Джерело: www.bbc.com
Підпис до фото, Дональд Трамп і Гері О’Доног’ю
-
- Author, Гері О’Доног’ю
- Role, Головний кореспондент ВВС у Північній Америці
- 42 хвилин(и) тому
Дональд Трамп відомий своєю звичкою телефонувати журналістам зненацька. Виглядає, телефонна розмова з кореспондентом тет-а-тет подобається президенту США значно більше, ніж спілкування в традиційному форматі телеінтерв’ю.
У понеділок пізно ввечері настала і моя черга. Зізнаюся чесно: до моменту, коли пролунав дзвінок з Білого дому, я спав.
Більшу частину попереднього тижня я провів у надії поговорити з президентом у день річниці замаху на його життя в Батлері, штат Пенсільванія.
Мій репортаж про стрілянину на тому самому трампівському мітингу облетів чимало світових ЗМІ – і, можливо, привернув до себе увагу президента. Тому я вирішив, що, можливо, скориставшись цим зв’язком, нам вдасться домовитись про ексклюзивне інтерв’ю – що для кореспондента закордонного ЗМІ велика удача, оскільки трапляється нечасто.
У неділю ввечері мені повідомили, що до дзвінка лишилися лічені хвилини, і ми з колегами приготувалися до запису, але ніхто не подзвонив.
До вечора я майже втратив надію, що інтерв’ю все ж таки відбудеться, і після довгих кількох тижнів у дорозі, без вихідних, я був виснажений і ліг подрімати. Аж раптом пролунав дзвінок.
Я підняв слухавку і сонно привітався, а звідти почув бадьорий голос прессекретарки Трампа, Керолайн Левітт: “Привіт, Гері, я тут разом із президентом, передаю йому телефон”.
Я побіг у вітальню, намагаючись спросоння відшукати свій цифровий диктофон; лінія обірвалася, і я вирішив, що цим все і закінчиться.
Але вони знову вийшли на зв’язок, і я майже 20 хвилин проговорив із Трампом абсолютно про все: про ту фатальну ніч у Батлері, про його розчарування у Володимирі Путіні, про відновлену віру в НАТО і його погляди на відносини з Британією.
Ось п’ять ключових моментів нашої несподіваної бесіди.
1. Трамп після замаху – інший?
Говорячи про замах, президент здавався вразливим і задумливим – було очевидно, що йому некомфортно обговорювати цю тему.
Побачити Трампа таким пересічному американцю вдається нечасто. Моменти роздумів і довгі паузи перед відповідями особливо різко контрастували з його іміджем політика, що завоював популярність виборців саме своєю максимальною відвертістю і непохитною впевненістю у власній правоті.
Підпис до фото, Репортаж про замах на Дональда Трампа нашому кореспонденту Гері О’Доног’ю довелося вести, лежачи на земліНа запитання, чи змінив його якось цей замах, Трамп відповів, що намагається думати про це якомога менше.
“Я не люблю про це розмірковувати, тому що… Знаєте, якби я серйозно про це замислився, моє життя вже абсолютно точно б змінилося – а я не хочу, щоб це сталося”.
Розвиваючи тему, президент заявив, що йому подобається “сила позитивного мислення, або позитивного не-мислення”.
Він серйозно заглибився в роздуми і перед відповіддю на запитання, чи довіряє президенту Росії Володимиру Путіну. І, після довгої паузи, нарешті вимовив: “Чесно кажучи, я взагалі майже нікому не довіряю”.
2. Скільки мігрантів депортують, невідомо
Перейшовши до внутрішньої американської політики, я запитав президента, чи працює його план масової депортації – як з погляду швидкості, так і з урахуванням того, що іноді з країни висилають людей, депортувати яких президент, можливо, не збирався.
Трамп наполягає, що, дотримуючись передвиборчих обіцянок, його команда виконала “величезну роботу” – наприклад, різко скоротилася кількість мігрантів, що перетинають кордон США з Мексики.
В оточенні президента є люди, які невдоволені швидкістю депортацій і вважають цю процедуру дуже затягнутою. Коли я запитав Трампа, скільки людей мають вислати з країни за весь його другий президентський термін, щоб план депортацій можна було вважати успішно виконаним, він відмовився назвати мені конкретну цифру.
“Цифр я називати не буду, але насамперед хочу якнайшвидше вислати злочинців – і це ми, як ви знаєте, вже робимо, – сказав президент. – Ми відправляємо їх у Сальвадор і різні інші місця”.
3. Ще більше розчарування у Путіні
Трамп виказав розчарування президентом Росії Володимиром Путіним – трохи раніше він пригрозив Москві додатковими санкціями, якщо угоди щодо припинення війни в Україні не досягнуть протягом 50 днів.
Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп багато разів обіцяв одразу ж після обрання припинити війну – і тепер він, здається, серйозно спантеличений тим, що домовитися із Путіним йому досі не вдалося.
Він знову сказав, що слова Путіна часто розходяться з ділом: “Чотири рази я був упевнений, що ми про все домовилися, – а потім повертався додому і бачив, що в Києві знову обстріляли якийсь будинок для людей похилого віку чи щось на кшталт цього. Я кажу: “Що це, чорт забирай, взагалі було?”
Президент України Володимир Зеленський і багато інших лідерів європейських країн давно звинувачують Путіна в тому, що той не ставиться до припинення війни серйозно. Їм це почуття – таке нове для Трампа – добре знайоме.
Утім, коли я запитав Трампа, чи можна вважати його розмову з російським президентом завершеною, той не став спалювати всі мости: “Я розчарований, але я ще не поставив на ньому хрест. Але розчарований”.
4. Новий тон у ставленні до НАТО
Я нагадав Трампу його власні слова про те, що концепція НАТО дуже застаріла. У відповідь президент заявив, що тепер, навпаки, вважає, що Північноатлантичний альянс “перетворюється на свою протилежність”.
Напередодні він приймав в Овальному кабінеті генсека альянсу Марка Рютте – людину, з якою Трамп, схоже, легко знайшов спільну мову. Перед камерами всіх провідних світових ЗМІ чоловіки обмінялися теплими словами і заявили, що тепер США почнуть продавати іншим країнам блоку зброю, яку потім передадуть ЗСУ.
Під час нашої розмови Трамп також заявив, що йому більше не треба хвилюватися про те, що на оборону США витрачає пропорційно більше своїх союзників.
“Це було дуже несправедливо, бо Сполучені Штати сплачували майже 100%, але тепер там самі платять за рахунками – і гадаю, так значно краще”, – сказав він, очевидно, натякаючи на обіцянку всіх членів НАТО, збільшити оборонні витрати, довівши їх до 5% ВВП своєї країни.
“Ми дуже змінили НАТО”, – заявив він мені.
5. Повага до Стармера і Великої Британії
Трамп особливо відзначив свою повагу до Великої Британії та її прем’єр-міністра Кіра Стармера, з яким минулого місяця підписав угоду про усунення деяких торгових бар’єрів.
“Ваш прем’єр-міністр мені дуже подобається, хоч він і ліберал”, – пояснив Трамп.
Президент наголосив, що відносини між двома країнами є дуже близькими, додавши, що, на його думку, у разі війни Британія та США битимуться разом.
Те, що багато хто в Британії його недолюблює, Трамп, за його словами, сприймає спокійно. Хоча програма його державного візиту до Лондона наприкінці цього року не передбачає виступу в парламенті, наполягати на скликанні законодавців він не став: “Нехай краще займуться чимось приємним”.
Короля Чарльза III, який офіційно прийматиме Трампа у себе, той назвав “справжнім джентльменом”.
Щодо тронної промови, яку монарх нещодавно виголосив на відкритті сесії канадського парламенту та яку багато хто сприйняв як підтримку суверенітету Канади у світлі погроз Трампа, президент лише знизав плечима.
Він навіть пожартував із цього приводу.
“Ви ж себе називає різними назвами, – сказав він. – Англія, якщо відсікти кілька територій. Сполучене Королівство, або Велика Британія, або просто Британія. У вашої країни, видно, більше назв, ніж у будь-якої іншої країни в історії”.
