Джерело: www.volynnews.com
Відомо, що фотографія в Луцьку з’явилася приблизно через 25 років з моменту винайдення Луї Дагерром способу отримання зображень на посрібленій мідній пластині. Раніший експеримент Нісефора Ньєпса можна не враховувати, оскільки його процес з використанням камери-обскури передбачав кількагодинні витримки, що було вкрай непрактично. Саме дагеротипія стала першим масовим процесом отримання фотографії.
Фотографія з салонів виходить на вулицю
Вважається, що перше фото зробив автор Козловський у 1860-х. Символічно, що це був найтиражованіший сьогодні ракурс із виглядом на вежу замку. Згодом фотографія розвивалася переважно лише в салонах як портретна, незважаючи на окремі серії знімків міста наприкінці ХІХ століття та перші поштові листівки з виглядами Луцька в ранні 1900-ті.
Вважається, що це перше фото Луцька, автор Козловський, 1866
Після Першої світової фотографія отримала якісну гілку розвитку – вона стала більш доступною і більш масовою. Так, це все ще було недешево, тому будь-хто не міг собі цього дозволити. Проте поява компактних камер у вільному продажі і популярність фотографії сприяли тому, що все більше людей хотіли і могли нею займатися. Не треба забувати і про загальний культурний контекст польської держави, де активно розвивалася художня, документальна фотографія. Виникали різні студії, течії, митці експериментували з різними стилями, видавалися фахові журнали. Все це тільки сприяло розвитку і популярності фотографії.
Про це свідчить сам збережений фотографічний матеріал. З 1920-х ми бачимо вже не тільки салонні портрети й фото пам’яток для поштових листівок. З’являється велике різноманіття тематик, напрямів, знятих об’єктів. Побут, подорожі, торгівля, промисловість – все, що тільки могло потрапити на камеру. Тут і подорож теплоходом по річці Стир, будівництво нового будинку, товари у взуттєвому магазині, нова бензоколонка, експозиції Волинського музею тощо.
Фоторух 1920-х: перші магазини, виставки, альбоми
Першу рекламу про продаж фотоапаратів в Луцьку фіксуємо в 1924 році. У магазині З. Піновського на Ягеллонській, 58, окрім зброї, вогнегасників, друкарських машинок, термосів, ножів, бритв, запальничок, велосипедних запчастин, можна було придбати фотоапарати та різне фотоприладдя.
Фотографічні гуртки стали з’являтися при різних організаціях. З 1926 року таке діяло в Торговій школі. Була така секція і в Товаристві краєзнавчому та опіки над пам’ятками минулого. Фотографічна секція була і в Луцькому відділі Польського краєзнавчого товариства.
Головна вулиця Луцька в середині 1920-х
У 1925 році Луцьк із камерою в руках відвідав Генрик Поддембський, якого називають найвидатнішим польським фотографом. Він зробив серію із понад 20 світлин міста, яка сьогодні дуже цінується.
Читати ще: Волинь сторічної давнини в об’єктиві польського фотографа
Маючи завдання від Міністерства громадських робіт, він задокументував десятки виглядів волинських міст та її найважливіших пам’яток. Цінні і цікаві роботи луцької серії зафіксували стан міста і його багатьох елементів, на сьогодні втрачених. На зображеннях Поддембського – замок, православний і католицький собори, Велика синагога, караїмська кенаса, річка Стир та різні вулиці міста.
Крім того, фото Поддембського були використані Мєчиславом Орловичем у його «Ілюстрованому путівнику по Волині» 1929 року.
Вулиця Ягеллонська. Фото Г. Поддембського
Вигляд замку. Фото Г. Поддембського
Вулиця нині Данила Галицького. Фото Г. Поддембського
У 1929 році в Луцьку відбулася загальнодержавна виставка художньої фотографії, організована Кременецьким ліцеєм. Це була мандрівна виставка, яку показували у Кременці, Рівному та Луцьку. На виставці експонували роботи найвідоміших на тоді польських фотографів, серед яких був Ян Булгак із Вільна, Казимир Лелевіч, фундатор віленського та гданського фотографічних товариств, та багато інших знаних тоді митців.
Окрім добре ілюстрованого «Ілюстрованого путівника по Волині», варто згадати й інші видання, де друкувались фотографії Луцька, нині дуже цінні й рідкісні. Одне з них – «Луцьк у світлі цифр і фактів». Це видання, підготовлене статистичним відділом Луцького магістрату, хоч і небагато, та все ж містило кілька сучасних фото. Також «Опис міста Луцька і Волині» лікаря і краєзнавця Адама Войніча 1922 року, де було кілька фото тогочасних історичних подій.
У 1928 році в Луцьку відбулася промислова і сільськогосподарська Волинська виставка, яка зібрала сотні різних великих і малих підприємців і їхню продукції з усього Волинського воєводства і з-за його меж. За результатами виставки оргкомітет випустив альбом зі 120 фотографіями різних виставкових павільйонів. За весь міжвоєнний час це було видання із найбільшою кількістю сучасних тоді фотографій з Луцька, хоч і відносно вузькотематичних.
Всередині павільйону Земана
Найпопулярнішими камерами були Kodak і Leica
Придбати фотоапарат, необхідні матеріали, виконати хімічні процеси можна було на центральній вулиці міста – Ягеллонській (тепер Лесі Українки). Крім складу Піновського, працював ще склад Обштейна, який пропонував широкий вибір камер. Неподалік був магазин з фототоварами Florans.
Але значно популярнішим був заклад М. Ерліха, де, крім купівлі фотокамер та приладдя, пропонувалося обробити і надрукувати фото із відфотографованих пластин, що було дуже зручно для любителів фотографії, які не хотіли займатися хімічними процесами вдома. Лабораторія зі складом і магазином Ерліха розташовувалася на Ягеллонській неподалік мосту Казимира Великого і церкви Луцького братства.
Найпопулярнішими виробниками фотоапаратів були Leica, Kodak, а також польські Filma, пізніша Korona Tankette й інші. Вони випускали компактні камери, які зручно було брати з собою. Дешева і популярна модель Kodak Brownie постійно рекламувалася в луцькій пресі. У 1934 році Kodak випустила модель Baby Brownie, яку в нас скорочено називали «Бе бе» (абревіатура BB). Пізніше була випущена ультракомпактна модель Kodak Bantam, також доступна в луцьких магазинах і фотоскладах. Це були справді революційна камери, які робили фотографію дуже популярною і значно спрощували всі процеси. А Bantam відома ще й тим, що на неї можна було обміняти будь-яку стару камеру Kodak ще й отримати високоякісну і малозернисту плівку Panatomic. Обмін здійснювався на фотоскладах.
Ще одна новинка 1934 року, доступна для придбання в Луцьку, – Kodak Retina. Ця модель одна із перших використовувала в пізніший час популярний і основний формат 35 міліметрів. Не відставала і німецька Leica, яка першою пропонувала 35-мм формат. Камери Leica I та Leica II були дорожчі, їх використовували переважно професіонали, які фотографією заробляли на життя.
Реклами Kodak в луцькій пресі
Згадуваний М. Ерліх був партнером варшавської філії Kodak. У Клубі інтелігенції на вулиці Банковій, 1 (нині цього будинку не існує, на його місці – сквер на перетині вулиць Винниченка та Бандери) Кодак та Ерліх влаштовували кінопокази аматорських фільмів, знятих на кінокамеру Cine-Kodak 8-мілімтерового формату.
Для фото як заробітку треба була ліцензія
Крім окремих фотосекцій у різних організаціях, в місті стали виникати фотоклуби та організації. У 1933 році зареєструвало свій статут Товариство фотографічне в Луцьку. За мету ставило популяризацію фотографії як мистецтва. Товариство складалося з 24 членів.
Професійні фотографи ж працювали переважно в різних фотоательє, робили портрети як у студіях, так і на вулицях. Крім того, були різні друкарні і книгарні, які випускали свої серії поштівок. Первинний матеріал відзнімали саме фотографи з ательє. Відомі заклади Мойше Шнайдера, М. Спокойного, Болеслава Ольшевського, Зейлика Окса, Олександра Комарницького, Хаїма Висоцького, Ананія Доссіка, Сруля Бика та багато інших затрудняли десятки фотографів у Луцьку.
Для роботи вони мали отримати дозвіл – так зване промислове свідоцтво на право заняття фотографією. У своїх заявах прохачі зазначали, що використовують апарати фірми Leica. З огляду на це, багато фотографій для поштівок з виглядами Луцька були зняті, імовірно, саме на апарати Leica. Діяли й професійні об’єднання. У 1931 році виникла луцька філія Профспілки фотографічних працівників у Польщі.
Фотограф Абрам Байчман (працював в фотосалоні Окса) і його ліцензія
Організації сприяли активному фоторуху в місті. У 1932 році відбулася виставка з фотосекцією «Краєвиди Польщі». У 1936 до міста в рамках волинського туру прибули фотографи на краєзнавчу експедицію, організовану Польською телеграфічною агенцією. Їхньою метою було відзняти історичні пам’ятки, краєвиди, фольклор.
Хто хотів навчитися фотографії, міг відвідати безкоштовні курси, які організовував луцький відділ Польського краєзнавчого товариства. Курс тривав 2 тижні по 2 години занять щодня.
Серед тогочасних фотографів із кількатисячною фотоспадщиною, яку вони нам залишили, поряд із Генриком Поддембським ще хочеться виділити двох осіб.
Наприкінці 1930-х Луцьк відвідав відомий віленський фотограф, учасник та переможець багатьох міжнародних конкурсів Ян Булгак. Тоді він відзняв цілу волинську серію.
Вигляд на стару забудову. Фото Яна Булгака
Вигляда замку і Глушця. Фото Яна Булгака
У 1934 році на власному автомобілі «Packard» Луцьк відвідала мандрівниця, дослідниця, підкорювачка Арктики та Гренландії, перша жінка, яка пролетіла над Північним полюсом, Луїза Арнер Бойд. Її фото також ідуть у скарбницю фотоісторії Луцька. Загалом жінку цікавили люди і побут, вона не фотографувала пам’яток. На її світлинах – єврейські квартали і їхні мешканці, православна хода та побут вулиць.
Мешканці єврейського кварталу. Фото Луїзи Бойд
Православна хода по мосту Казимира Великого. Фото Луїзи Бойд
Цю історію можна продовжувати. Сьогодні тут майже не висвітленою залишилася тема фотосалонів, які працювали переважно в портретному жанрі. А якщо вийти за хронологічні рамки, знайдеться ще немало цікавих історій про взаємодію фотографії і Луцька. Інші імениті люди, королівські фотографи, міжнародні агенції, нові жанри, виставки і багато-багато іншого нехай залишиться на інші розповіді.
Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
