Жінки у війську за лотереєю. Як це буде у Данії і що говорять в Україні

Підпис до фото, Строкова служба для жінок у Данії стала обов’язковою, але хто саме служитиме, визначатиме лотерея. Ті самі правила стосуються чоловіків.

• • Author, Алекс Кляйдерман
  • Role, BBC News
  • Author, Мар’яна Матвейчук
  • Role, BBC Україна, Київ
• 37 хвилин(и) тому

Згідно з новими змінами до закону, данські жінки відтепер зобов’язані проходити призовну службу тривалістю 11 місяців після повноліття.

За новими правилами, які затвердив парламент Данії, жінки у віці 18 років мають разом із чоловіками брати участь у лотереї, в якій може випасти обов’язок проходити строкову військову службу.

Зміну внесли на фоні збільшення витрат країн НАТО на оборону через побоювання про безпеку в Європі.

До цього моменту жінкам дозволяли брати участь у військовій службі після повноліття 18 років за бажанням.

З 1 липня як чоловіки, так і жінки, яким виповнилося 18 років, повинні зареєструватися для відбору на потенційну військову службу.

Спершу відберуть добровольців, а решту війська сформують за допомогою лотереї.

Підпис до фото, Данські жінки зараз можуть проходити військову службу добровільно Зміни до закону також передбачають збільшення терміну призову з чотирьох до 11 місяців.

У 2024 році близько 4700 данських чоловіків і жінок пройшли короткий період військової служби, приблизно 24% з них – жінки-добровольці. Очікують, що завдяки новим правилам призову загальна кількість громадян, які щорічно проходять військову службу, до 2033 року становитиме приблизно шість з половиною тисяч людей.

Данія наслідує приклад сусідніх Швеції та Норвегії, які впродовж останніх років запровадили обов’язковий військовий призов для жінок.

У березні уряд також оголосив про збільшення витрат на оборону на 40,5 млрд данських крон (5,9 млрд доларів США) упродовж наступних п’яти років – для досягнення цілей НАТО.

Наразі в армії Данії служить близько дев’яти тисяч професійних військовослужбовців.

Полковник Кеннет Стром, керівник програми призову в данській армії, заявив, що зміни “ґрунтуються на політичному рішенні та політичній домовленості сторін”.

Він додав: “І, очевидно, це засновано на поточній безпековій ситуації, щоб отримати більше бойової потужності та мати ті навички, які потрібні армії, флоту, військово-повітряним силам або навіть Силам спеціальних операцій”.

В інтерв’ю інформаційному агентству Reuters Катрін, яка зараз служить добровольцем у данській армії, сказала: “У нинішній світовій ситуації необхідно мати більше призовників, і я думаю, що жінки повинні робити внесок у це так само як і чоловіки”.

За її словами, “це позитивна зміна”.

Чи мобілізуватимуть жінок в Україні

Тема мобілізації жінок, як і тема мобілізації загалом, зокрема пониження мобілізаційного віку, чутлива для українського суспільства.

Наразі до війська і далі призивають лише тих, хто має професії військовозобов’язаних або тих, хто виявив бажання служити.

7 березня 2025 року в ЗСУ з’явилася посада радниці з гендерних питань, на яку призначили Оксану Григор’єву, громадську діячку та колишню радницю з гендерних питань Командування Сухопутних військ.

На початку травня 2025 року на конференції видання “Громадське” “Війна жіночого роду” Оксана Григор’єва заявила, що українське суспільство ще не готове до обов’язкової мобілізації жінок. Але, на її думку, є сенс запровадити строкову службу для жінок.

“Я, припустімо, за те, щоб відновити строкову службу. Нехай ці дівчата будуть проходити це навчання навіть і закордоном. Тут НАТО нам допоможе. Але їх треба готувати”, — зазначила вона.

Одразу після призначення Оксана Григор’єва заявляла, що мобілізувати жінок не варто. За її словами, “в нас достатньо чоловіків, які можуть бути мобілізованими, щоб вони не ховалися під спідницями жінок”, — заявляла радниця з гендерних питань в ефірі українського радіо.

Підпис до фото, В Україні тема мобілізації жінок усе ще залишається дуже чутливоюЩе в 2024 році про потребу мобілізації жінок говорив український журналіст Віталій Портников.

Схожі думки висловлював і посол України у Великій Британії, а раніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

“Якщо нам необхідно буде мобілізувати жінок, щоб вберегти Європу від війни, ми, напевно, зробимо це. Але я думаю, ми маємо запобігти цьому”, — говорив він під час виступу в аналітичному центрі Chatham House у Лондоні.

Ветеранка й очільниця волонтерського проєкту Victory drones Марія Берлінська каже, що розуміє, що це непопулярне рішення.

“І я буду підпадати під мобілізацію. Я колись пішла добровільно, і дуже багато моїх посестер пішло. Вже багато з них загинули. Нам треба обирати, адже ми хочемо, щоб наше плем’я вижило”, — додала Берлінська.

“Або ми зберігаємо своїх чоловіків, або нам доведеться мобілізовувати також жінок, або нам доведеться здатися”, — наголосила ветеранка.

З першого дня війни жінки можуть записатися до війська добровільно. Їх у ЗСУ зараз більш ніж 70 тисяч, і вони служать на різних посадах — зокрема, в штурмових підрозділах.

Проте деякі категорії жінок – військовозобов’язані, тобто вони мають обов’язок, як і чоловіки, вчасно оновлювати свої дані в ТЦК.

На військовий облік повинні стати жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Це жінки від 18 до 60 років, яких визначать придатними до служби за станом здоровʼя.

При цьому, за новим законом про мобілізацію, жінки, які стоять на військовому обліку, під час воєнного стану можуть служити також лише за бажанням.

Жінкам, які мають освіту споріднену з військово-обліковою спеціальністю (наприклад, спеціалістки з біомедичної інженерії чи біотехнологій) із затвердженого міноборони списку, не обовʼязково ставати на військовий облік. Це теж тільки добровільно.

Навіть якщо жінку мобілізують, вона має право звільнитися через вагітність або у відпустку для догляду за дитиною.