“Піотр Качмарек – відомий польський банкір і фінансист, який тривалий час працював на керівних посадах провідних міжнародних груп, зокрема в Креді Агріколь був президентом правління European Leasing Fund (Польща) і першим віцепрезидентом правління Index Bank (Україна). Також обіймав посаду голови наглядової ради Idea Bank (Румунія, Україна, Білорусь). Пана Качмарека багато що пов’язує з Україною: кілька”, — повідомляє: ua.news
Піотр Качмарек – відомий польський банкір і фінансист, який тривалий час працював на керівних посадах провідних міжнародних груп, зокрема в Креді Агріколь був президентом правління European Leasing Fund (Польща) і першим віцепрезидентом правління Index Bank (Україна). Також обіймав посаду голови наглядової ради Idea Bank (Румунія, Україна, Білорусь).
Пана Качмарека багато що пов’язує з Україною: кілька років він тут працював і жив. Свої спогади і спостереження про Україну та феномен «української душі» виклав у книзі «Oczy na wschód». Ця збірка вигаданих історій, заснованих на реальних подіях, була презентована у вересні 2022 року і стала його успішним літературним дебютом.
З лютого 2024 року Піотр Качмарек є радником президента Польсько-української господарської палати PUIG та співавтором онлайн-посібника для підприємців Vademecum .
Саме про цей інформаційний портал, де зібрано найповнішу інформацію, необхідну для старту та розвитку бізнесу в Польщі та Україні, про особливості ділової культури поляків та українців, а також про кредитування та «мікрокосмос грантів» для бізнесу Піотр Качмарек розповів у великому інтерв’ю UA.NEWS.
У чому ідея Vademecum для українського та польського бізнесу
Vademecum – це не просто посібник, а інтерактивний цифровий портал, який оновлюється кожні три місяці. Це база корисної інформації, де представлено багато посилань на детальні джерела або зразки документів, які необхідні для реєстрації підприємницької діяльності в різних формах. Також ми враховуємо інші аспекти: податки, корпоративне управління, митниця, програми підтримки бізнесу, зокрема субсидії та гранти.
Наш інформаційний портал насамперед корисний для тих, хто відкриває свій бізнес. Підприємцям-початківцям накладно відразу ж наймати юриста. Ми даємо альтернативу — вивчити близько 95% своїх питань з безкоштовного Vademecum.
Піотр Качмарек, радник президента PUIG
Сама ідея створення такого довідника виглядає простою. Але у виконанні виявилася доволі складною як з боку поляків, які намагаються відкрити і вести бізнес в Україні, так і з боку українців і підприємців, які ще до війни приїхали в нашу країну. Це також стосується біженців і мігрантів, які прибули останніми роками під час повномасштабної війни.
Основний біль підприємців-початківців полягає в тому, що на старті не існує простих варіантів розв’язання проблем, зокрема через мовний бар’єр. Це стосується і поляків в Україні, і українців у Польщі.
Просто звернутися в якесь відомство або мерію зі своїм питанням – не вийде. Можна гуглити і перекладати, але це дасть лише 60% інформації, необхідної для вирішення вашого питання. Тобто від початку – зіткнення з проблематикою відкриття бізнесу закінчується у юриста або консультанта. А це додаткові витрати, хоча немає гарантій якості цієї консультації. У більшості випадків усі скаржаться саме на цей, так би мовити, клієнтський шлях. І ми в Польсько-українській господарській палаті (PUIG), вирішили допомогти в цьому підприємцям.
Так, є такі сайти, як Doing Business, але інформація, яку вони надають, як правило, у форматі PDF, не є системною, регулярно не оновлюється та доволі вузької спрямованості. Є також державні сторінки, які зроблені більш якісно, проте більше інформують про питання імміграції та реєстрації карт перебування. Інформація про реєстрацію бізнесу там обмежується лише приватним підприємництвом.
Vademecum охоплює ширший перелік питань. Що стосується реєстрації бізнесу, ми інформуємо про всі форми: починаючи з приватного підприємництва до різних видів товариств (Spółki), компаній з обмеженою відповідальністю (Sp. z o.o.) та інших.
У нас усе розписано крок за кроком із посиланнями та більш-менш людською мовою. Ну і друге, інформація представлена симетрично і про Україну, і про Польщу.
Нашою метою було допомогти підприємцям отримати безоплатно, якісну і глибоку інформацію. Чи замінює Vademecum консультацію у юриста? Не замінює, але, скажімо так, обмежує їхню роль до більш таких вузьких, специфічних завдань. Виходячи з фідбеку, який ми отримуємо, це дає змогу підприємцям на початковому етапі економити гроші. У цьому був задум.
Про головні складнощі для підприємців у Польщі та Україні
Складнощі існують різні як з одного, так і з іншого боку кордону. У Польщі все, начебто прозоро, транспарентно і чиновники уважні. Як нам кажуть українці: «Ми не очікували, що вони будуть такі чуйні». Однак юридичний порядок у Польщі дуже відрізняється від українського. Особливо з точки зору реєстрації бізнесу: існують різні юридичні форми, деяких із них немає в Україні, а деяких немає в Польщі.
На першому етапі складним є вибір найбільш безпечної та зручної форми діяльності. Наприклад, на запит підприємця Google видає відповідь, він реєструє рекомендовану форму бізнесу. А потім виявляється, що це не так, виникають складнощі з податками.
Друге – це вибір податкового оподаткування. Порівняно з Україною польське податкове законодавство складніше і має багато нюансів. Це пов’язано з підтримкою підприємництва в країні. Умовно кажучи, існує 150 форм різних пільгових оподаткувань для підприємців. Це добре. Але зрозуміти і розібратися в цьому досить складно.
На порталі Vademecum – величезний розділ з оподаткування, він створений експертами високого рівня. Серед його співавторів – консалтингова компанія MDDP, одна з найкращих юридичних фірм з оподаткування в Польщі. Зазначу, що я сам зараз приватний підприємець, консультант, тож і для мене там було багато цікавої інформації, хоч і я юрист.
В Україні, на мій погляд, для поляків найскладніше – це культурна складова. Законодавство здається простішим, ніж у Польщі, але потім починаються нюанси. Необхідно розуміти, що в Україні бізнесу вирішити велику проблему легше, ніж у Польщі. Але розв’язання дрібних проблем таких, як питання пожежної безпеки, набагато складніше.
Як Vademecum може допомогти уникнути ділових конфліктів і суперечок
Зазначу, що більшість таких сайтів, як Doing Business, фокусуються на відкритті та реєстрації підприємництва. Але не враховують нюансів подальшої діяльності та її закриття. Ми ж допомагаємо під час усього циклу життя бізнесу, закінчуючи реструктуризацією та ліквідацією. Це все є у Vademecum.
Також є розділ і про спори, меншою мірою судові. Оскільки ми припускаємо, що в судових спорах, на жаль, теорія не допомагає так, як практика. І там уже без допомоги адвоката чи юриста буде складно. Але практика арбітражних спорів у Польщі якраз доволі поширена. І добре працює. Цей процес допомагає уникати витрат на судові тяжби і на юристів. Там також є медіаційна складова. Це важливі моменти, які, на нашу думку, можуть допомогти підприємцям.
Про відмінності ведення бізнесу в Польщі між великими та малими містами
Наш Vademecum не містить порад, які не мають юридичного характеру. Оскільки це культурна складова, а закони скрізь однакові. Тому підприємництво та оподаткування регулюються на рівні країни. Є дрібні нюанси в місцевих податках і якісь місцеві правила. Але це стосується близько 5% діяльності.
Водночас на практиці можуть бути суттєві відмінності. Насамперед, у рівні формального підходу. У великих містах ви отримуєте номер в електронній черзі, далі все проходите за ланцюжком: заявка, штамп, каса, «Спасибі, до побачення».
У дрібних містах усе-таки якась пані Зося може вам підказати, як правильно написати заявку, приділити вам більше уваги. До того ж іноземний підприємець – це щось новеньке для регіонів, їм самим цікаво.
Мені це багато українців кажуть, що в маленьких містах вони отримують інший рівень підтримки та допомоги. Цього у великих містах не буде. На мій погляд, це предмет для іншого типу довідника.
Цю тему культурних особливостей я торкався у своїй книзі у спогадах з України – про українську душу. У ній зібрано 23 різні історії, які могли б пояснити відмінності між поляками та українцями. Наприклад, як українці водять і паркують автомобіль, відпочивають, працюють і влаштовують свята на природі тощо.
Про відмінності ділової культури українців і поляків
Перша особливість стосується навіть не культури, а умов середовища. На мій погляд, Польща досить формальна країна. Але культура спілкування з чиновниками в нас сформувалася так, що це вони для нас працюють, оскільки наші податки оплачують їхні зарплати. Тобто підприємець є клієнтом. Це приблизно у 85% випадків.
В Україні (хоча я вже там не живу якийсь час, але спілкуюся з підприємцями, з колегами, з друзями) це ще далеко не так. У спілкуванні з чиновниками немає відчуття, що ти клієнт і тобі готові забезпечити сервіс, не кажучи вже про якусь допомогу. Це різні умови гри. Тому для українців з таким менталітетом взаємодія з польською бюрократією, з одного боку, виглядає дуже дивно, але з іншого – вони задоволені цим досвідом.
Водночас українським підприємцям складно зрозуміти деякі дрібні деталі. Наприклад, в Україні ти заносиш заявку, а в законі написано, що в тебе площа 100 м2, але насправді там 99. В Україні – це дрібна проблема, яку можна швидко вирішити.
У Польщі такі питання швидко не вирішуються. І українці не розуміють, чому чиновники ставляться доброзичливо, але водночас не пропускають навіть дрібну невідповідність закону. Це найбільша проблема у сприйнятті, на яку скаржаться українські колеги.
Ми це враховуємо у Vademecum і намагаємося кожну зону підприємництва пояснювати детально. Щоб допомогти уникнути таких помилок і не плекати необґрунтованої надії на те, що начебто щось у законі так, але ми тут зробимо інакше і теж «піде». Ні, так воно працювати не буде. І це, мабуть, найбільша особливість.
До речі, для поляків в Україні такі проблеми відбуваються навпаки. Якщо в нього 100 кв. м площа, а реально – 102. Він звертається з цього питання і виявляється, що там виписка якась не зовсім така, а може ще щось. І начебто має бути без проблем, а проблеми з’являться. Так це виглядає з іншого боку кордону.
Про різні погляди на прибутковість бізнесу
У підприємця в Україні акцептація ризику, рівень його прийняття, статистично вищий, ніж у Європі та Польщі. Тому прибутковість бізнесу в Україні статистично вища.
У Польщі є види бізнесу, де підприємці готові чекати рік, два, а то й три, щоб увійти в прибуток. І це нікого не бентежить.
Я не зустрічав українського бізнесу, навіть якщо в нього є капітал і все гаразд, який би був готовий чекати два роки на прибуток. З мого досвіду, не було жодного такого кейса. І це теж проблема. Вона не юридична, і стосується суто бачення бізнесу. Але стає дуже важливою, коли починаються якісь партнерства між поляками та українцями. І в тих і в інших виникають різні очікування щодо прибутковості.
Про післявоєнну відбудову України та фінансування
Якщо шукати якесь фондування в Україні, то через війну – це складно. Що стосується Ukraine Rebuild. Це як «Єті» – всі про нього говорять, але ніхто його не бачив, правда? Там є якісь гроші, але здебільшого вони йдуть на оплату консультантів, які організовують усі ці конференції та обговорення. Це поки що така дискусія.
У рамках Ukraine Facility уже почали видавати якісь перші гроші. Деякі польські компанії в цьому беруть участь, але це виняток із правила. Якщо українець відкриє якийсь бізнес у Польщі, то його національність уже не має значення для доступу до фондування бізнесу, до банківських кредитів, факторингу, лізингу.
Про всі ці форми ми говоримо у Vademecum, там є великий розділ. Я знаю на особистих прикладах колег, друзів чи просто знайомих українців, які отримують це фондування плюс-мінус без проблем.
Якщо бізнес відкриває банківський рахунок у банку, показує обороти, то за три місяці до нього зателефонує експерт із банку і скаже: «А вам кредит не потрібен, бува, випадково?». Це так працює.
Що стосується грантів Євросоюзу і кредитів, які потім обнуляються. З цими формами складніше і питання не в національності. Питання в тому, що вони досить складні бюрократично: складна схема заявки, складний репортинг.
Піотр Качмарек, радник президента PUIG
Я зараз для Vademecum намагаюся отримати грант Європейського банку реконструкції та розвитку. Попри те, що я юрист, заповнюю цю заявку вже два місяці. Мені постійно відповідають, що там щось не так. Європейська бюрократія складна навіть для нас, про українців і не кажу.
Хоча вже кілька українських бізнесів, які я особисто знаю, пройшли через процедуру гранту, отримали фінансування, і потім вже почали активно використовувати ці можливості. Весь цей мікрокосмос грантів живе своїм життям. Треба знати джерела: де підшукувати, які гранти для різних видів бізнесу і регіонів, які з них легше отримати тощо. Ті, хто вже має такий досвід, обирають грантові проєкти і пишуть п’ять таких заявок, потрапляють на одну або на дві, і отримують грант.
Про перспективу після війни та Vademecum
Від початку ідея Vademecum була така, щоб він працював і в Україні, і в Польщі. Але зараз, якщо дивитися за кількістю запитів, можна сказати так: з польського боку 85% запитів від українців, які тут роблять бізнес або хочуть його відкривати.
Для поляків ризиковано заходити в країну, де війна і військове законодавство, і можуть просто націоналізувати активи, якщо це буде необхідно для ведення війни, Це величезні ризики, ніхто їх не страхує, тому такий бізнес для поляків дуже складний. І його, звісно, поменше.
Але ми ж розраховуємо, що війна закінчиться, або хоча б призупинитися серйозно, і тоді цей баланс може змінитися кардинально. І це було б дуже цікаво.
Це більше, ніж завдання для Vademecum. У Польсько-українській палаті ми рекомендуємо польським компаніям, щоб вони вже вивчали ринок, робили певний нетворкінг, створювали якісь проєкти, щоб бути готовими. Оскільки потім усі дуже швидко побіжать. І якщо хтось потім почне думати: «А може, відкрити якийсь бізнес в Україні?». То цей поїзд уже поїде.
Про роль малих і середніх бізнесів у відновленні України
Звичайно, великі бізнеси мають величезну перевагу. У них є капітал, і вони можуть ризикувати якоюсь частиною цього капіталу для того, щоб робити бізнес в Україні. Це так і буде.
Водночас я б сказав, може не мікропідприємці, але невеликий бізнес, який можна буде копіювати з польського досвіду, може прийти. Я цього очікую. Я думаю, що це буде особливо помітно в західній Україні, де легше з мовою, багато хто розуміє польську.
Чи можуть українці скопіювати модель успіху Польщі
Відповідь, як на мене, на поверхні. Ми бачимо українські малі, середні, а вже деякі зовсім не середні, бізнеси в Польщі. Вони дуже добре справляються. У Варшаві три роки тому українців можна було зустріти тільки в ресторанах, і в якихось сервісних функціях. А зараз: цей ресторан належить українцям, цей концертний зал купили українці, це стосується заводів та інших об’єктів.
Тому в цих умовах ви добре справляєтеся. Немає абсолютно причин для стримування розвитку країни, окрім як якість політики, олігархія і корупція. Якщо цих трьох монстрів не те, що перемогти, а хоча б контролювати, то у вас усе буде добре. А оскільки українці дуже талановиті й дуже заповзятливі, то мені здається, за рівних інших у вас би все це вийшло швидше, ніж у нас.
Про перспективи доопрацювання і розширення Vademecum
Зараз ми на стадії запуску Vademecum, працюємо над тим, щоб наш онлайн-довідник для бізнесу отримав широку аудиторію і став популярним. Підбираємо партнерів, спонсорів, щоб провести велику маркетингову кампанію і в онлайні, і офлайн. Це перше.
Зазначу, що ми не тільки оновлюємо й актуалізуємо Vademecum, але також розвиваємо цей формат. Зараз готуємо блок, який називатиметься Newsletter. У ньому пояснюватимемо юридичні та інші нововведення, що відбулися за останній місяць.
Річ у тім, що актуалізація інформації кожні 3 місяці не дає повною мірою розуміння важливості змін. Ми ж плануємо пояснювати, які можливості відкриваються або закриваються. Наприклад, у зв’язку з тим, що Нацбанк ввів такі-то ліміти на валютну виручку. Ось це буде важлива інформація.
Також ми дивимося більш глобально на розвиток Vademecum як популярного ресурсу. Плануємо вдосконалити його більш цікаво функціонально. Насамперед – запустити свій чат GPT, де можна було б не тільки читати, а й ставити запитання, по суті, отримати онлайн-консультацію.
Теоретично ми б могли зробити якусь платну частину, де безпосередньо юристи могли б консультувати у вирішенні питань. Це був би такий центр, скажімо, юридичної підтримки підприємництва, який забезпечує 95% усіх запитів.
Це стратегічні плани, поки що ми на початку цього шляху. Хоча не буду скромним: рік тому в нас була тільки ідея Vademecum, але вже зараз нам багато чого вдалося.
Про особисте ставлення до України та мотивацію для підтримки підприємництва
В Україні виросли мої діти, за фактом, моя мама родом звідти. У мене є, напевно, ця друга «частина душі». Тому в мене було і бажання, і внутрішня висока мотивація для створення Vademecum. Оскільки для мене це був виключно волонтерський безкоштовний проєкт.
Піотр Качмарек, радник президента PUIG
Уявіть ситуацію, коли у вас дуже низький бюджет, близький до нуля. І є п’ять юридичних компаній з польського боку і дві великі з України. При цьому у вас немає жодних важелів для впливу на них. Ви не можете їм заплатити по 100 євро за годину.
Проте нам вдалося налагодити спілкування і співпрацю. І мені справді допомогло розуміння людей та їхньої мотивації, а також знання різниці між Польщею та Україною. Я б сказав, що з українського боку робота над Vademecum тривала вдвічі довше, там було трохи складніше, ніж із Польщею. Хоча з поляками були свої особливості.
Загалом, нам усе вдалося – ми продовжуємо співпрацювати з усіма партнерами цього проєкту. Ба більше, у рамках діяльності PUIG ми починаємо записувати подкасти з юристами цих фірм, щоб у більш доступній формі інформувати підприємців про наш інтерактивний ресурс.
Читайте також:
Більшість польських компаній продовжують працювати в Україні: Даріуш Шимчиха про реальні інвестиції під час війни
Маємо бути готові до того, що у різних країн ЄС є власні інтереси: Галина Хейло , президентка МПА, про рух України до Євросоюзу
