Спочатку – санкції, тепер – затримання «шпигунів». Україна стає жорсткішою щодо Китаю?

У квітні президент України Володимир Зеленський заявляє, що ЗСУ взяли у полон перших громадян КНР, які воювали за Росію. А вже 8 квітня президент вводить санкції проти п’яти китайських компаній, які Київ вважає причетними до постачання Росії компонентів для виробництва зброї. Наступного дня СБУ затримує двох громадян Китаю, яких підозрюють у шпигунстві.

Низка публічних дій Києва, які кидають тінь на двосторонні відносини, сигналізують про певний тренд: Україна готова відверто вказувати на деструктивну роль Пекіна у російсько-українській війні. Цей тренд має особливе значення, адже ще півроку тому українська влада заявляла про «розвиток політичного діалогу між Україною та КНР».

Про що свідчить зміна позиції України: про зростання ролі Китаю у допомозі Москві, чи про кінець ілюзій Києва щодо того, що Пекін зможе примусити Росію до миру?

Пекін хоче вкрасти українські військові технології?9 липня СБУ заявила, що співробітники її контррозвідки «затримали в Києві двох громадян Китайської Народної Республіки, які намагалися нелегально вивезти до Китаю секретну документацію щодо українського ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун».

«Це унікальне озброєння Сил оборони України, яке призначено для вогневого ураження всіх видів бойових та десантних кораблів. Нагадаємо, що саме з «Нептуна» було знищено флагман Чорноморського флоту РФ – ракетний крейсер «Москва». Як встановило розслідування, один з китайських шпигунів – 24-річний ексстудент одного з київських технічних вишів. Він залишився в Києві після того, як у 2023 році його відрахували за академічну неуспішність. Інший фігурант – його батько, який постійно проживав у КНР, але періодично навідувався в Україну, щоб особисто координувати агентурну роботу свого сина», – інформує українська спецслужба.

У матеріалах справи йдеться, що колишній китайський студент мав здобути технічну документацію з виробництва українських «Нептунів».

«Для цього він намагався завербувати українського громадянина, який має відношення до розробок новітніх озброєнь Сил оборони. Контррозвідка СБУ викрила шпигуна ще на початковому етапі його розвідактивності й затримала «на гарячому» під час передачі йому таємних документів. Наступним етапом було затримано його батька, який мав передати секретні відомості до спецслужб КНР», – повідомляє СБУ.

Під час обшуків, стверджують у Службі безпеки, у затриманих вилучили «телефони із доказами їхнього листування між собою, де вони координують свою шпигунську діяльність».

Наступного дня інцидент прокоментувала речниця китайського МЗС Мао Нін, заявивши, що Китай наразі вивчає ситуацію із затриманням двох своїх громадян в Україні за звинуваченням у шпигунстві.

«Китайська сторона зараз проводить перевірку та вивчає ситуацію… Якщо підтвердиться, що справа стосується громадян Китаю, Пекін захищатиме законні права та інтереси своїх громадян відповідно до закону», – зазначила речниця.

Про те, що китайські громадяни можуть займатися шпигунством в Україні і прагнути викрасти військові технології, раніше публічно не повідомляли. Та чи справді йдеться про те, що саме влада у Пекіні заслала шпигунів до Києва?

Членкиня правління «Української асоціації китаєзнавців» Віта Голод у цьому не впевнена.

«Поки існує мало інформації щодо громадян КНР, яких Україна звинуватила у шпигунстві. Але особливою видається їхня поведінка у соціальних мережах: вони вільно публікували у відкритому доступі в китайських платформах матеріали про свої «знахідки» в Україні, зокрема уламки дронів та інші фрагменти військової техніки. Така відкритість виглядає принаймні дивною. Як показує досвід попередніх так званих «шпигунських скандалів» в інших країнах, такі дії часто були ініціативними та здійснювалися для задоволення власних або комерційних інтересів, без прямого замовлення держави», – каже експертка у коментарі Радіо Свобода.

Втім, технічний інтерес Китаю до українських оборонних технологій має глибоке історичне підґрунтя, а КНР уже має прецеденти використання українських розробок у сфері озброєнь для власного озброєння, зазначає Віта Голод.

Китай активніше допомагає Росії?Про певний злам у позиції Китаю щодо війни в Україні свідчить публікація у гонконгській газеті South China Morning Post про те, що міністр закордонних справ Китаю Ван І під час переговорів з головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас нібито заявив, що Пекін не допустить поразки Росії у війні проти України.

За словами джерел, Ван пояснив таку позицію побоюванням, що Сполучені Штати тоді повністю переключать свою увагу на Китай.

Політичний оглядач Віталій Портников впевнений, що публікація у South China Morning Post не могла з’явитися без згоди Комуністичної партії КНР. За його словами, Пекін традиційно використовує видання для «передачі непрямих меседжів».

Тож це може означати, що влада КНР вирішила надіслати сигнал про те, який результат війни бачать для себе вигідним.

Це ж у коментарі Радіо Свобода підкреслює і голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко:

«КНР вже майже відкрито заявляє, що не зацікавлений у поразці Росії, тобто це означає, що він всіляко підтримує Росію у війні проти України».

Яка роль Китаю у підтримуванні агресії Росії?Офіційно Китай продовжує заперечувати, що є стороною конфлікту, і що надає допомогу Росії. У тій же статті у South China Morning Post йдеться про те, що міністр закордонних справ КНР буцімто сказав, що якби Китай дійсно допомагав Москві, «війна вже давно завершилася б».

Втім, про ймовірну залученість Пекіна у військових потугах Москви цього року свідчать все більше і більше фактів.

8 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким запроваджує санкції проти п’яти китайських компаній, які Київ вважає причетними до постачання Росії компонентів для виробництва зброї.

Компаніями, що яких запроваджені санкції, є Central Asia Silk Road International Trade, Suzhou Ecod Precision Manufacturing, Shenzhen Royo Technology, Shenzhen Jinduobang Technology та Ningbo BLIN Machinery.

«Під час масованого обстрілу Києва у ніч на 4 липня в збитих дронах Shahed виявили компоненти китайського виробництва… Сьогодні щодо цих компаній-постачальників запроваджено санкції. Серед компаній, що потрапили під санкції, — Ningbo BLIN Machinery Co., Ltd, і Suzhou Ecod Precision Manufacturing, які постачали продукцію підсанкційним російським підприємствам у 2024 і 2025 роках. Україна працює з партнерами із санкційної коаліції для подальшого запровадження обмежень проти китайських виробників», – сказав представник президента України з санкційної політики Владислав Власюк, коментуючи указ президента України, який ґрунтується на відповідному рішенні РНБО.

Про те, що Росія і Китай розширюють співпрацю щодо поставок запчастин, а також спільного виробництва дронів, свідчить і нещодавнє розслідування видання Bloomberg.

Зокрема, у матеріалі йдеться про імовірну співпрацю російської компанії Аеро-ХІТ з китайськими поставниками, які офіційно не визнають контактів з РФ. Також згідно із документами, які вивчили журналісти Bloomberg, з 2023 року російська компанія співпрацює з інженерами китайського виробника Autel для локалізації виробництва безпілотника Autel EVO Max 4T у Росії.

Офіційний Пекін заявляє, що жорстко контролює експорт товарів подвійного призначення, зокрема цивільних дронів та їхніх елементів, які вже зарекомендували себе на полі бою і як ударні, і як розвідувальні БПЛА.

За оцінкою ГУР, кількість електроніки китайського виробництва у російських дронах демонструє тенденцію до зростання. Про це у ГУР розповіли на запит проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії.

Зокрема, в БПЛА «Герань-2» (одна з назв «Шахеда» в РФ), виявлених у травні цього року, частка електронних комплектуючих виробництва КНР зросла до 60-65%, вперше витіснивши комплектуючі США на друге місце. На третьому – швейцарська електроніка, йдеться у відповіді ГУР.

У Києва більше немає ілюзій?Попри напруженість у відносинах, українська влада не поспішає ставити хрест на ідеї про те, що Китай ще може відіграти певну роль у завершенні війни.

На брифінгу 11 липня, відповідаючи на питання Радіо Свобода, речник МЗС України Георгій Тихий сказав, що Пекін і зараз має важливий вплив на Москву.

«Мабуть, один з найсерйозніших важливих впливів на цій планеті. Для того, щоб закликати Путіна нарешті завершити цю війну і відновити мир», – пояснив він.

Проте, каже Тихий, Україна не замовчуватиме про факти порушень з боку китайських громадян, і на найвищому рівні робитиме заяви, бо «як країна у стані війни, Україна має на це право».

В тому числі, зазначив речник, першим заступником Міністра закордонних справ України Сергієм Кислицею під час прийому в МЗС України посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня були проговорено «всі ці чутливі питання».

«Ми вважаємо, що Китаю варто розглядати Україну як не просто частину Європи, а майбутнього члена Євросоюзу. Відповідно, не може бути дії, які не враховують інтереси Європи, і України, якщо Китай хоче розвивати ці відносини з цим регіоном загалом. Нам здається, це достатньо логічна позиція. Ми її доносимо до китайської сторони», – зазначив речник.

На питання про те, чи все ж таки викриті факти Україною порушень з боку Китаю погіршують відносини між країни, які Україна сподівалась відновити, Тихий відповів:

«Я можу сказати, що такі факти, звісно, не сприяють розвитку українсько-китайських відносин. І ми хотіли би щодо таких фактів не було. І ми ведемо діалог з китайською стороною щодо цього».

Очільник парламентської дипломатії Олександр Мережко вважає, що Київ все ж почав сміливіше говорити про неконструктивну роль Китаю.

«Я думаю, що була певна еволюція, тому що з самого початку, я думаю, були якісь сподівання на те, що вдасться долучити Китай до процесу: до глобальних самітів миру, наприклад, що Китай буде відігравати конструктивну роль. Були такі сподівання і це було, можливо, навіть ірраціонально на цьому етапі, але зараз ми почали дедалі більше усвідомлювати і дедалі більше відкрито про це говорити, що Китай підтримує Росію», – сказав Мережко у коментарі Радіо Свобода.

Народний депутат наголосив, що Київ змінює риторику щодо Пекіна фактично в унісон із західними партнерами.

Наприклад, у фінальному комюніке минулорічного саміту НАТО Китай назвали «вирішальним фактором російської війни проти України». Формулювання, яке використав альянс, сприймають як найжорсткіший докір, який НАТО використовувало щодо Китаю, писало тоді видання The Guardian.

Буквально за місяць до того, Володимир Зеленський вперше критично висловився щодо ролі Китаю у війні Росії проти України, каже китаєзнавиця Віта Голод.

«Першу публічну і відверту критику Китаю президент Володимир Зеленський озвучив під час свого виступу на безпековому форумі в Сингапурі. Цей крок був викликаний тим, що Пекін не лише проігнорував офіційне запрошення України взяти участь у Саміті миру в Джидді, але й фактично започаткував альтернативну дипломатичну ініціативу – формат «Друзі миру» за участі країн Глобального Півдня» – пояснює експертка.

А пізніше вже в угоді про надра, яку уклали Україна і США, є формулювання, яке на думку Олександра Мережка, свідчить про те, що Київ вже не має ілюзій про конструктивну роль Китаю у післявоєнній відбудові.

Конкретно йдеться про цей пасаж у тексті угоди: «Сполучені Штати Америки та Україна бажають забезпечити, щоб ті держави та інші особи, які діяли вороже проти України в конфлікті, не отримали вигоди від відбудови України після приходу тривалого миру».

Сам наголос на тому, що країни, які допомагають Росії, не можуть брати участь у її відбудові, сигналізує про зміну підходів Банкової щодо залучення китайських компаній до проєктів відбудови. Про таку можливу роль Пекіна Зеленський говорив ще буквально на початку 2025 року.

А виступаючи 10 липня на Конференції з відновлення України у Римі, Зеленський каже таку фразу:

«У цьому спільному проєкті відбудови ми будемо приймати лише справжніх партнерів. Тих, хто не допомагає Росії продовжувати цю війну»

На думку Мережка, президент України міг завуальовано говорити зокрема і про допомогу Росії з боку Китаю.

Віта Голод відзначає, що посилення публічної критики Пекіна з боку Києва може допомогти посилити тиск на КНР, а також допомоги Києву покращити відносини із Вашингтоном: «два факти з китайськими полоненими та шпигунами потенційно слугуватимуть додатковими інструментами дипломатичного та інформаційного тиску на КНР. Також варто враховувати складний характер відносин України з адміністрацією [Дональда] Трампа. Додаткова критика КНР з боку Києва, підіграватиме США в його протистоянні з Пекіном».

Втім, поки Київ не готовий прямо звинуватити Пекін у централізованій і спрямованій допомозі Москві, про що свідчить нещодавній коментар очільника МЗС Андрія Сибіги, в якому той поклав відповідальність не на уряд КНР, а на окремі компанії.

Говорячи про китайські запчастини у російських дронах, про які 4 липня заявила СБУ, дипломат згадав, що напередодні пошкоджень внаслідок російської атаки зазнала будівля Генерального консульства Китаю в Одесі.

«Яка іронія. Після сьогоднішнього масованого російського повітряного нападу на Україну ми виявили в Києві компонент російсько-іранського бойового безпілотника «Шахед-136/Герань-2» який був виготовлений у Китаї та поставлений зовсім нещодавно. А прямо напередодні будівля Генерального консульства Китаю в Одесі зазнала незначних пошкоджень в результаті російських ударів по місту», – заявив він.

На думку Сибіги, «немає кращої метафори» того, як Володимир Путін продовжує ескалувати війну, залучаючи інші країни, зокрема, північнокорейські війська, іранську зброю та деяких китайських виробників.