала на танці. Що зрештою і сталося. Без алкогольного підігріву, без пива із таранею та задушливого диму мангалів. Хіба ми живемо у Середній Азії? Хіба ми п’яниці, якими воліють нас бачити місцеві вдадці? Ми українці, ми козацького роду, нам ніколи не була властива пиятика та дикий розгул! Нас у середні віки вся Європа та Азія кликали козацькою нацією. Забуття настало за окупації радянською імперією. Небесно-сонячні барви Прапора нашого і Герба – із глибини тисячоліть. Вони – наші! Ми не запозичували їх ні у Візантії ні у Голландії, наші предки прибивали свої щити на брамах Константинополя… Наша УПА воювала, у останній війні, на чотири фронти за свою, та інших народів, свободу. Безкомпромісно і героїчно. Під нинішнім Державним Прапором!
Оце все, сповна відчули люди, що були на продовженні свята Незалежності у Парку культури 25 серпня 2012 року. Вперше. І дай Бог – щороку, у майбутньому. Тепер, після цього першого справжнього святкування, я вірю, що у людей спаде полуда з очей, зникне страх невідомо перед чим. Зазомбованість та гіпнотичний горілчаний вплив, щезнуть назавжди. Люди! Прокиньтеся нарешті, імперії давно нема, імперські замашки і спосіб життя нав’язують вам наші гнобителі, що залишились із «совкових» часів, і хочуть, щоби так було вічно. Не піддавайтеся, не брешіть і не бійтеся – ваші кати бояться вас у 100 крат більше! Вам, на відміну від них, нічого втрачати. Вона ж – втратять все. Награбоване у вас. Ми вільні люди, такими створив нас Бог. Боятись – смертний гріх! Ось приблизно до цього, своїми запальними танцями, кулешем, гостинністю та українським незнищенним духом закликали нас виконавці та організатори свята.
Чому наша міська влада, на уламках горілчано-пивного, старого, перекрученого «Стрітення», та липових інших свят, що як близнюки схожі на програму святкування у радянську добу, не може створити чогось подібного? Українського, народного, етнічного за духом і змістом? Тяжке питання. Бо не хоче. І не зробить ніколи. Це вагітне втратою особистого впливу на громаду, зникненням влади, втратою статків і доходів… Хоча, він, місцевий владний режим, зумів таки, під тиском громадськості, забезпечити майже 100% використання національної символіки у День незалежності Держави та збудувати величний флагшток для Прапора перед міськрадою, із Тризубом. Хоч щось залишить після себе…
А свято українськості, у Парку культури, без горілки – вперше!, організував і провів кандидат у депутати ВР Г.Г. Частяков. Хлопці і дівчата – із м. Рівне. Хай допоможе всім нам Господь!
25.08.2012 р. Анатолій Бідзюра, Нововолинськ, Волинь
