Головне з інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко та реакції

У розмові, яка відбулася у листопаді 2024-го та січні 2025 року і яка складається з трьох частин, між українським письменником, рок-музикантом і військовослужбовцем та видатною поетесою і письменницею порушуються різні теми: від повномасштабного вторгнення Росії в Україну до творчих планів Ліни Костенко.

Радіо Свобода зібрало головне з інтерв’ю та реакції в українському суспільстві.

Що було в інтерв’юТри частини інтерв’ю були оприлюднені у подкасті «Кругова оборона» «Радіо Хартія», що засноване Сергієм Жаданом та 13-ю бригадою НГУ, де зазвичай можна почути розмови з волонтерами, візіонерами, науковцями, правозахисниками, діячами культури – «людьми, що тримають оборону в різних царинах».

У першій частині інтерв’ю під назвою «Мені треба розібратися в витоках імперії» Ліна Костенко з Сергієм Жаданом говорять про нинішню російсько-українську війну, героїзм українців та українську націю.

«Я ніколи не розуміла меншовартість», – каже 95-річна поетеса, яка рідко з’являється на публіці.

Довгі роки Ліну Костенко не видавали через радянську цензуру, а потім твори увійшли до шкільних хрестоматій. Серед найвідоміших творів – «Берестечко», «Маруся Чурай», збiрки поезії «Вiтрила», «Проміння землі», «Сад нетанучих скульптур», прозовий роман «Записки українського самашедшого». Сама авторка народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині, у родині вчителів. Навчалася у Київському педагогічному інституті, закінчила Московський літературний інститут.

На запитання Сергія Жадана: «Як звучить Україна?» Ліна Костенко відповідає, що зараз Україна «вперше звучить так гідно», а війна нинішня характеризує українців як героїчний народ.

«Ось так виникає нація героїв… Десь у мене написано: «Росли, росли і виросли хлоп’ята». Їх тепер зустрічають у селах на колінах… Страшно багато загинуло. Мені здається, що більш гідного народу зараз, ніж українці, немає. Справжні українці. Просто витримати війну з такою державою, як Росія, розумієте», – каже Костенко.

«Там, де героїзм, немає поразки», каже письменниця. Жадан натомість звертає увагу на «локальну поразку» – потрапляння в полон гарнізону в «Азовсталі» в Маріуполі в 2022 році.

Письменниця вперше розповіла про свій історичний роман, над яким вона продовжує працювати. Йде мова про художньо-історичну книгу про долю українців в Російській імперії. Час дії – період Гетьманщини, доба українського бароко.

У другій частині інтерв’ю під назвою «Не хочу грати в сатанинському спектаклі» Ліна Костенко розмірковує з Сергієм Жаданом про європейський літературний процес останніх ста років. Письменниця згадує Максима Кривцова, Тараса Іллю, Ярину Чорногуз, Олену Герасим’юк, Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Івана Драча, Дмитра Павличка, Павла Тичину і Володимира Сосюру.

В цій розмові також брали участь Оксана Пахльовська, культурологиня, поетеса та донька Ліни Костенко, і засновник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»Іван Малкович.

Костенко розповіла, як 16-річна заборона друку у період СРСР вплинула на її життя:

«Уявіть собі ті часи, як ми мучилися. Дехто мусив друкуватися під іншим прізвищем. Я взагалі 16 років не друкувалася. Можна втратити горизонт. Ні? Через що я ніяк не можу відчути радість спілкування. Живу собі замкнута й одна. Бо так звикла. І я собі колись постановила: те, в чому тобі відмовлено, – те тобі не потрібно. Усе. От значить не друкували – ну й до всіх чортів. Зате я не займалася соцреалізмом».

Ліна Костенко багато говорить про свою перекладацьку роботу і згадує невидані поетичні переклади, які лежать у неї в столі і які планує колись опублікувати. Зокрема, згадує, що написала книгу спогадів «Дивний сад Івашкевича», надихнувшись віршем польського поета Ярослава Івашкевича:

«В Івашкевича є вірш про сад, де він іде, іде і розминається з якимись тінями. Якісь тіні ходять – і все. А я по молодості тоді не знала, що це такий сад, де розминаються з тінями», – пояснила поетеса.

Тіні – це ті люди, з якими авторка зустрічалася і розминалася протягом усього життя і про яких написала в книзі.

У третій частині інтерв’ю під назвою «У нашій літературі кожна людина потрібна» Жадан і Костенко говорять про інших поетів та поеток, згадують і репресованих у XX столітті, і сучасників.

«Бо зараз рубікон, зараз вже не просто нові, талановиті люди приходять. Вони приходять з таким досвідом. Всі молоді поети, які зараз є – я тільки молюсь, щоб вони вижили. Але їх стільки загинуло, що треба буде про них написати», – каже Костенко.

Йшла мова про загиблого поета військового Максима Кривцова, поета Іллю Чернілевського, поетес Олену Герасим’юк, Любов Якимчук та Ярину Чорногуз.

РеакціїПроговорені спостереження й спогади спричинили значний резонанс.

Софія Челяк, культурна менеджерка та членкиня Українського ПЕН-клубу гостро виступила, критикуючи письменницю.

«Я вперше дивилася, як говорить Костенко. І не почула імен репресованих з її уст взагалі. Одні історії про номенклатурних письменників. Лише пробився Симоненко, можливо, тому, що його вбили по-цивільному».

Челяк обурилася, що в інтерв’ю Костенко не згадала дисидентів Мирослава Мариновича, Леоніда Плюща, В’ячеслава Чорновола, Опанаса Задиваху чи Ірину та Ігоря Калинців. Вона також закликала провести фактчекінг спогадів письменниці.

У відповідь редактор сайту «Історична правда» та військовий Вахтанг Кіпіані написав: «Бачу, як з неокомсомольським захватом дехто вирішив стрибнути на Ліну Костенко. Причому без очевидних цілей. Просто так, бо можуть. Реальність 1960-х, яку пережили інтелектуали та пересічні люди в УССР, не була такою пласкою, як декому здається у 2025-му».

Ліна Костенко є важливою постаттю дисидентського руху, пише Радомир Мокрик, український історик та автор книг «Бунт проти імперії».

«Для цього достатньо подивитись документи українського правозахисту і водночас поритися в документах КҐБ (українською КДБ – ред.). Ви там побачите, що насправді КҐБ думало про Ліну Костенко», – пише історик.

«Думаю про критику Ліни Костенко в стрічці. А в голові таке: «Як легко плюнути в велике. У нього точно попаде…» А потім згадую, що це Ліна Костенко написала», – написала Дарія Гірна, журналістка, авторка ютуб-каналу «Обличчя Незалежності».

Журналіст і публіцист Віталій Портников також став на захист письменниці.

«Я точно знаю, чим Ліна Костенко відрізняється від усіх своїх сучасників, попередників і наступників у літературі. Вона – не просто письменниця. Вона – явище. Її творчість і постать змусили багатьох українців, які інакше, можливо, ніколи б і не згадали, що вони – українці, згадати про це. І – пишатися цим. Вона змусила багатьох, хто вже забув, що має Батьківщину, згадати про неї. І пишатися нею. Таких постатей в історії української культури – лише троє: Тарас Шевченко, Іван Франко і Ліна Костенко. Просто Ліна – наша сучасниця. І ми ще цього до кінця не усвідомлюємо. Але – усвідомимо», – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Подяку Ліні Костенко також висловлюють автори, яких вона відзначила у розмові з Сергієм Жаданом.

«Що ж, несподівано приємно було почути від Ліни Костенко, що з мене може бути поетка. Хоч я вже збиралася з віршами зав’язувати, якщо чесно», – відреагувала в Facebook Ярина Чорногуз, яка у 2019-му приєдналася до ЗСУ як бойова медикиня, а в 2024 році стала лауреаткою премії імені Шевченка в номінації «Література».

На цю ж тему з архіву Радіо Свобода: літературознавець, академік Іван Дзюба (1931-2022) про творчість Ліни Костенко: