Тшасковський проти Навроцького. Як вони сваряться через Україну і кого оберуть поляки

Підпис до фото, У неділю, 25 травня, центр Варшави заполонили біло-червоні прапори – обидва кандидати вивели на марші тисячі людей

• Author, Відділ новин
• Role, ВВС Україна
• Twitter, @BBC_ua
• 24 хвилин(и) тому

Президентські перегони в Польщі цими вихідними сягнули кульмінації, коли на вулиці Варшави вийшли десятки тисяч прибічників обох кандидатів, зібравшись на два окремі мітинги. А перед тим Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький зійшлися у запеклих теледебатах.

Також суперники суттєво розійшлись щодо майбутнього ставлення Польщі до України, через що одного з них керівник уряду країни фактично назвав зрадником.

Вже у неділю, 1 червня, поляки зроблять свій вибір у другому турі виборів президента Польщі.

Що ми дізналися протягом передостаннього тижня перед фінальною битвою й кому віддають перевагу соцопитування?

Що на кону

Мер Варшави Рафал Тшасковський – кандидат від правлячої партії “Громадянська платформа” прем’єра Дональда Туска.

Кароль Навроцький – висуванець опозиційної партії Ярослава Качинського “Право і справедливість” (ПіС).

Підпис до фото, Рафал Тшасковський здобув у першому турі 31,36% голосів виборцівПрезидент Польщі має переважно церемоніальні повноваження, але може накладати вето на урядові законодавчі ініціативи. Коаліція чинного прем’єра Дональда Туска у парламенті не має достатньої більшості, щоб долати президентське вето.

Туск не зміг виконати багато своїх передвиборчих обіцянок частково саме тому, що чинний президент-консерватор Анджей Дуда ветував ініціативи уряду. Сюди додалися й розбіжності всередині коаліції з таких питань, як, наприклад, аборти.

Перемога Тшасковського, тобто кандидата від партії Туска, прибрала б зі столу таке неподобство, як вето президента. А от у разі перемоги Навроцького, він може стати ще складнішою перешкодою для уряду Туска, ніж Дуда.

Підпис до фото, Кароль Навроцький здобув у першому турі 29,54% голосівТож на кону недільного голосування – не лише те, хто стане президентом, а й те, чи зможе прем’єр Туск втілити свою програму після майже двох років обструкції з боку президента Дуди, союзника ПіС.

Для ПіСу ж результат другого туру президентських виборів покаже, чи була поразка партії на парламентських виборах 2023 року лише тимчасовою невдачею.

Ба більше: поразка кандидата будь-якої з партій призведе до відходу її лідера на політичну пенсію – Дональда Туска чи Ярослава Качинського. Для Польщі, на політичній сцені якої саме ці дві постаті домінують уже понад 20 років, будь-який з таких варіантів розвитку подій матиме історичне значення.

Битва маршів

У неділю, 25 травня, центр польської столиці заполонили біло-червоні прапори – обидва кандидати вивели на марші тисячі людей.

Перший, “Марш патріотів”, організували прихильники Рафала Тшасковського. Другий, “Марш за Польщу”, зібрав прихильників Кароля Навроцького. Це – останній поєдинок перед фінальною битвою за голоси в неділю.

Варшава не бачила настільки масових зібрань давно, центр міста перекрили для транспорту. Втім, день минув без значних інцидентів.

Марші символічно стартували на паралельних вулицях, але рухалися у протилежних напрямках.

Кому ж кандидатів вдалося зібрати більше людей? Польська преса однозначно віддає перемогу у цьому питанні Рафалу Тшасковському.

Згідно з неофіційною інформацією, до якої отримала доступ Gazeta Wyborcza, у марші Тшасковського взяли участь близько 140 тисяч людей, а у марші Навроцького майже втричі менше — 50 тисяч. За підрахунками видання Onet, перший із цих заходів зібрав 130-160 тисяч учасників, другий – понад 70 тисяч.

Однак ці цифри вирішують далеко не все. Зрештою, меру Варшави зібрати великий мітинг у власному місті не складало великої проблеми. Питання в іншому – кому з кандидатів вдалося найкраще відчути емоції людей, голоси яких вони виборюють, і висловити їх.

“Настав час, аби правда й чесність перемогли, щоб перемогло майбутнє, і саме це стоїть на кону на цих виборах, – сказав Тшасковський перед своїми прибічниками. – 1 червня ми всі ухвалимо рішення, яке може стати одним із найважливіших у нашому житті. Рішення, яке вплине на долю наших дітей, долю наших онуків”.

Кароль Навроцький, консервативний історик і колишній боксер, апелював до юрби так:

“Я поляк, який розуміє труднощі повсякденного життя… Я стою перед вами і повністю переконаний, що я — ваш голос”.

На думку авторів видання Newsweek.pl, Тшасковський не просто зібрав більший натовп і показав, що його підтримує дуже широка коаліція, але й наприкінці маршу, на площі Конституції у Варшаві, виголосив свою найкращу промову у цій кампанії.

Водночас видання визнає, що Кароль Навроцький також виголосив свою найкращу промову за всю кампанію: “Хто б не був автором цього тексту, він виконав свою домашню роботу, включивши до промови… усі елементи, необхідні для емоційної активації електорату, до якого міг би звернутися кандидат від ПіС”.

“Однак промова Навроцького, вочевидь, виграла б, якби кандидат від ПіС промовив її, а не прокричав”, – резюмує автор статті.

Підпис до фото, Ярослав Качинський, ідейний лідер партії “Право і справедливість” на марші на підтримку НавроцькогоФактор України

Україна є однією з центральних тем цієї передвиборчої кампанії.

У п’ятницю ввечері Тшасковський і Навроцький зійшлися у двогодинних теледебатах. Хто в них переміг сказати важко, погоджуються оглядачі, і вважають, що цей двобій був “на рівних”.

Підпис до фото, Кароль Навроцький (ліворуч) та Рафал Тшасковський (праворуч) під час останніх дебатів перед днем ​​виборівПід час напруженого обміну думками обидва кандидати погодилися з необхідністю військової підтримки України. А от питання про членство України в НАТО та імпорт українських сільськогосподарських товарів провело між ними червону риску.

Навроцький ще раніше заявив, що заблокує вступ України до НАТО, а на дебатах повторив свою позицію щодо сільського господарства.

“Як президент, я зроблю все, щоб дійсно підтримати [Україну] у військовому плані”, – заявив він, наголосивши, що не дозволить Польщі стати вторинним ринком для українських товарів.

Тшасковський розкритикував його за “слова, що сприяють Путіну”.

“Нам потрібно бути жорсткими з українцями, захищати польські інтереси… але допомагати Україні, бо Путін має зламати собі всі зуби в Україні й не напасти на когось ще”, – заявив Тшасковський.

Що кажуть соцопитування

В опитуваннях перед другим туром обидва кандидати практично зрівнялися, тож навіть невеликі зміни в настроях виборців чи явці можуть стати вирішальними.

У першому турі Тшасковський вийшов уперед, набравши трохи менше ніж 31,4% голосів, тоді як Навроцький набрав 29,5%. Однак сюрпризом першого туру стало те, що праві та ультраправі кандидати набрали помітно більше голосів, ніж обіцяли передвиборчі прогнози. Ба більше – сумарно вони набрали понад 50% голосів виборців.

Результати опитування про другий тур, яке проводили одночасно з екзит-полом, показувало, що в фіналі виборів з мінімальним відривом перемагає мер Варшави.

Тепер, за тиждень до виборів, розрив між кандидатами скоротився ще більше і складає менше одного відсотка.

Найновіше опитування IBRiS, зроблене для польського Радіо 24, показує, що у другому турі Рафал Тшасковський набирає 45,7%, а Кароль Навроцький – 44,9%.

Справжнім “сірим кардиналом” перед другим туром став кандидат, що посів у першому турі третє місце, – ультраправий політик Славомір Менцен. Аби допомогти своїм виборцям визначитися, за кого голосувати у другому турі, він запропонував кандидатам підписати “декларацію зобов’язань”. Кілька пунктів у ній стосуються України.

У четвер Навроцький підписав з ним угоду, пообіцявши, що не погодиться на вступ України до НАТО.

Дональд Туск назвав цей крок “одним із найбільших скандалів цієї кампанії” та натякнув на державну зраду.

Він нагадав, що раніше, які б не були конфлікти між президентом і урядом, “але щодо питання України, її суверенітету, її прозахідної позиції та членства в НАТО була повна згода”.

“Немає кращого терміну [для цього. — Ред.], ніж державна зрада”, — заявив премʼєр-міністр.

Тшасковський також зустрівся з Менценом у суботу, погодившись на деякі з його вимог про податки, але питання членства України в НАТО стало для нього червоною лінією.

“Якщо не буде гарантій безпеки, Путін озброїться і піде далі. Польща повинна прагнути до прийняття України до НАТО”, – заявив він.

Переможець виборів обійматиме посаду президента протягом п’яти років, а потім матиме право балотуватися на другий термін. Новообраний президент вступить на посаду перед спільним засіданням Сейму та Сенату 6 серпня.