Чому Росія не заступилась за Іран після нападу Ізраїлю і чим вона ризикує

Підпис до фото, Репутація Росії як надійного партнера під питанням

• • Author, Ксенія Гогітідзе
  • Role, ВВС
• 21 хвилин(и) тому

Нова війна на Близькому Сході може перекроїти карту найнестабільнішого регіону у світі, де Росію традиційно вважали одним з важливих гравців. Її позиції і так ослабли після втечі Башара Асада з Сирії та через пріоритетну для Кремля війну проти України. Тепер Москва ризикує пропустити ще один удар по репутації, якщо війна Ізраїлю з Іраном закінчиться дестабілізацією або розвалом країни, яку Володимир Путін лише пів року тому оголосив “стратегічним партнером”.

Кінця війні не видно, і є небезпека, що в неї вступлять США, що перетворить локальний конфлікт на міжнародний за участю найсильнішої армії світу. Росія ж поки що обмежується дипломатією і не поспішає надавати військову допомогу своєму союзнику і сусіду по Каспійському морю. Чому?

По-перше, тому що не хоче, а по-друге, тому що не може, кажуть експерти.

Росія напряму вступила в близькосхідний конфлікт лише одного разу – в Сирії. В інших випадках вона завжди робила ставку на дипломатію і нейтралітет, що з високою часткою імовірності зробить і зараз. Кремль завжди претендував на роль посередника і твердив, що Росія – єдина держава, з якою готові говорити всі ворогуючі сили в регіоні.

Однак репутація Росії як надійного партнера під питанням.

“Пів року тому Росія не прийшла на допомогу ослабленому режиму Башара Асада в Сирії, – сказав ВВС Фабріс Баланш, експерт з Близького Сходу у Вашингтонському інституті. – І зараз вона не бачить сенсу допомагати ослабленому Ірану”.

“Крім того, Росії не потрібна поява нової ядерної держави”, – каже він.

Кремль не поспішає псувати відносини з монархіями Перської затоки і розривати зв’язки з Ізраїлем. Він уже оцінює ризики падіння іранського режиму і замислюється над тим, як вибудовувати стосунки з новою владою в разі повалення аятол.

Роль спостерігача поки що підходить Путіну якнайкраще. Від війни зростають ціни на нафту – головний експортний товар Росії. А конфлікт у гарячій точці з ядерними реакторами відвертає увагу світової спільноти і журналістів від російської агресії проти України, каже Ганна Нотте, експертка Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.

“Путін хоче подати себе американцям як помічника, співрозмовника з усіх питань у світових справах, говорити про що завгодно, крім України”, – сказала вона ВВС.

Трамп від послуг Путіна поки що відмовляється.

“Він пропонував виступити посередником. Я йому сказав: “Зроби послугу, розберися зі своїми справами. Давай спочатку розберися з Росією, окей? А потім уже можеш переживати про це”, – сказав Трамп у середу.

У Росії мало важелів впливу

Підпис до фото, Іран допоміг Росії на початку війни з Україною поставками безпілотниківПри цьому Росії є що втрачати: втрата Ірану стане для неї великим програшем у регіоні, а її позиції на Близькому Сході ще більше ослабнуть.

Але поки війна триває, зберігається і простір для маневру: якщо посередницьку пропозицію Кремля приймуть, Путін зможе показати себе миротворцем, попри війну в Україні.

“Якщо їй дадуть роль посередника, то це, навпаки, підвищить роль Росії як великої держави, яка допомагає розв’язувати конфлікти, і це відверне увагу від України”, – каже Анна Борщевська, старша наукова співробітниця Вашингтонського інституту близькосхідної політики.

Але про мир поки що не заїкаються ні Ізраїль, ні Іран, для яких новий виток протистояння дорівнює битві за виживання. Наскільки реалістичний такий сценарій, при тому, що європейські країни вже дали зрозуміти, що вони не хочуть, щоб за стіл переговорів запросили президента країни-агресора, ще належить з’ясувати.

Росія майже не має можливостей на це вплинути, погоджується Ганна Нотте. Москва й далі гучно закликатиме до переговорів і дипломатичного врегулювання конфлікту, але не від Росії залежатиме те, як він завершиться.

“Росія насправді не є фактором, який визначить, як швидко, коли і за яких обставин закінчиться протистояння між Іраном та Ізраїлем”, – каже експертка.

Козирі зараз у руках Дональда Трампа. Ізраїль хоче від президента США, щоб той безпосередньо допоміг йому боротися з Іраном, а Росія пропонує свої посередницькі послуги.

Москва сподівається таким чином поправити власне становище на близькосхідній арені, зіпсоване після втрати союзника в особі Сирії – після повалення Башара Асада.

Іран без підтримки

Ізраїль бомбить Іран і майже не приховує справжню мету операції – домогтися зміни клерикального режиму Ісламської Республіки. Іран і раніше мав не так багато союзників у регіоні та світі, але зараз Іран фактично залишився на самоті.

Колись могутня іранська “Вісь опору” знекровлена після фактичного розгрому ліванської “Хезболли”, повалення Башара Асада в Сирії та боротьби з палестинською ХАМАС. США поки що не беруть прямої участі в ударах Ізраїлю по Ірану, але й не роблять нічого, щоб зупинити нову хвилю насильства.

Підпис до фото, Росія та Іран підписали Договір про всеосяжне партнерство, але розбіжності між країнами нікуди не поділисяРосія (одна з головних союзниць Ірану) однією з перших засудила Ізраїль і заявила про необхідність деескалації та негайного припинення вогню. Туреччина і Китай, які також підтримують відносини з Іраном, вчинили так само.

Однак далі гучних заяв діло не пішло.

“Росія не надала військову допомогу Ірану. Але цього ніхто й не очікував. Росія та Іран у січні підписали договір про всеосяжну співпрацю. Але там відразу зазначили, що не йдеться про військову допомогу в разі війни. Минулого року, коли Ізраїль атакував Іран уперше, Росія не передала Ірану досконаліші системи ППО, як на це розраховували в Ірані”, – коментує в розмові з ВВС Ганна Нотте, директорка Євразійської програми нерозповсюдження в Центрі досліджень нерозповсюдження.

Росія дійсно могла передати Ірану засоби протиповітряної оборони, наприклад, комплекси ближнього радіуса дії “Панцир С1” для захисту дальніх систем ППО або інших об’єктів від ударів ізраїльських ракет.

Крім того, Росія могла б продати Ірану партію винищувачів Су-35, раніше зібраних для продажу Єгипту в рамках угоди, що зірвалася. Іран виявляв інтерес до отримання цих літаків.

“Це не зробили. Можливо, тому що Росія була не здатна – або не хотіла. Або і те, і інше”, – каже Нотте. Росія могла б поставити озброєння зараз, але вже пізно, констатують експерти, Ізраїль заявив, що контролює повітряний простір Ірану.

Путін 18 червня на зустрічі з керівниками іноземних агентств запевняв, що Іран у ці останні дні і не просив Росію про допомогу. Що стосується систем ППО, то, за словами Путіна, Росія “пропонувала іранським друзям працювати в галузі ППО, але великого інтересу партнери не виявили”.

У Росії зв’язані руки війною в Україні, і для Путіна це пріоритет, погоджується з Нотте експерт Фабріс Баланш з Вашингтонського інституту політики Близького Сходу.

“Ми не знаємо, що Путін і Трамп говорили про Україну. Не виключено, що була якась домовленість – Росія зберігає нейтралітет в Ірані, за це отримуючи якісь поступки в Україні. Саме це цікавить Путіна”, – припускає експерт.

Російська влада, очевидно, розуміє, що Ізраїль у війні з Іраном бере гору, і не хоче ставити на слабку ланку, коментує Ганна Нотте.

“Хто сильніший – той і правий”, – написала днями російська пропагандистка Маргарита Симоньян в X.

“Це відображає настрої в Росії, – вважає Ганна Нотте. – Путін більше любить переможців, а не тих, хто програв”.

Росія й Іран – союзники і конкуренти

Росія називає себе союзником Ірану. Але насправді рівень недовіри між країнами традиційно був високий і сягає корінням у минуле, коли дві країни ворогували одна з одною.

Їх об’єднувала антизахідна риторика і спроба збудувати блок країн так званого Глобального Півдня на противагу Заходу. Але й розбіжностей було чимало.

Росія й Іран були союзниками в Сирії, але й там було не все гаразд. В Ірані вважали, що Росія передає Ізраїлю дані про іранські об’єкти, які згодом бомбив Ізраїль. Іран і Росія по-різному ставилися до ролі Туреччини, крім того, кожна з країн мала власні економічні інтереси в Сирії. Після падіння режиму Асада обидві сторони спробували звинуватити в цьому одна одну.

Іран і Росія мали непорозуміння не тільки в Сирії, а й на Кавказі та в Центральній Азії, де кожен прагне до посилення свого впливу, нагадує Фабріс Баланш. Іран тісно пов’язаний з Вірменією, відносини з якою у Росії останніми роками складаються непросто. Крім спільних інтересів, Росія та Іран мають різні цілі і в Центральній Азії.

“Протистояння між Іраном і Росією за останні 10 років вщухло, оскільки вони були партнерами в Сирії, але тепер конкуренція між Іраном і Росією в Центральній Азії та на Кавказі повертається”, – вважає Фабріс Баланш.

Військова співпраця між Тегераном і Москвою активізувалася з початком війни в Україні. Іран постачав до Росії дрони Shahed 131/136, якими російські військові обстрілювали Україну.

Але останніми роками Росія наростила власне виробництво цих дронів під місцевою назвою “Герань-2” і вже не так залежить від іранських поставок, як раніше.

“В Ісламській Республіці завжди була недовіра до Росії, це стосується і військової сфери, оскільки Москва в обмін на безпілотники-шахеди не надала Тегерану військову техніку, космічну техніку і, врешті-решт, ядерні технології, на які в Тегерані розраховували, — каже сходознавець Руслан Сулейманов. – В іранській пресі можна часто зустріти невдоволення тим, що Росія не постачає свої озброєння навіть за вже підписаними контрактами”.

Росія – ненадійний партнер

Позиції Росії на Близькому Сході ослабли після втрати Сирії. Якщо Ізраїль доб’ється своєї мети і іранський режим впаде, Росія втратить ще одного союзника і можливість впливати на регіон.

Підпис до фото, Росія не стала вдруге рятувати режим Башара Асада в Сирії“Позиції Росії на Близькому Сході серйозно похитнулися після падіння Башара Асада. Багато хто тепер бачить, що Росія не дуже надійний захисник. І росіяни не в останню чергу звинувачують у цьому іранців”, – каже Фабріс Баланш.

Але, як припускає Ганна Нотте, Росія в цьому випадку діятиме, як діяла і раніше – намагатиметься з будь-якої несприятливої ситуації вичавити максимум можливостей для себе.

Навіть після втрати сирійського союзника Росія поки що не пішла повністю з Сирії, на відміну від Ірану. Такий самий розрахунок у Москви може бути і щодо Ірану.

Крім того, Росія продовжує вибудовувати відносини з країнами Перської затоки, які особливо допомогли їй після запровадження західних санкцій через війну в Україні. Вони теж не в захваті від перспективи появи ядерної зброї в Ірану, хоча й не хотіли б і великої війни.