Джерело: Нововолинська міська рада
1) заходи законодавчого порядку;
2) санітарно-технічні заходи;
3) використання біологічних методів для підвищення імунітету організму.
Найбільш важливе значення мають перші два напрямки.
Державне законодавство по охороні праці повинно визначати правове регулювання робочого часу і відпочинку, норми які забезпечують створення безпечних і здорових умов праці, право на пільги, компенсації та інші правові акти які направлені на профілактику несприятливого впливу виробничих факторів. Воно також включає норми по охороні праці жінок і підлітків, положення про пенсійне забезпечення.
В цілому, науково-технічний прогрес в сучасній промисловості сам по собі сприяє попередженню професійних отруєнь і захворювань, а правильна організація попереднього санітарного нагляду є найбільш ефективним засобом попередженням шкідливої дії несприятливих факторів виробничого середовища.
Основним його змістом є контроль над додержанням санітарних норм і правил від проектування, будівництва чи реконструкції до здачі в експлуатацію промислових підприємств, над створенням і впровадженням у виробничі потужності нового технологічного обладнання, машин і механізмів, нових виробничих матеріалів та сировини.
В комплекс санітарно-технічних заходів входить заміна у виробництві токсичної сировини на малотоксичну, герметизація обладнання, механізація і автоматизація виробництва, дистанційне управління на найбільш небезпечних етапах роботи, знепилюючі засоби, обладнання притяжно-витяжної вентиляції загального і місцевого значення; контроль за додержанням гранично-допустимих концентрацій пилу і газів в повітрі виробничої зони та приміщень.
Індивідуальні засоби захисту повинні застосовуватись з врахуванням умов і характеру праці.
Величезне значення в попередженні професійних захворювань мають обов`язкові попередні (при прийомі на роботу) і періодичні медичні огляди з проведенням необхідних оздоровчих і лікувальних заходів, включаючи в разі необхідності раціональне працевлаштування.
Велике профілактичне значення відіграють біологічні методи профілактики професійних захворювань. До них відноситься застосування лікувально-профілактичного харчування для певних груп працівників, профілактична вітамінізація, фізкультура. Особливо наочна дихальна гімнастика для осіб, які мають контакт з неорганічним та органічним пилом.
Широке застосування отримало профілактичне проведення курсів різноманітних інгаляцій: вологі соляно-лужні інгаляції рекомендовані для осіб, працюючих в умовах пилу, для працюючих в контакті з подразнюючими газами – масляні інгаляції, профілактичні кисневі інгаляції.
На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що профілактичні заходи щодо запобігання виникненню професійних захворювань у працівників вугільної промисловості повинні передбачати насамперед:
1) механізацію вугледобувних робіт;
2) поліпшення технологічного процесу (наприклад, гідравлічний спосіб вугледобування);
3) боротьбу з пилом (попереднє зволоження вугільного масиву, застосування піноутворюючих рідин у вугільних забоях, ефективна вентиляція вугільних забоїв);
4) використання індивідуальних засобів захисту (протипилові респіратори, спецодяг, рукавиці з пружними накладками для віброгасіння, шумоглушники);
5) медико-профілактичні заходи (активацію біологічних процесів виведення пилу з дихальної системи, зміцнення захисних сил організму, вітамінопрофілактику, періодичні медичні огляди працівників).
Для призначення та виконання всіх необхідних оздоровчих заходів всі випадки професійних захворювань повинні бути зареєстровані та розслідувані.
Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи
Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
