Трамп оновив дедлайн для Путіна. До чого готуються Білий дім і Кремль?

28 липня президент США Дональд Трамп оголосив, що більше не бачить причин чекати 50 днів, і оновив дедлайн для Росії, який сам і встановив, до 10-12 днів. Упродовж цього часу вона має продемонструвати суттєвий політичний прогрес у напрямку завершення війни проти України – скажімо, погодитися на припинення вогню. Інакше – вторинні санкції.

У Кремлі відреагували на скорочення дедлайну стримано. Заяву Трампа, за словами Дмитра Пєскова, «взяли до уваги», а зустріч лідерів України й РФ «як не стояла на порядку денному, так і не стоїть».

Заступник голови російського Радбезу Дмитро Медведєв, відомий своїми погрозами на адресу Заходу, заявив, що Росія – «не Ізраїль чи навіть Іран». І що Трамп робить крок до війни з нею, «граючи в гру ультиматумів».

До чого готується Трамп, відводячи менше часу Росії на завершення війни і собі на реакцію?

Радіо Свобода опитало експертів.

«Шептуни» ТрампаСеред фахівців популярна думка, що Трамп невипадково оголосив про скорочення дедлайну для Росії до 10-12 днів, перебуваючи у Європі. Оновленню ультиматуму передувала зустріч з Урсулою фон дер Ляєн, підлеглі якої натякали, що на переговорах «йшлося не лише про торгівлю».

До Трампа в його гольф-клуб у Шотландії приїхав також британський прем’єр Кір Стармер, що є одним із найпослідовніших прихильників України в Європі. Очевидно, що війна Росії проти неї та загрози глобальному порядку денному були серед тем, яких торкнулися лідери.

«ЄС та Велика Британія вже запровадили свої додаткові санкції, зокрема, 18-й пакет. Він значно посилив тиск на російський енергетичний сектор, паливну промисловість, тіньовий флот, а також на російські банки, які до сьогодні ще не були під санкціями в багатьох аспектах.

Існують значні очікування, що тепер Сполучені Штати щось зроблять. Це може бути ще однією причиною, чому Дональд Трамп вирішив скоротити період і фактично відповісти взаємністю», – каже Радіо Свобода Павел Гавлічек, аналітик чеського Центру досліджень Асоціації з міжнародних питань.

Вторинні санкції не «зламають кісток»?«Я хочу бути великодушним, але ж ми просто не бачимо жодного прогресу… Я збираюся запровадити вторинні санкції, якщо ми не укладемо угоду», – пояснив Дональд Трамп, що станеться, якщо прогрес і надалі буде відсутнім.

У серпні Сенат, де лежить законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема й Річарда Блюменталя про «розгромні» санкції, що, за описом одного з авторів, «зламають кістки», – на канікулах.

Утім, це не завадить президентові США в разі наявності відповідної політичної волі запровадити санкції проти Росії та її торговельних партнерів, обклавши їхній експорт тарифами. Інтрига, однак, зберігається довкола того, як далеко Трамп готовий зайти.

«Потенційно [санкції] можуть бути дуже масштабними, але також можливо, що вони будуть значно обмеженішими. Вкрай важливим є те, що президент, схоже, вичерпав терпіння з Володимиром Путіним і готовий вжити рішучіших заходів», – зауважує в коментарі Радіо Свобода провідний аналітик Німецького фонду Маршалла Іен Лессер.

Топ-3 найбільших покупців російської нафти – головного джерела надходжень до скарбниці РФ – очолюють Китай, Індія, Туреччина. Експерти, втім, сумніваються, що Трамп готовий буде вдарити санкціями по Пекіну, з яким сподівається укласти торговельну угоду на кшталт низки вже укладених.

«Я схильний думати, що Білий дім буде трохи обережним у цьому плані, тому що у них, очевидно, є більша стратегія щодо комерційних відносин з Китаєм…

Якщо вони так сильно підірвуть відносини, у китайців буде вкрай мало стимулів до серйозних переговорів зі Сполученими Штатами щодо загальних економічних відносин. Мені не видається, що Білий дім хоче рухатися саме до цього», – вважає Лессер.

Промовисто лаконічний КремльРеагуючи на оновлення дедлайну Трампом, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков був незвично лаконічним.

Посадовець заявив, що Кремль «взяв до уваги» коментарі Трампа, не вдаючись у подробиці. Не став Пєсков і коментувати інше зауваження Трампа про те, що він «більше не зацікавлений» у переговорах з Путіним.

«Путін чекає, – сказав в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки, політолог Борис Пастухов. – Щоб знати, що говорити далі, йому потрібно точно зрозуміти, як Трамп планує поводитися».

Фахівець вважає, що Путін зараз в очікуванні, доки Трамп розіграє свої карти, тому воліє не діставати своїх заздалегідь.

«Трамп непередбачуваний не лише для простих людей – він непередбачуваний і для Кремля. Вони не знають, чого від нього очікувати, тому тримають свій наступний крок про запас», – сказав Пастухов.

Аналітики сумнівалися, що результатом ультиматуму Трампа стане зміна російської тактики.

«Китай та Індія є двома основними одержувачами російського енергетичного експорту. І очікування, що вони тиснутимуть на Путіна, щоб той припинив свою війну в наступні 50 днів, здається наївним», – писав у журналі Time Майкл Макфол, професор політології Стенфордського університету та посол США в Росії у 2012-2014 роках.

«Для мене очевидно, що Путін не хоче жодного припинення вогню, принаймні доки не отримає контроль над усіма регіонами, які визначені як російські в його версії конституції», – заявив 16 липня виданню «Настоящее время» Дмитро Гудков, колишній опозиційний депутат російського парламенту.

За скороченням дедлайну Трампа послідувала ще одна ніч повітряних атак Росії на Україну. Цілями стали лікарня в Кам’янському та в’язниця в Запорізькій області, де загинули щонайменше 17 людей.

28 липня російські ЗМІ продовжували наголошувати, що Росія продовжуватиме наступ на полі бою. Тож ознак, що РФ змінить свою тактику щодо України, наразі немає.