«Можна констатувати початок битви за Костянтинівку». Армія РФ стирає місто і підступає

«На п’ятому поверсі там Валя жила. Хороша жінка була. Убило», – згадує 84-річна Валентина Олександрівна. Вона живе у Костянтинівці, місті на півночі Донеччини, для якого російські удари авіабомбами, артилерії та атаки дронів стали буденними. «Раніше я смикалася, боялася. А зараз, якщо не стріляють, аж дивно – як це?», – каже Валентина. Вона є однією із 9 тисяч городян, які, за даними місцевої влади, ще залишаються у місті – до війни тут жили понад 67 тисяч людей.

Військовий ЗСУ з позивним «Алекс» писав про «серйозні тривожні дзвіночки» для Костянтинівки ще наприкінці лютого. На початку травня військові та аналітики почали повідомляти про зростання загрози, – коли війська РФ почали просуватись на південний захід від міста, одночасно закидаючи його авіабомбами.

«Попереду нас чекатиме важка битва за Констаху, яка вже фактично розпочалась», – написав «Алекс» 5 травня.

У міській військовій адміністрації (МВА) оцінюють ступінь повних руйнувань у Костянтинівці у 20-30%, а минулого тижня там закрилося останнє відділення «Нової пошти». Все це – ознаки швидкого наближення фронту, які українці спостерігали вже не один раз.

«Більшість виїжджає, коли вже долітає до їхніх домівок»Чимало квартир у багатоповерхівці 84-річної Валентини Олександрівни, де вона прожила понад 60 років, через російські обстріли вже непридатні для життя. В уцілілих помешканнях люди забили дошками вікна і продовжують жити, попри заклики місцевої влади евакуюватись у більш безпечні регіони.

Не менше 10 авіабомб агресор скидає на місто щодня – таку цифру наприкінці квітня озвучив начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін. Також агресор завдає ударів і з артилерії, у місто залітають дрони, серед них і на оптоволокні, проти яких безсилі засоби РЕБ. Місцева влада за підсумками кожної доби повідомляє про поранених чи загиблих городян внаслідок російських атак.

Та Валентина Олександрівна – одна з тих, хто відмовляється їхати. Як вона розповіла журналістам телеканалу «Настоящее время» (створений «Голосом Америки» за участю Радіо Свобода), вода, світло і газ у неї вдома є. Від самотності жінку рятують кішка Муся і радіоприймач, по якому вона слухає новини з фронту.

«Мені дуже прикро, що я народилася під час війни і під час війни помираю! – каже Валентина. – Люди, ну як же це можна? Я ніколи в житті не подумала б, що Росія може піти на Україну війною. Ніколи!»

Начальник Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов наголошує, що агресор б’є і по житловій, і по критичній інфраструктурі.

«Наші населені пункти та деякі селища зруйновані вже вщент, а до міста дістають дрони і артилерія… [У місті] пошкоджено дуже багато, а зруйнованого, мабуть, вже відсотків 20-30», – на початку травня розповів він в ефірі Радіо Донбас Реалії.

Попри це, за його словами, товари першої потреби в Костянтинівці є, світло, газ, водопостачання – частково, гуманітарна допомога надається, працюють всі комунальні служби. Після кожного обстрілу місцева влада за допомоги донорів будматеріали для відновлення. Сергій Горбунов зазначає, що часто люди виїжджають лише коли їхнє житло внаслідок удару руйнується або зазнає значних пошкоджень.

«У людей різна мотивація, але є охочі на виїзд. За три роки [повномасштабної війни] вже все налагоджено – працюють [координаційні] штаби. Але більшість виїжджає, коли вже долітає до їхніх домівок, коли їх руйнує або сильно пошкоджує. Ті, у кого ще ціле житло, кажуть: «Ні, я буду тут, все буде добре», – пояснює Сергій Горбунов.

«Укрпошта» з початку березня припинила приймання посилок, а в кінці квітня закрила три із шести стаціонарних відділень. «Нова пошта» 9 травня закрила своє останнє відділення у місті – воно працювало і як «пункт незламності».

Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.

Як зросла загроза для Костянтинівки«Пішли серйозні тривожні дзвіночки для Костянтинівки, російські військові хаотично обстрілюють місто, до цього часу населений пункт так само хаотично закидали КАБами, постійно заявляючи про ураження командних пунктів бригад», – написав телеграм-канал «Офіцер» 26 лютого (його веде військовий із позивним «Алекс»).

За два дні очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив, що кількість російських ударів по місту зросла останнім часом у десять разів, щодня є загиблі і поранені.

Експерти та військові іще у березні заговорили про Костянтинівку як ймовірну наступну ціль Росії. Це добре відома тактика агресора перед наступом: зосередитись на знищенні усіх можливих споруд, щоб у місті важче було тримати оборону.

Наприкінці зими – навесні агресор просунувся у Торецьку, Часовому Ярі та в прилеглих районах цих міст, наблизився до Покровська, тривали атаки біля Сіверська. Всі ці міста – недалеко від Костянтинівки, тому вона вкрай залежна від ситуації на цих напрямках – Покровському, Торецькому, Часовоярському (Краматорському) та Сіверському.

Ускладнення принаймні на одному з них, а тим більше на кількох, одразу посилює загрозу для міста. Збільшення загрози для Костянтинівки, своєю чергою – ускладнює здатність давати відсіч на усіх перелічених напрямках, адже під ударами опиняються важливі логістичні шляхи та пункти управління Сил оборони.

Своєю чергою загроза для міста – ускладнює оборону на цих напрямках, це ключова точка живлення угруповань там.

«Останні три тижні противник значно збільшив свою активність на Торецькому та Часовоярському напрямках, збільшилась кількість штурмів плюс перекинули пілотів FPV з Курщини, які намагаються вибивати логістику (Торецький напрямок). Костянтинівку шліфують КАБами, РСЗВ та FPV-дронами, що сукупно свідчить про те, що противник ставить за оперативну мету прорив оборони на двох напрямках та захоплення міста», – зазначив «Алекс» 14 квітня.

Читайте також: 20-30% зруйновано, більшість людей виїхала. Як наближення армії РФ знищує Костянтинівку

Найочевидніші шляхи для підходу до Костянтинівки – з боку Часового Яру та Торецька. Але ЗСУ чинять запеклий опір там: міста тримаються майже рік, що стало рекордом за весь час російсько-української війни. Коли просунутись на Костянтинівку «в лоб» зі сходу не вдалось, російські війська почали намагатись обійти місто з заходу.

2 травня DeepState повідомив, що агресор захопив Тарасівку, село на південь від Костянтинівки біля траси Мирноград – Костянтинівка (частина траси Покровськ – Костянтинівка). А також просунувся біля Сухої Балки, села між Покровськом і Торецьком.

Ця траса – одна з можливостей для противника здійснити оперативний прорив, зазначив у розмові із Донбас Реалії Віктор Трегубов, спікер ОСУВ «Хортиця», яке відповідає за майже весь східний фронт. За його словами, це складна ділянка для українських захисників, оскільки тут вони не можуть спиратися в обороні, передусім в частині логістики, на великі населені пункти та їхні агломерації.

Спікер ОСУВ «Хортиця» в розмові з Донбас Реалії зауважив, що ця траса – одна з можливостей для противника здійснити оперативний прорив. Це складна ділянка для українських захисників, оскільки тут вони не можуть спиратися в обороні, передусім в частині логістики, на великі населені пункти та їхні агломерації.

«Перерізання цієї траси могло б дати їм можливість або намагатися виходити на охоплення Мирнограда з його сходу, але це, щиро кажучи, мені здається, малоймовірним, або йти далі на охоплення Костянтинівки. І це було б украй неприємно для нас, звісно, тому вони активно намагаються йти саме в цю точку. З іншого боку, ми активно намагаємось обороняти саме цю точку, тому заходи з протидії тут теж вживаються. Хоча, ясна річ, що ситуація тут неприємна», – визнав спікер ОСУВ «Хортиця» в ефірі Радіо Донбас Реалії 2 травня.

Він зауважив, що Росія не змогла повністю захопити Торецьк, а це було частиною плану агресора з охоплення Костянтинівки. Тому він пішов іншим напрямком – на стик Покровського та Торецького напрямків.

«Вже 9 місяців успіхи противника зі сторони Торецька та Нью-Йорка прям дуже нікчемні, враховуючи витрачені сили та засоби, тому підтискають на інших ділянках в районі Олександрополя та Новооленівки. В декількох місцях ворожій піхоті вдалось долізти до траси Покровськ – Костянтинівка. Загалом попереду нас чекатиме важка битва за Констаху, яка вже фактично розпочалась», – написав «Офіцер» 5 травня.

Вже 9 травня DeepState заявив про«провал оборони в районі стику Покровського та Торецького відтинків», на фоні чого «все більше уваги привертає Костянтинівка, яку ворог чим далі тим більше знищує фізично».

Військовий оглядач Костянтин Машовець, своєю чергою, звертає увагу на Часів Яр і Сіверськ – нагадаємо, флангові для Костянтинівки.

«На даний момент командування УВ «Юг» [ЗС РФ] явно зайняте ще одним завданням – проривом до Костянтинівки, тому зосереджує свої основні зусилля саме в районі Часового Яру і прилеглих районів, а не на Сіверську… Тим часом 3-тя ЗВА (загальновійськова армія – ред.) противника з приданими силами та засобами «концентрується» на «прориві» до Костянтинівки з боку Часового Яру», – пише Машовець на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Генштаб ЗСУ у своїх зведеннях постійно повідомляє про удари по Костянтинівці, але досі не виділяє як окремий Костянтинівський напрямок (хоча багато експертів та військових – так): сама наявність «іменного» напрямку зазвичай означає, що це – точка, куди спрямовані наступальні дії противника.

Причини кризи і як її виправитиАрмія РФ постійно намагається знайти слабкі місця в обороні ЗСУ, на стику зон відповідальності окремих підрозділів чи скористатись ротацією підрозділів. Крім того, це ще й стик зон відповідальності двох ОТУ (оперативно-тактичних угруповань, угруповань військ тактичного значення) – «Донецьк» і «Луганськ».

«Тут теж є певні можливості для агресора, якщо можна сказати, [він] намацав якесь слабке місце. Скажімо так, вони завжди намагалися в стику [атакувати] так чи інакше… Але з іншого боку, я думаю, що оскільки в нашому командуванні всі в курсі, що відбувається, і тут також будуть вжиті певні заходи, які затримають ці їхні спроби», – сказав спікер «Хортиці».

У кризі навколо Костянтинівки зіграв роль і новий фактор – дрони на оптоволокні, яких Росія застосовує більше за Сили оборони, бо почала нарощувати їхню кількість значно раніше. кількість яких Росії вдалось наростити більше і раніше за Сили оборони. На тлі просування армії РФ до Костянтинівки військові звернули увагу на проблему антидронового захисту логістичних шляхів на цій ділянці.

«Як не ставив ніхто [антидронові] сітки на дороги з Костянтинівки до Торецька, так і зараз з Дружківки до Костянтинівки ніхто не ставить. Та і на північному підʼїзді до міста вже дещо запізно це робити. Скоро буде запізно робити на підʼїзді до Дружківки, а потім і до Краматорська… Логістика все більше страждає і це хоч якийсь спосіб якось її зберегти, але нікого то не хвилює», – пише «Офіцер».

Він зауважує, що фактично це не компетенція бригади, ОТУ/ОСУВ також «розводять руками», корпусна система ще не запрацювала, та й «за штатом там не видно поки інженерних полків».

Пізніше військовий натякнув, що причина погіршення ситуації довкола Костянтинівки – «проблеми в деяких підрозділах, на які має звернути увагу вище командування». Виходячи з аналізу попередніх таких випадків, можна припустити, що йдеться про неналежне забезпечення дронами та іншими видами зброї, недостатню підготовку бійців, брак особового складу тощо.

Інший військовий Станіслав Бунятов (веде телеграм-канал «Говорять Снайпер»)висловився трохи конкретніше:

«Південно-західніше від Костянтинівки ворог мав просування завдяки низькому бойовому рівню підготовки нашого особового складу, поганій взаємодії та низького рівня спроможностей ударних БПЛА-підрозділів, що відповідали за даний напрямок».

12 травня DeepState повідомив про чергове просування російської армії на південному заході від Костянтинівки у районі Водяного Другого. З огляду на карту, противник наступає вздовж траси Покровськ – Костянтинівка, біля якої утворилася «сіра зона».

«Літня кампанія [Росії], зважаючи на все, розгортатиметься якраз навколо Костянтинівки. Як торік ми з вами звертали увагу на Покровськ, то цього року на черзі буде Костянтинівка», – підсумовує каже в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий оглядач Денис Попович.

З ним погоджується і політолог та військовий Кирило Сазонов.

«Уже очевидно, що головним завданням на літо для Москви є ключова українська агломерація на Донбасі: Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ – Слов’янськ», – зауважив він у дописі в «Фейсбуці».

Однак загалом оцінки перспектив оборони міста з боку Сазонова доволі оптимістичні. Він зауважує, що на цю агломерацію противник намагається наступати уже понад рік з півдня (Торецьк) та сходу (Часів Яр), але без реальних успіхів.

«Єдиним результатом для противника можна вважати мінімальне просування на захід. На сотні метрів на день. З великими втратами. Сильно на захід. Для реальної загрози Костянтинівці це ні про що», – пояснює Сазонов.

На думку Машовця, якщо противник зможе повністю взяти під контроль район оборони в Часовому Яру, цей момент стане критично важливим у визначенні його подальших планів.

«Я маю на увазі момент прийняття рішення – що на першому місці, а що на іншому… Спочатку Костянтинівка, а потім Сіверськ, або навпаки?» – пояснив оглядач.

Військовий оглядач Денис Попович проводить паралель між Костянтинівкою і Покровськом, в районі якого наприкінці минулого року розгорнулась криза, нагадує і про прорив армії РФ на півночі Харківщини у травні 2024-го. На думку військового оглядача, і тут вдасться зупинити просування – за кількох умов.

«Часто згадується про те, що недостатня кількість дронів, підрозділів, які б працювали по дронах. Нині ж це визначальний чинник. Хто краще працює дронами, у кого їх більше, той і виграє тут, – зазначає Попович. – Оскільки зараз дрони визначають, загалом, хід бойових дій. Вони створюють кіл-зони, вони знищують живу силу і техніку супротивника, вони взагалі визначають ведення бойових дій. Та й проблеми з управлінням».

«Скрізь доводилося наводити лад. Там, де вдавалося зробити, ситуація стабілізувалася. Тому сподіватимемося на те, що і тут буде зроблено певні висновки, і противнику вдасться зупинити», – підсумовує він.

Вірить у Сили оборони і мешканка Костянтинівки Валентина Олександрівна. Попри все вона відмовляється від пропозицій дочки переїхати у більш безпечне місце.

«Дочка мені каже: переїжджай, давай знайдемо тобі квартиру, – розповідає жінка. – Але ні. Що б не сталося з Костянтинівкою, я буду з нею поруч. Це моє місто!»