«Угорщина піднімає градус». Кому вигідні інциденти на Закарпатті?

Після смерті 6 липня українця угорського походження влада Будапешту заявила, що вимагатиме санкцій проти українських посадовців, які начебто смертельно побили чоловіка під час примусової мобілізації.

У командуванні Сухопутних військ ЗСУ інформацію про насильство заперечили та вказали, що цей громадянин був мобілізований на загальних підставах.

Десять днів по тому хтось підпалив церкву на Закарпатті та залишив ненависницький напис на стіні, а це спричинило нову хвилю реакцій.

Чому відносини між двома державами такі напружені та як можна їх поліпшити?

Підпал церкви та смерть мобілізованого українця угорського походження: що сталося?16 липня у селі Паладь-Комарівці Ужгородського району підпалили церкву греко-католицької громади, повідомили у поліції Закарпатті. Хто це зробив, наразі не вдалося встановити.

Повідомлення про цей підпал на Закарпатті поширив прем’єр Угорщини Віктор Орбан у своєму фейсбуці. Він заявив, що невідомі підпалили церкву та залишили ненависницький щодо угорців напис. Орбан проілюстрував допис відповідним фото та написав:

«Примусовий призов, вбивства, підпали церков, підбурювання, залякування – все це відбувається з нашими угорцями, на Закарпатті. Ми не дозволимо цього, можете на нас розраховувати».

У поліції додали, що порушили кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань тощо), ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу)».

Також Орбан заявляв 15 липня, що вимагатиме санкцій ЄС нібито за порушення прав людини проти українських посадовців, причетних до начебто смертельного побиття угорського громадянина у ТЦК в Береговому на Закарпатті.

17 липня угорські медіа поширили заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, за якою Будапешт заборонив в’їзд трьом українським чиновникам. Рішення нібито пов’язане зі смертю українця угорського походження після мобілізації.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав заборону на в’їзд на територію Угорщини трьом українським військовим посадовцям «необґрунтованою та абсурдною».

«Ми відкидаємо маніпуляції Угорщини та не потерпимо такої неповаги до наших військових. Україна залишає за собою право вжити відповідних заходів у відповідь», – заявив Сибіга.

Заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр 10 липня заявив, що до МЗС викликали українського посла через смерть мобілізованого закарпатця угорського походження Йосипа Шебештеня. Мадяр стверджував, що чоловік помер через побиття представниками ТЦК під час його примусової мобілізації. Схожу версію озвучували й угорські ЗМІ.

Командування Сухопутних військ Збройних сил України відкинуло заяви про насильство. У ЗСУ зазначили, що Шебештень – громадянин України і був мобілізований до лав ЗСУ «на законних підставах 14.06.2025 року, після проходження медкомісії, яка визнала його придатним до військової служби», а від 15 червня він проходив підготовку в одній із військових частин.

За заявою командування, Шебештень 18 червня самовільно залишив розташування військової частини, а 24 червня звернувся на приймальне відділення екстреної невідкладної допомоги Берегівської ЦРЛ. В нього, як ідеться, діагностували гостру реакцію на стрес і госпіталізували до закладу з надання психіатричної допомоги в Береговому.

Згідно із висновком судово-медичної експертизи, на який посилаються Сухопутні війська, «причиною смерті, яка настала 06.07.2025 року, стала тромбоемболія легеневої артерії, без ознак тілесних ушкоджень, які могли б свідчити про насильство».

У ЗСУ також наголосили, що відкриті до «прозорого вивчення обставин» справи.

«Це зайшло задалеко»Михайло Шелемба, доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ, у коментарі для Радіо Свобода зауважує, що низка останніх інцидентів на Закарпатті «є продовженням історії різних провокацій, що тривають уже десять років».

«Підпал Угорського культурного центру (у 2019 році – ред.), провокативні антиугорські білборди (у 2018 році – ред.) тощо – все це розвиток давно відомого сценарію, вигідного передусім Орбану. Він використовує ці випадки для ведення своєї внутрішньополітичної кампанії: мовляв, всі біди угорців і Угорщини походять від України», – каже Михайло Шелемба.

Експерт наголошує на тому, що українська сторона виконала всі вимоги Європейської комісії щодо угорської національної меншини.

«Очікувано, що хвиля нових провокацій виникає перед виборами (у квітні 2026-го в Угорщині очікуються парламентські вибори – ред.). Але, незалежно від мотивів, це поглиблює і без того катастрофічні відносини двох держав, – вважає Шелемба. – Мабуть, тут уже не зарадять зусилля дипломатів. Треба шукати порозуміння й контактів уже на рівні найвищої влади обох країн або навіть застосувати трек ЄС або США. Це зайшло надто далеко».

Останні події – навколо підпалу церкви та смерті військовослужбовця – українця угорського походження – Шелемба називає провокаціями.

«Думаю, це чудово розуміють і в Європейському Союзі, – каже Михайло Шелемба. – На Закарпатті існує велика кількість угорськомовних об’єднаних територіальних громад, які працюють легітимно і щодо яких ніхто не чинить тиску. Є активні депутати від угорської партії КМКС в облраді, і вони теж не зазнають утисків. У греко-католицькій єпархії є угорськомовні парафії, мають окремий деканат і мирно співіснують із іншими».

«Ці провокації активізувалися зараз, бо Угорщина намагається підняти градус, – додає Шелемба. – Раніше вона – безрезультатно – пробувала блокувати санкції. А також намагалася видворити українців – співробітників посольства з Угорщини. Також Угорщина проводила консультативний референдум щодо того, чи має Україна вступити в ЄС. Це новий виток внутрішньополітичного негативу, спрямований на Україну».

Яка вигода для Росії?Роздмухуваний Угорщиною негатив вміло підхоплює Росія, каже Михайло Шелемба.

«Росія використовує тези Орбана у своїй зовнішньополітичній кампанії, щоб показати: ось дивіться, не тільки ми, а й члени ЄС та НАТО вже невдоволені діями України», – коментує експерт.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше пропонував Угорщині разом захищати «дискриміновані Україною меншини», як пише «Європейська правда».

Видання цитує інтерв’ю Лаврова угорській Magyar Nemzet.

Лавров повторив тези Кремля про «переслідування і вбивства росіян» в Україні і буцімто порушення прав російськомовних, якими Росія виправдовує анексію Криму, гібридне вторгнення на Донбасі і повномасштабну війну проти України.

Читайте також – Дев’ять кремлівських міфів, що виправдовують анексію Криму

«Інші етнічні групи, у тому числі угорці, румуни, поляки, болгари, вірмени, білоруси й греки піддаються примусовій українізації. У Будапешті добре знайомі з цією проблемою. Зараз Росія та Угорщина відкрито висловлюються на захист своїх співвітчизників. І ми можемо об’єднати зусилля у цьому питанні», – заявив Лавров.

«Дрібні провокації набирають обертів для гострої мети», – підсумовує Михайло Шелемба.

Влада Угорщини неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля і критикувала Україну. У березні угорський міністр у справах ЄС Янош Бока запропонував зупинити допомогу Україні і перетворити її на «буферну зону» між Росією та ЄС. У МЗС України відкинули такі заяви. У відомстві наголосили, що безпека України – це частина безпеки Європи, і це має усвідомлювати також угорська сторона.