Джерело: www.bbc.com
Автор фото, ВВС
-
- Author, Мирослава Пеца
- Role, ВВС Україна
- 6 хвилин(и) тому
Ніколи в житті я не очікувала, що Дональд Трамп буде передавати вітання моєму чоловікові.
Але це сталося на саміті НАТО в Гаазі.
Смішно, але перед пресконференцією Трампа я була справді засмучена, тому що не змогла акредитуватися на зустріч американського президента, яку він мав провести із Володимиром Зеленським.
Тоді я не знала, що акредитована преса не матиме можливості зняти зустріч на відео чи взагалі побачити лідерів.
Тож я поспішила до місця, де Дональд Трамп мав дати пресконференцію пізніше того ж дня. Там на нього чекали сотні журналістів з усього світу. У мене в голові було готове запитання, насправді, два запитання.
Але я знала, що я маю дуже маленький шанс їх поставити.
Не те що би це неможливо.
Ще в лютому, під час його зустрічі з президентом Зеленським в Овальному кабінеті, я поставила президенту Трампу два запитання. Про його готовність продовжувати постачання зброї Україні, якщо не буде швидкого миру (відповідь була “так”), і що, якщо Путін порушить припинення вогню, що тоді зроблять США. На це він відповів: “А що, якщо щось станеться, що, якщо вам зараз на голову впаде бомба?”.
Тому на початку я зняла з себе свій чорний піджак, щоб Дональд Трамп міг мене побачити в морі темних костюмів, що заповнювали зал. Потім я підійшла ближче до сцени. Після цього я підняла руку, сподіваючись, що він мене помітить. І в якийсь момент він це зробив.
Я поставив своє запитання щодо систем ППО Patriot та про те, чи готові США продати їх Україні в той час, коли Росія посилила бомбардування українських міст.
Протиповітряна оборона є пріоритетом номер один для України, особливо зараз, коли за лічені дні Росія вбила десятки мирних жителів у Києві, Дніпрі та Одесі.
Я не була готова відкритися про свої особисті проблеми найвпливовішому чоловіку на світі, це ніколи не входило в мої плани.
Але під час нашої розмови президент Трамп був дуже вдумливим і люб’язним. Було видно, що він зворушений.
І він продовжив ставити питання про мене та мою сім’ю, ніби вперше побачив звичайну українку, на життя якої вплинула війна і мав можливість відверто поговорити.
Коли наприкінці Дональд Трамп попросив мене передати привіт моєму чоловікові, який захищає Україну з другого дня повномасштабного вторгнення, я була приголомшена.
Здавалося, що він усвідомив особисту ціну, яку моя родина платить у цій війні, і хотів мене заспокоїти.
І я знаю, що ця розмова багато значила не лише для мене, а й для всієї української нації.
Багато хто в Україні сподівається, що вона щось значила і для Дональда Трампа.
