Джерело: www.volynnews.com
Поховали прикордонника 12 вересня 2023 року, розповіла Суспільному дружина загиблого захисника Ольга Марчук.
«Ця людина показала мені, що таке щаслива жінка в шлюбі. Він мене беріг, він завжди: діти, дайте мама відпочине, не чіпайте, мама полежить. І за роботу казав – не треба працювати, я буду забезпечувати сім’ю. А вже, коли він попав туди, говорив: киць, працюй. Таке враження, що вони відчувають», – говорить Ольга Марчук.
На початку повномасштабного вторгнення Михайло Марчук був на роботі у Нідерландах і повернувся в Україну уже 26 лютого. 8 березня розпочав службу в прикордонних військах. У серпні став штурмовиком загону швидкого реагування та вирушив на Донеччину. У зону бойових дій потрапили у грудні 2022. Михайло Марчук тоді був командиром відділення, тоді брали штурмом Соледар.
«Один побратим мені казав, що він врятував в той ранок багато життів. Бо на деяких хлопців напала паніка, ворог лишив дорогу для відступу, яка прострілювалася. І як командування дало добро на відхід, Міша вийшов один з перших, повів хлопців, але троє запанікували, і він повернувся назад. Коли він почав їх виводити, поцілили в його боєкомплект і воно почало детонувати. 9 січня Міша о 9:00 ранку ще дзвонив і казав, що як зможе, буде дзвонити, але це був останній дзвінок», – каже дружина загиблого воїна.
Далі, розповідає Ольга, були місяці пошуків та сотні переглянутих тіл загиблих військових.
«Вже я втомилася від пошуків, бо я це робила вночі, коли діти лягали спати. В мене було 4 групи з невпізнаними тілами. Ну і я їх там передивлялась. Одне було дуже схоже, бо там тяжко було упізнати. Дві ночі я його вивчала, зв’язалася з тим морогом, де воно знаходилось, попросила скинути фото без залишків одежі і по пальцях на ногах, я сказала, що це точно він», – говорить жінка.
Як з’ясувалось згодом, тіло захисника повернули в Україну під час обміну 31 січня 2023 року. Поховали прикордонника Михайла Марчука через 8 місяців після загибелі на алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа після проведеної ДНК-експертизи.
«Моє серце не сприймає, що його немає. Це важко передати словами, яка це втрата, який це біль. Це любий брат, син для своєї мами, батько, чоловік», – каже сестра загиблого Віта Лимар.
Коли Михайло Марчук загинув, його дочці Анастасії було 7 років, сину Артему – 12.
«Всі 9 місяців, це починаючи з 9 січня і закінчуючи 12 вересня тривали розшуки, мама ходила по документи, їздили, шукали його. Потім все-таки знайшли і поховали. То уже коли знайшли і були похорони, то легше стало», – говорить син Артем.
Донька Анастасія каже, що з татом проводили багато часу: гуляли, їздили в подорожі, розважались та сміялися.
За кордоном Михайло Марчук будував будинки та займався ремонтом. Свій власний дім йому не судилось завершити. Ремонт завершувала дружина сама з допомогою родини. Нині сім’я живе у ньому.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
