Усякого я набачилась у нашій чудовій державі й у нашому славному місті. Але такого тупого й зухвалого цинізму навіть уявити не могла…
Дитячу поліклініку для мешканців 15-го, 5-го, 6-го мікрорайонів облаштували в ДІЮЧОМУ (!!!) теплопункті. У бойлерній, по-простому. А це котли для підігріву води. Це вибухонебезпечні балони з киснем і пропаном. Це зварювальні роботи, обробка металу. І трансформаторна підстанція під напругою 0,4 кВ.
Хто з батьків міста додумався загнати хворих дітлахів у бойлерну – не знаю. Знаю, що цього діяча треба гнати з Білого дому поганою мітлою.
Та якби ж він там такий був один!.. Щоб запхати «філіал поліклініки» в геть не придатну для цього будівлю, одного горе-чиновника замало. Потрібні рішення виконкому й міськради, купа дозволів від різних контролюючих служб.
Усе це, поза сумнівом, є. Отже, до страхітливого ноу-хау в українській медицині причетні і члени міськвиконкому, й депутати міськради. І головний лікар Нововолинської центральної лікарні Віктор Мороз (він же – багаторічний член виконкому й екс-депутат). І начальники всіх дозвільних відомств.
Що педіатри на 15-му приймають пацієнтів у тісному приміщенні, я чула не раз. Сама навесні завзято переконувала гендиректорку «Кроноспану» й міського голову зробити нормальну поліклініку для величезного житлового масиву. І дорогу нарешті прокласти з 15-го на Шахтарський – силами «Кроно», ливарного, «Курчака» й будови тисячоліття – десятої шахти.
Та треба було побачити той «філіал» на власні очі, аби пересвідчитися: ця влада має цих людей за бидло.
Молоді мами, яких ми перестріли біля бойлерної, розповіли таке. Раніше дитяча поліклініка тулилась у дитсадку. Те приміщення потребувало ремонту, тож років зо п’ять тому педіатрію переселили в теплопункт.
Тут страшенно незручно, тиснява, кабінетики медиків на другому поверсі, восени й узимку по 20 дитячих візків біля входу скупчується, черга величезна. Діти й дорослі подовгу мерзнуть надворі. Лікар приймає лише до 12-ї, а в міській дитячій поліклініці обслуговувати не хочуть: мовляв, у вас на 15-му своя філія є.
Малеча хворіє дуже часто. Бронхіти з астматичним компонентом, фарингіти – в багатьох. Даються взнаки викиди з деревообробного й ливарного заводів…
Поки депутат облради Євген Недищук вислуховував цих матусь (одна виявилася багатодітною: в неї аж семеро), його обступили мешканки сусідніх багатоповерхівок. Ці жінки жалілися на складні маневри сміттєвоза попід їхніми вікнами й на відсутність заасфальтованої доріжки до поліклініки-бойлерної. Та й ходити туди доводиться вздовж десятка контейнерів для сміття – уявляєте аромат?..
Хтось уже традиційно просив Недищука зробити дитячий майданчик іще й для їхнього двору. Недищук звично роздавав візитки: телефонуйте, постараюся. Цей депутат-медик має незвичне хобі: разом із синами виготовляє для міської малечі різні забавки. Від замовлень нема відбою, а коштує це задоволення – «ну, скільки зберете».
Бойлерна «філія» на 15-му вжахнула його так само, як мене. Навіть більше, бо ж як лікар він краще розуміє небезпеку сусідства дитячих візків – і балонів з пропаном та киснем. А там же й усіляких інших ризиків – матір Божа!..
Хто й чим думав, ухвалюючи і підписуючи рішення розмістити ДИТЯЧУ ПОЛІКЛІНІКУ в технічній будівлі? Питання риторичне. Ви знаєте ХТО – і здогадуєтеся ЧИМ.
Мені залишається нагадати: міський голова в нас – Віктор Борисович Сапожников. Куратором медицини є його заступник Андрій Миронович Сторонський. Головний лікар Нововолинської міської лікарні – Віктор Васильович Мороз. Головний санітарний лікар Нововолинська – Василь Олексійович Мельник. Прокурор міста – Олександр Максимович Сліпчук.
Коротше, героям – слава… А за дітлахів – страшно.
На оглядини «філії» я запросила Наталю Сергіївну Щербу – заступника головного лікаря ЦМЛ. Вона послалась на велику зайнятість, але телефоном запевнила: у пристосованому приміщенні теплопункту медикам, дітям і батькам потерпати лишилось недовго. Уже восени в будівлі клубу на 5-му мікрорайоні відкриють амбулаторію сімейної медицини. Там працюватимуть двоє лікарів. Туди перенесуть і «дитячу» філію, де також має бути 2 фахівці. «Тільки ж педіатрів бракує, шукаємо…»
Кошти влада виділила навесні. Ремонт роблять медики самотужки, тому він просувається поволі. Але до вересня мають устигнути.
На цій оптимістичній ноті… закінчити, на жаль, не можу. Бо натрапила якраз учора на стару міську газетину зі звітом головлікаря ЦМЛ. У листопаді 2007 року пан Мороз інформував, що в Нововолинську хвороби органів дихання має майже кожна дитина (!) і кожен другий підліток. Це було, додам, на зорі діяльності «Кроноспану». Відтоді завод відчутно наростив потужності…
У тому-таки звіті головлікар зазначав, що «планується створення амбулаторії сімейної медицини у філіалі поліклініки на 15-му мікрорайоні, частково закуплено обладнання, але лише для ремонту приміщення філіалу необхідно близько 50 тис. грн.»
Відтоді минуло 5 (П’ЯТЬ) років.
5 років поспіль наші владці самовіддано й героїчно шукали гроші та приміщення. І знаходили їх, що цікаво! Знаходили!!! Але не для чужих дітей.
А ви, шановні мешканці 15-го, 5-го й 6-го мікрорайонів, іще й Панасівки славнозвісної, – ви всі ці 5 років ганебно мовчали. І мовчки водили своїх дітей чи онуків у ту сороміцьку «філію». І хоч би хтось узяв аркуш паперу, написав чиновникам пару теплих слів, зібрав бодай десяток підписів…
Подивіться-но на цей плакат – подобається?
Це «доктор Народов» із російських мітингів. Лікує тамтешню владу від корумпованості.
Але ж і наших владців уразила ця хвороба. І їм так само потрібні таблетки від жадібності. Давайте-но скинемось їм хоча б на клізму, чи що…
