Джерело: www.volynpost.com
Про це Суспільному розповіла головна зберігачка фондів Мирослава Мороз.
“Такі хрестики носили прості християни як особисті символи віри. Вони є цінними археологічними знахідками, що свідчать про поширення християнства серед населення”, — додала Мирослава Мороз.
Знахідки виявили в радянський період під час оранки городу в одному з сіл на Чернігівщині. Музею їх подарував місцевий мешканець Ігор Пініс.
Хрестик доби Київської Русі
Хрестик з потовщеними кінцями рамен, які розширюються до країв, характерний для періоду Київської Русі XI–XIII століть. Легка асиметрія та грубша обробка виробу можуть свідчити, що його вилили вручну. Він виконував функцію оберега.
Енколпіон Ще один хрестик — енколпіон. На його зворотному боці є заглиблення у формі хреста, що є резервуаром-релікварієм для мощів чи святині.
“Частинки мощей святих були найпоширенішим вмістом енколпіонів. Також туди вміщали частинки Животворного Хреста Господнього — найдрібніші шматочки дерева, на якому, за переказами, був розп’ятий Ісус Христос, а ще освяченої проскури”, — зазначила головна зберігачка фондів.
Висота цього хрестика сягає приблизно 3 сантиметри. Він масивний, рівнораменний, з чітко окресленими краями та петельками зверху і знизу. Релігійну прикрасу у музеї визначили як типову для XII–XIV ст., із візантійсько-руським впливом. Мав культове і захисне значення.
“Енколпіони з’явилися у Візантії та поширилися на Русі з прийняттям християнства у Х столітті. Вони були символом високого статусу, часто належали князям, вищому духовенству, воєводам. На відміну від звичайних натільних хрестів, які носили під одягом, їх могли носити й поверх одягу”, — зауважила Мирослава Мороз.
Хрестик пізньосередньовічного зразка
Хрестик, висотою майже 2 сантиметри, — мініатюрний, з округлими прорізами, у формі трилисника або декоративного хреста. Ймовірно, кажуть у музеї, це пізньосередньовічний зразок з орнаментально-декоративною чи поховальною функцією.
Усі хрестики мають отвори для підвішування, що свідчить про їх натільне використання. Вірогідно, походять із побутового або поховального контексту. Зі слів Мирослави Мороз, стан знахідок задовільний.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію