Говорили і про Україну. Непублічні подробиці розмови Макрона з Путіним

1 липня Кремль, а згодом і Єлисейський палац повідомили про телефонну розмову Володимира Путіна й Емманюеля Макрона. Французький президент відновив контакт із російським колегою після трирічної перерви, намагаючись зрозуміти, чи є шанс на припинення вогню, від якого відмовляється Росія, і на дипломатичне врегулювання війни в Україні.

Чим завершилася розмова й чи була ця дипломатична спроба Макрона вдалою? Радіо Свобода з’ясувало подробиці переговорів, не згадані в офіційних повідомленнях сторін.

Що сказав Путін МакронуОфіційно відомо, що розмова тривала понад дві години й була присвячена ситуації на Близькому Сході та в Україні. Обговорення іранської ядерної програми та шляхів можливого врегулювання кризи в Кремлі назвали змістовним.

Тоді як «українську» частину дискусії конструктивною назвати важко. Макрон закликав Путіна якомога швидше припинити вогонь і розпочати переговори. Очільник Кремля у відповідь заявив, що бойові дії в Україні затягує Захід, забезпечуючи її різним озброєнням.

Більше подробиць контексту, в якому проходила перша за три роки розмова лідерів, Радіо Свобода наводять французькі дипломати, знайомі з її перебігом і не вповноважені давати офіційно коментарі.

Путін зробив традиційний екскурс в історію, зупинившись на тому, що в Кремлі називають першопричинами конфлікту. Президент РФ виступив за продовження прямих перемовин між Україною й Росією, але вкотре відкинув припинення вогню. На думку очільника Кремля, це дозволить українським силам перегрупуватися.

Зупинка бойових дій, вважає російський президент, має супроводжуватися припиненням постачання озброєння українському війську. Тобто це була умова Кремля вже Заходу.

Також Путін зауважив у розмові з Макроном, що Україна збереже незалежність, якщо визнає російський контроль над чотирма українськими областями і Кримом, які Путін оголосив «частиною Росії».

Йдеться про Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, включно з великими територіями, які залишаються під контролем України.

Дипломати, що спілкувалися з Радіо Свобода, назвали цю розмову «позбавленою змісту і сюрпризів».

Реакція Макрона на відомі наративиМакрон у відповідь критикував усі пункти і застерігав від ілюзії повернення до так званої Стамбульської угоди, яку сторони обговорювали 2022-го, але так ніколи й не підписали.

Цей проєкт угод Україна вважає ультиматумом, виконання якого призведе до фактичної її капітуляції. Ним, серед іншого, передбачається її нейтралітет і суттєве скорочення чисельності української армії.

Росія продовжує наполягати на цих умовах для завершення війни.

Президент Франції закликав Володимира Путіна до змістовних переговорів, які не обмежаться вирішенням виключно гуманітарних питань. Йдеться про обміни полоненими, про які цьогоріч вдалося домовитися в Стамбулі.

Макрон наголошував, що діалог потрібен для вирішення всіх проблем, зокрема – безпекових занепокоєнь України та Європи.

Президент Франції додав, що ЄС та США готові тиснути на Росію, щоб зацікавити її у припиненні вогню.

Один із дипломатів ЄС, що спілкувався з Радіо Свобода на умовах анонімності, пояснив бажання Макрона вийти на зв’язок з Путіним його прагненням утримувати лідерські позиції в Європі й «не давати монополію на діалог з президентом РФ Трампу».

Інший співрозмовник пов’язує встановлення контакту після тривалої перерви нещодавніми дискусіями в елітах РФ щодо стану російської економіки, про які стало відомо європейському істеблішменту.

«Є дві школи в елітах РФ: економічні й фінансові експерти, які закликають до зміни курсу, та силовики, які закликають до подальших бойових дій. Гадаю, Макрон мав зробити висновок, що, як завжди, дебати виграє друга школа», – зазначив дипломат, не вповноважений спілкуватися зі ЗМІ офіційно.

Рішення Макрона подзвонити Путіну аналітик Німецького фонду Маршалла Іен Лессер вважає зрозумілим.

«Думаю, є частина цієї розмови, яка стосується майбутнього війни та зусиль президента Макрона щодо припинення вогню. Якою б малоймовірною ця можливість не видавалася зараз, вважаю, він зацікавлений у з’ясуванні того, чи відбулися якісь зміни з російського боку. Очевидно, що ні. Але, думаю, ідеться також про те, щоб утримувати Францію в боротьбі й у дипломатичному процесі настільки, наскільки він існує», – каже Радіо Свобода Лессер.

Аналітик вважає, що політичне рішення про серйозні переговори в Москві можливе, якщо Володимир Путін, озираючись на Захід, побачить постійну підтримку України.

«Якщо він побачить ослаблення чи вагання – це лише надихне його в нинішній позиції… Це (зупинка постачання деяких видів озброєння Україні від США – ред.) посилає неправильний сигнал. Думаю, певною мірою адміністрація США, ймовірно, намагається досягти не лише певного тиску на Україну, але й набагато більшого тиску на Європу, щоб вона робила більше», – вважає Лессер.

На зв’язку з УкраїноюДотримуючись правил човникової дипломатії, а також принципу «нічого про Україну без України», давно заявленого в Європі, Емманюель Макрон після розмови з Путіним переказав її зміст Володимиру Зеленському, президенту України.

Президент Франції, як з’ясувало Радіо Свобода, двічі дзвонив українському колезі: до розмови з главою Кремля та після.

Однак це все, що відомо про розмови лідерів України та Франції. У їхніх офісах підтверджують лише той факт, що контакт відбувся. Подробиць не надають, що дещо нетипово.

Глава Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, коментуючи підсумки розмови, зробив висновок, що війна у будь-якому разі триватиме цього року і перейде на наступний.

Посадовець зазначив, що варіантів у Заходу є два: діяти жорстко і цим самим урятувати Європу від вторгнення Росії та її союзників до Балтії через 4-6 років, або «продовжувати зображати існування парасольки НАТО, яка вже починає технологічно відставати від сучасної війни».

Втім, сигнали, що надходять із Заходу про його готовність до подальшого тиску на Росію, суперечливі.

Держсекретар США Марко Рубіо пояснює, що потужніші санкції можуть закрити вікно для дипломатії з Росією. Саме тому Вашингтон зволікає з ними.

Водночас сенатор Ліндсі Грем, що зіграв у гольф з Трампом після його повернення з саміту НАТО, заявляє про готовність президента США «рухатися вперед» із законопроєктом про «розгромні» санкції авторства Грема і Блюменталя.

Конгресмен повідомив, що Сенат за це візьметься після повернення з літніх канікул, тобто – з 7 липня. Ініціатива передбачає запровадження 500-відсоткових тарифів на товари з країн, що купують енергоносії в Росії. Втім, остаточне рішення щодо використання цього інструмента – за президентом США.

18-й пакет санкцій, запропонований Єврокомісією, поки лишається заблокованим Словаччиною. 3 липня консультації з Братиславою продовжаться.