“Маріуполь хворий”. Мешканці заперечують, що Росія активно відбудовує окуповане місто

Підпис до фото, Мешканці міста кажуть, те, як Росія хоче показати Маріуполь світу, дуже відрізняється від реальності

• • Author, Йогіта Лімає
  • Role, BBC News, Київ
• 54 хвилин(и) тому

Росія зруйнувала Маріуполь під час кількамісячної облоги у 2022 році. Тепер вона каже, що відбудовує місто.

“Те, що показують по російському телебаченню, – це казки для дурнів. Більша частина Маріуполя досі лежить у руїнах”, – Іван, українець, який живе в окупованому Росією Маріуполі. Ми змінили його ім’я, оскільки він боїться репресій з боку російської влади.

“Вони ремонтують фасади будівель на головних вулицях, куди приносять камери для зйомки. Але за рогом – руїни та порожнеча. Багато людей досі живуть у напівзруйнованих квартирах, стіни яких ледве тримаються”, – каже він.

Минуло трохи більше трьох років з того часу, як Маріуполь захопили російські війська після жорстокої облоги та невибіркового бомбардування міста. Це стало одним із ключових моментів перших місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тисячі людей загинули, а за оцінками ООН, 90% житлових будинків були пошкоджені або зруйновані.

В останні місяці відео деяких проросійських блогів демонструють глянцеву картинку відбудованого міста – пошкоджені будівлі відреставровані, життя повернулося до нормального русла.

Але BBC поспілкувалася з понад пів десятка людей – деякі з них досі живуть у Маріуполі, інші втекли після окупації – щоб скласти справжню картину життя в окупованому місті.

“Навколо багато брехні”, – каже 66-річна Ольга Онишко, яка виїхала з Маріуполя наприкінці минулого року і зараз живе в Тернополі.

“У нас було гарне місто, але тепер воно хворе. Я б не сказала, що вони (російська влада – Ред.) багато чого відбудували. Є центральна площа – там реконструйовані лише будівлі. А також є порожні місця, де стояли будинки. Вони розчищали завали, але навіть не діставали тіла загиблих, їх просто завантажували на вантажівки разом із брухтом та вивозили з міста”, – додає вона.

Підпис до фото, Після жорстокої облоги Маріуполя, Росія заявляє, що зараз відбудовує містоУ місті також гостра нестача води.

“Вода є день-два, а потім її немає три дні. Ми тримаємо вдома відра та каністри з водою. Колір води такий жовтий, що навіть після кип’ятіння її страшно пити”, – каже Денис, ще один мешканець Маріуполя, ім’я якого змінено.

Дехто навіть казав, що вода схожа на “кока-колу.

Сергій Орлов, який називає себе заступником мера Маріуполя у вигнанні, каже, що канал Сіверський Донець-Донбас, який постачав воду до міста, був пошкоджений під час боїв.

“Залишилося лише одне водосховище, яке постачало воду до Маріуполя. Для нинішнього населення цього вистачило б приблизно на півтора року. Оскільки окупація триває довше, це означає, що питної води взагалі немає. Вода, яку використовують люди, навіть не відповідає мінімальному стандарту питної води”, – каже Орлов.

Мешканці розповідають нам, що електроенергію часто відключають, харчові продукти дорогі, а ліків мало.

“Недоступні базові ліки. Діабетикам важко вчасно отримувати інсулін, і він шалено дорогий”, – каже Денис.

BBC звернулася до російської адміністрації окупованого Маріуполя, за питанням щодо дефіциту та водопостачання. Поки що ми не отримали відповіді.

Попри побутові труднощі, найважче в житті міста, кажуть мешканці, – це спостерігати за тим, чого навчають українських дітей у школі.

Андрій Кожушина вчився в університеті Маріуполя протягом року після його окупації. Тепер він виїхав до Дніпра.

“Вони вчать дітей неправдивій інформації та пропаганді. Наприклад, у шкільних підручниках зазначено, що Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Одеська, Кримська та навіть Дніпропетровська області вже є частиною Росії”, – каже Андрій.

Підпис до фото, Андрій Кожушина вчився в Маріуполі під російською окупацією, але йому вдалося втекти з міста Він також розповідає про спеціальні уроки під назвою “Розмови про важливе”, на яких учням розповідають про те, як Росія звільнила російськомовне населення цих регіонів від нацистів у 2022 році.

“Вчителів, які відмовляються відвідувати ці уроки, залякують або звільняють. Це ніби вони перепрограмують розум наших дітей”, – каже Іван, мешканець Маріуполя.

Під час святкування Дня Перемоги у Другій світовій війні у травні на фото і відео з центральної площі Маріуполя видно дітей та дорослих, одягнених у військову форму. Вони беруть участь у параді та виставах – традиції радянської епохи, яких Україна намагалася дедалі більше уникати, тепер нав’язуються на окупованих територіях. Маріуполь занурився в кольори російського прапора – червоний, синій та білий.

Але деякі українці чинять таємний опір Росії. Серед ночі вони розписують стіни кольорами українського прапора та розклеюють листівки з написами “Звільніть Маріуполь” та “Маріуполь – це Україна”.

Денис та Іван є членами груп опору, як і Андрій, коли він жив у місті.

“Ці повідомлення призначені для моральної підтримки наших людей, щоб вони знали, що опір існує”, – каже Денис.

Їхня головна мета – збір розвідувальних даних для українських військових.

“Я документую інформацію про пересування російських військових. Я аналізую, куди вони перевозять зброю, скільки солдатів в’їжджає та виїжджає з міста, а також яке обладнання ремонтують у наших промислових зонах. Я таємно фотографую та тримаю знімки прихованими, доки не зможу передати їх українській розвідці через захищені канали”, – каже Денис.

Підпис до фото, Росія змінила мову, прапори та вивіски в окупованому українському містіЧас від часу групи опору також намагаються саботувати цивільні чи військові операції. Принаймні двічі рух залізничною колією до Маріуполя був порушений через те, що активісти підпалили сигнальну будку.

Це ризикована робота. Андрій каже, що був змушений тікати, коли зрозумів, що його викрили.

“Можливо, сусід доніс на мене. Але одного разу, коли я був у магазині і купував хліб, я побачив, як солдат показав моє фото касиру, запитуючи, чи знає він, хто ця людина”, – сказав хлопець.

Він одразу ж виїхав з міста, прослизнувши повз контрольно-пропускні пункти Маріуполя, а потім проїхавши через численні міста Росії та Білорусі, дістався до України.

Для тих, хто залишається в місті, кожен день – це випробування.

“Щодня ви видаляєте повідомлення на своєму телефоні, бо його можуть перевірити на контрольно-пропускних пунктах. Ви боїтеся дзвонити друзям в Україні, щоб ваш телефон не прослуховували”, – каже Денис.

“Сусіда з будинку поруч заарештували прямо на вулиці, бо хтось повідомив, що він нібито передавав інформацію українським військовим. Живеш як у трилері – постійна напруга, страх, недовіра”, – додає він.

Поки тривають переговори між Україною та Росією, з’являються припущення, як в Україні, так і з-за кордону, що їй потрібно буде поступитися землею в обмін на мирну угоду.

“Віддати територію заради “угоди з Росією” буде зрадою. Десятки людей щодня ризикують своїм життям, щоб передати інформацію Україні, а не для того, щоб якийсь дипломат у костюмі підписав папір, який “нас здасть”, – каже Іван.

“Ми не хочемо “миру будь-якою ціною”. Ми хочемо звільнення”.

Репортаж за участі Імоджен Андерсон, Анастасії Левченко, Володимира Ложка та Санджая Гангулі