Погляд, який пронизує. Історія найвідомішого голлівудського фото

Підпис до фото, Софі Лорен та Джейн Менсфілд15 хвилин(и) тому

Фото Софі Лорен і Джейн Менсфілд 1957 року є одним з найвідоміших і найгламурніших знімків в історії шоубізнесу. Але його історія приховує більше, ніж може здатися на перший погляд.

У квітні 1957 року на вечірці студії Paramount, влаштованій на честь приїзду Софі Лорен до Голлівуду, акторка Джейн Менсфілд увійшла до ексклюзивного ресторану Romanoff’s у Беверлі-Гіллз, маючи певний план.

Серед гостей вечора були найвідоміші голлівудські зірки тих часів – від Барбари Стенвік та Монтгомері Кліфта до Гері Купера та Шеллі Вінтерс. Але саме відверта фотографія Менсфілд та Лорен забезпечила тому вечору незабутнє місце в історії Голлівуду.

За словами Ів Голден, авторки книги “Джейн Менсфілд: Дівчина не могла втриматися” (Jayne Mansfield: The Girl Couldn’t Help It), Менсфілд хотіла, щоби всі погляди були прикуті до неї.

У лютому 1955 року вона підписала семирічний контракт з Warner Bros. 24-річна білявка і колишня модель Playboy, яку вважали суперницею Мерілін Монро, “створювала проблеми” для студії 20th Century Fox, розповідає Голден BBC.

Випущені лише з різницею у вісім місяців два фільми, в яких зіграла Менсфілд, – “Дівчина не може стриматися” (1956) та “Чи зіпсує успіх Рока Хантера?” – швидко зробили з акторки зірку.

Софі Лорен було лише 22 роки, коли вона приїхала до Голлівуду.

Мати Лорен, яка народилася й виросла в Італії за часів фашистського режиму Муссоліні, мала “власні театральні амбіції”, каже Мері Енн Макдональд Керолан, авторка книги “Трансатлантичний погляд: італійське кіно, американський фільм”.

Лорен брала участь у конкурсах краси ще підлітком, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, кінопродюсером Карло Понті, і пізніше вступила до національної кіношколи Італії.

Понті продюсувала багато її перших фільмів. Після Другої світової війни Італія також була переповнена голлівудськими постановками, студії користувалися нижчими виробничими витратами в країні.

“У той час між Італією та Америкою існував надзвичайно великий мистецький, економічний, діловий та кінематографічний обмін”, – розповідає Керолан BBC.

Після успіху фільмів “Аїда” 1953 року та “Золото Неаполя” 1954-го, які показали на Каннському кінофестивалі, компанія Paramount підписала контракт з Лорен. Вони зробили ставку на те, що вона зможе піти шляхом своїх європейських колег Леслі Карон, Інгрід Бергман та Марлен Дітріх.

Підпис до фото, Фотографія Софі Лорен та Джейн Менсфілд 1957 року є однією з найвідоміших в історії ГоллівудуУ квітні 1957 року для Лорен настав час дебютувати серед голлівудської еліти в ресторані Romanoff’s, куди Менсфілд увійшла останньою гостею.

Вона зайшла, вдягнена у “широке хутряне пальто”, каже Голден. Коли вона його зняла, на ній була атласна сукня з відкритою спиною та надзвичайно глибоким декольте, яке, як акторка знала, приверне увагу всіх присутніх, особливо фотографів.

“Вона підійшла і всілася поруч із Софі Лорен, – каже Голден. – Це було точно сплановано. Джейн точно знала, що робить”.

Фотографи Делмар Вотсон і Джо Шер зняли Лорен і Менсфілд поруч. Але поки Менсфілд дивилася прямо в об’єктив, камера вхопила косий погляд Лорен, який та кинула на декольте своєї сусідки по столу.

Шістдесят вісім років потому це все ще одна з найвідоміших фотографій в історії Голлівуду.

Хайді Клум, Анна Ніколь Сміт, Сідні Свіні та Мод Апатоу, Софія Вергара та Джулі Боуен – усі намагалися повторити цю сцену.

Культовість знімку, мабуть, ще й в тому, що фото закарбувало Лорен і Менсфілд як полярні протилежності – елегантність проти пихатості, Європа проти Америки, брюнетка проти блондинки.

“Наче вони навмисно так одягнулися, щоб підкреслити контраст”, – каже Керолан.

Довга спадщина фото

Те, що це фото так довго памʼятають, має тривожні наслідки. Воно підкреслює схильність ЗМІ перебільшувати жіноче суперництво, поширюючи шкідливий стереотип про те, що жінки завжди конкурують.

Насправді це був єдиний раз, коли дві акторки зустрілися, і Лорен, можливо, переживала, щоби у Менсфілд не сталася “аварія з сукнею” на виду у репортерів.

В інтерв’ю 2014 року журналу Entertainment Weekly Лорен згадувала: “Подивіться на це фото. Де мої очі? Я дивлюся на її соски, бо боюся, що вони ось-ось вистрибнуть мені в тарілку. На моєму обличчі видно страх. Я просто боюся, що ця сукня ось-ось вибухне – бум! – і все в ній розлетиться по столу”.

У своєму новому документальному фільмі “Моя мама Джейн” дочка Менсфілд, Марішка Харгітей, досліджує кар’єру акторки, намагаючись дізнатися більше про матір, яку вона ледве знала. Менсфілд померла, коли її донці було всього три роки.

У розмові з Vanity Fair Харгітей зізнається, що в дитинстві це фото завдавало їй болю. “Це було тяжко. Бачити, як інша жінка дивиться на твою маму так, було для мене нестерпним випробуванням у дитинстві”.

Коли вона виросла, вона дотримувалася стриманого стилю одягу, який був протилежністю гламурному публічному іміджу Менсфілд. У документальному фільмі Харгітей зізнається, що вирішила стати акторкою іншого типу з іншим образом, ніж її мати, чиїх проблем з карʼєрою вона прагнула уникнути.

Тепер 61-річна акторка фільму “Закон і порядок: Спеціальний підрозділ” повертається до історії Менсфілд у документальному фільмі. Зрештою, це була жінка, яка вміла грати на скрипці та фортепіано, розмовляла трьома мовами, і яку журнал Life назвав “найрозумнішою дурною білявкою Бродвею”.

Підпис до фото, Історію Джейн Менсфілд розповідає її донька у новому документальному фільмі “Моя мама Джейн”Зустріч Лорен і Менсфілд на вечірці Paramount був єдиним випадком, коли кар’єри двох акторок перетнулися. Лорен була на зльоті карʼєри, а зірка Менсфілд вже заходила.

У 1960 році Лорен здобула “Оскара” за найкращу жіночу роль у фільмі “Дві жінки”, що зробило її першою акторкою, яка отримала статуетку за роль іноземною мовою.

Тим часом, витівка Менсфілд на вечірці Лорен сильно не сподобалася студії 20th Century Fox. “Саме тоді вони зрозуміли, що підписали невдалий контракт, – каже Голден. – Я думаю, що це був момент, коли студія втратила інтерес у просуванні її кар’єри”.

У 1962 році, невдовзі після смерті Монро, Fox розірвала контакт з Менсфілд після трьох років поганих касових зборів.

Раптом, каже Голден, Менсфілд довелося самій утримувати величезний будинок і трьох дітей. Колишня зірка почала відкривати супермаркети та автозаправні станції, щоб “підтримувати свою сім’ю”.

Голден вважає, що кар’єрні амбіції Менсфілд були зруйновані. Вона “знала, куди хоче йти, але не мала найменшого уявлення, як туди дістатися. Їй справді був потрібен сильний, розумний менеджер”.

А Лорен у той час могла звернутися за порадою до оскароносного продюсера Понті.

“Вона мала чудове інсайдерське розуміння кіноіндустрії, – каже Керолан. – Вона знала, як поводитися з пресою. Нею не могли маніпулювати ні преса, ні менеджери”.

Лорен так уміло керувала своєю кінокарʼєрою, що їй вдалося поєднати голлівудські та італійські фільми й залишатися популярною майже 70 років.

Підпис до фото, Акторська кар’єра Менсфілд зазнала невдачі в 1960-х роках, і вона взялася за іншу роботу, щоб утримувати свою сім’юА Менсфілд не лише втратила славу згасла, але й її життя закінчилося трагедією.

29 червня 1967 року вона загинула в автокатастрофі, коли їй було всього 34. Вона їхала з вечірнього виступу в клубі Міссісіпі на денне радіоінтерв’ю в Новому Орлеані.

Ця подорож була звичайною для людини, яка намагалася зберегти кожну краплю своєї популярності.

“Вона любила бути в центрі уваги. Вона любила своїх шанувальників. Вона стала в житті своїм персонажем з екрана, – каже Голден. – Її можна назвати першою зіркою реаліті-шоу, тому що все своє життя вона була дуже публічною. Хоч би що вона робила, з нею завжди були фотографи та репортери”.

Керолан визнає, що Менсфілд допомогла “прокласти шлях для таких акторок, як Софі Лорен, Бріжит Бардо та Клаудія Кардинале”. Адже вона зруйнувала бар’єри в індустрії, де домінували чоловіки, гордо демонструючи свою красу та сексуальність.

І хоча їхні шляхи перетнулися лише на мить, Лорен розповіла Entertainment Weekly, що її досі просять підписати знамениту фотографію.

Однак вона завжди відмовляється. “Я не хочу мати з цим нічого спільного. А також з поваги до Джейн Менсфілд, бо її більше немає з нами”.

Фільм “Моя мама Джейн” можна подивитися на платформі Max

Підписуйтеся на нас у соцмережах