Еволюція «Шахедів»: як Україна дає відсіч Росії в небі і як протистоятиме далі

З моменту ймовірної передачі Іраном технологій дронів-камікадзе Shahed-136 восени 2022 року до запуску російського виробництва в Єлабузі минуло три роки. За цей час «Шахеди», які в Росії маркують як «Герань-2», зазнали суттєвої модернізації.

Окрім нарощування кількості, агресор покращує і технічні характеристики: модернізує системи навігації, експериментує із візуальним наведенням за допомогою камер і машинного зору, встановлює нові антени, а в окремих зразках – навіть модулі з SIM-картами для зв’язку через стільникові мережі.

• Як на ці зміни реагують Повітряні сили?
• Чи стануть зенітні дрони панацеєю від «Шахедів»?
• Та яким чином Україні перемогти Росію у небі?

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнавався у начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната.

– Яка зараз еволюція «Шахедів»? Що нового застосовує Росія і наскільки це ускладнює роботу української ППО?

– Ви правильно зауважили, сказавши, що «Шахеди» проходять певну еволюцію. Еволюція – це те, що може покращуватись, модернізуватись, тобто робити «Шахед» стійкішим як до засобів РЕБ, так і до застосування його в різних тактичних умовах.

Щодо зростання кількості «Шахедів», які атакують прифронтові території: ворог, наростивши виробництво та налагодивши його на різних локаціях, збільшує не лише кількість самих «Шахедів», а й дронів-імітаторів, якими атакує фактично щоночі.

Час від часу трапляються масовані удари, такі, як ми бачили нещодавно (йдеться про обстріл 29 червня– ред.). Це був один із антирекордів: 537 засобів повітряного нападу – це і «Шахеди», і ракети різних типів.

Повертаючись до «еволюції»: і ракети, і «Шахеди» удосконалюють. Вивчаються слабкі та сильні сторони того чи іншого типу озброєння, і у такий спосіб їх модернізують.

Окрім стійкості «Шахедів» до РЕБу, ворог також використовує різні системи наведення. Будь-який безпілотник передусім – носій корисного навантаження. Це може бути як бойова частина, так і засоби розвідки.

Безпілотники можуть бути також і ретрансляторами, які допомагають управляти ними на більшій дистанції. Тому часто противник щось модернізує, щось удосконалює. Наприклад, знаходили на «Шахедах» різні засоби у вигляді навіть «старлінків» і сім-карт, які допомагають, вочевидь, управляти ними в реальному часі.

Ось таким чином Сили оборони вивчають кожний такий знайдений «Шахед» з ноу-хау і вживають заходи щодо протидії цим новим ворожим розробкам.

– Швидко вдається знаходити протидію на кожну таку модернізацію?

– Ворог здійснює модернізацію, щоб випробувати її в умовах реального бою й перевірити, наскільки вона є ефективною.

Знайдений той чи інший модернізований «Шахед» досліджують українські фахівці. Не можна зараз сказати, що ці ноу-хау впроваджуються масово. Йдеться і про стійкість до РЕБу, тобто компоненти в антені, які дозволяють «Шахедам» бути стійкішими до подавлення сигналами GPS, а також до спуфінгу (придушення сигналу супутникових систем GPS і заміна цього сигналу на власний – ред.).

– Кількість сама по собі – велика проблема. Ви теж вже згадували про атаки по пів тисячі дронів, які скупчено летять на конкретні міста. Яка стратегія боротьби? Що залишається головним акцентом у протидії таким атакам: мобільні вогневі групи, зенітні засоби?

– Ми маємо систему ешелонованої протиповітряної оборони. Кожен засіб ефективний на тому чи іншому місці, де він працює, і в тому чи іншому ешелоні.

Мобільні вогневі групи (МВГ) – це теж наше ноу-хау, що було створено саме в Україні як ефективний засіб протидії великій кількості ударних БпЛА. Вони забезпечували найбільший відсоток збиття – аж до 80%.

Але ворог побачив, що наші мобільні вогневі групи вже оснащуються додатковим обладнанням – це тепловізор, лазерне цілевказування, відповідна оптика і так далі. Вже є автомобілі з автоматизованими турелями (керована бойова установка з озброєнням – ред.), які наводять на ціль крупнокаліберну зброю. Це я маю на увазі крупнокаліберні кулемети, як-от «канік», «Браунінг», ДШК (український кулемет КМ-12,7, американський кулемет Browning M2, радянський крупнокаліберний кулемет Дегтярьова-Шпагіна – ред.).

Крім цього, мобільні вогневі групи, звісно, що мають ПЗРК (переносний зенітно-ракетний комплекс – ред.) на озброєнні. До екіпажу МВГ також входить і людина, яка може з ПЗРК «Ігла» або Stinger знищувати як «Шахеди», так і крилаті ракети. Ось таким чином ешелони тримають оборону і фактично щодня дають результат. Не можна списувати їх з рахунків, бо сперечаються, вони ефективні чи ні.

Звісно, коли противник підніме свої «Шахеди» на понад 2 км, то дістати їх кулеметами буде вже неможливо, а отже – будуть застосовуватись інші засоби, які сьогодні ми маємо на озброєнні. Це і мале ППО, так зване ППО Сухопутних військ, зенітні гармати.

Також маємо на озброєнні [зенітні установки] «Гепард». Все це працює на невеликому радіусі оборони. Наприклад, якщо це «Гепард», то йдеться про 4,5 км. Покрити всю Україну «Гепардами» ми ніяк не можемо, але прикривати окремі об’єкти цілком можливо.

Не забувайте, що постійно працює ще й система радіоелектронної боротьби. У всіх регіонах є засоби РЕБ на тому чи іншому напрямку, які дозволяють давити сигнал GPS, за яким наводяться «Шахеди».

Вони (російські війська – ред.) вдосконалюють їх, щоб зробити стійкішими, але ми маємо теж йти вперед, щоб і собі робити сигнал РЕБ потужнішим, збільшувати кількість станцій, щоб менше «Шахедів» могли користуватися цією системою наведення.

Також по «Шахедах» фактично щоночі працюють гелікоптери, зенітно-ракетні війська Повітряних сил, ППО Сухопутних військ і авіаційна складова Повітряних сил, винищувачі, якщо є потреба – які можуть відпрацьовувати в тому чи іншому регіоні і по крилатих ракетах, і по «Шахедах».

Якщо працює наземне ППО, відповідно, там авіація не працює. А там, де немає наземного ППО, в тих регіонах можуть відпрацювати і гелікоптери, і винищувачі, зокрема, це стосується центральних і західних регіонів нашої країни.

Єдине, що ще можна згадати, так це дронове ППО. Зенітні дрони, які сьогодні у всіх на слуху і вже масштабуються, є однією зі складових систем протиповітряної оборони. Це теж українське ноу-хау.

– Це будуть окремі групи пілотів зенітних дронів?

– Вони вже працюють. Передусім вони почали працювати в сухопутних підрозділах як складова, що стоїть на лінії фронту з півночі на південь.

Спершу вони працювали, щоб знищити очі ворога: «Орлани», «Зали», «Суперками» (російські розвідувальні БпЛА – ред.) та інші літальні апарати, які передавали цілі артилерії, екіпажам балістичних ракет ворога. Їхнє знищення було дійсно дуже-дуже пріоритетним.

Пізніше вже екіпажі дронів-перехоплювачів створювалось в підрозділах Повітряних сил на різних напрямках. Це питання масштабується сьогодні на всіх рівнях. Усі Сили оборони будуть мати такі підрозділи. Десь будуть локально розташовуватись, можливо, разом навіть із мобільними вогневими групами.

Так можливі навіть такі варіанти, щоб був автомобіль для пересування, і за потреби або кулемет буде працювати, або дрон-перехоплювач, у такий спосіб, щоб максимально ефективно відпрацьовувати по ворожих цілях, зокрема, в тилових містах і інших населених пунктах, де є стратегічні підприємства і потрібно прикривати нашу інфраструктуру.

Передусім вони (дрони-перехоплювачі – ред.) працювали по розвідниках, зараз же оголошували, що деякі підрозділи ефективно справляються і з «Шахедами». Вже є сотні збиттів. Десь кілька місяців тому оголошували про сотню, але я думаю, що їх вже значно більше, тому що цей напрямок розвивається.

Є різні БпЛА-перехоплювачі сьогодні, і Україна виготовляє їх, з-поміж них такі, які або з допомогою оператора, або без, і вже із машинним зором можуть ефективно перехоплювати саме «Шахеди».

Питання безпеки нашого неба залежить і від нас, і від наших партнерів, зокрема, тому що ми залежимо від західних постачань зброї. Але ми маємо робити й своє домашнє завдання для того, щоб максимальну кількість безпілотників знищувати раціонально з допомогою ефективних, дешевих і доступних для нас засобів збиття, якими можуть стати, серед іншого, і дрони-перехоплювачі.

Єдине, що додам – це не панацея, мовляв, ми їх зробимо і можемо забути про все інше. Ні, кожен ешелон, про який я говорив, кожен підрозділ системи ППО є важливим. Скажімо, не буде погодних умов, в яких можна використовувати саме БПЛА-перехоплювач, наприклад, туман чи гроза. Тоді треба розраховувати на інші засоби збиття, зокрема зенітні ракети, які в нас сьогодні є на озброєнні.

– Юрію, такі зенітні дрони – це якийсь крупний БпЛА, це ж не FPV-дрон?

– Ви, певно, бачили відео, як FPV-шками наздоганяють і збивають [російський дрон] «Орлан». Зараз це вже БпЛА літакового типу, типу «крило», є різні модифікацій, різні виробники.

Єдине, що потрібно – йти в ногу з часом і розвивати спроможності дронів, зокрема їхнє ефективне наведення. А також удосконалювати засоби радіоелектронної розвідки, які повинні допомагати чітко визначати локацію БпЛА та наводити на нього дрон.

Зараз дрони можуть наводитись як операторами, так і за допомогою машинного зору – дехто на нього каже штучний інтелект. Усе заради того, щоб дрон виявляв, ідентифікував та знищував ціль у повітряному просторі.

– Зрозуміло, що в питанні військових поставок для України чим більше, тим краще, але якщо оцінити наразі критичні позиції для Повітряних сил – які вони в питанні систем ППО Patriot або європейських аналогів SAMP-T?

– У нас європейських аналогів достатньо. Є комплекси, представлені різними країнами: Німеччина, Велика Британія, США.

Часта американської зброї доволі велика, я не хочу говорити про якусь критичність, але зауважу, що ми відбиваємо і в травні, і в червні одні з наймасовіших ракетних ударів.

25, 26 та 27 травня – це, на жаль, нові антирекорди для нас за кількістю засобів, що нас атакували. Потім 6 червня, а далі ще кілька червневих масованих обстрілів, і один із них – 537 засобів повітряного нападу, його теж відбили. На жаль, були руйнування і втрати, але відсоток збиття був доволі високий.

Це я до того веду, що дефіцит засобів перехоплення та озброєння був, є і буде завжди для нас, якщо Росія збільшуватиме ці атаки.

Ми дійсно розраховуємо на подальшу підтримку країн, які нам надають це озброєння, і будемо робити зі свого боку все для того, щоб й у себе створювати відповідні засоби для відбиття нападу.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.