Джерело: www.volynnews.com
Чоловік працює на понад дев’яти гектарах орендованої землі. Садівництво стало його справою до повномасштабного вторгнення, розповів Суспільному Сергій Балай.
«Ще до війни у мене була мрія, але пришла війна і перекреслила всі плани. Довелось призватися і піти на війну», – сказав Сергій Балай.
Чоловік проходив строкову службу у Сухопутних військах у Чехії у 1988 році, а мобілізували його 4 березня 2022 року. Сергій Балай служив у Макарові, Бучі, в Миколаївській області, був в Ізюмі, Бахмуті та у Харкові.
«Найтяжче було біля Бучі і Макарова, тому що люди, які були на гражданці казали: у нас не було підготовки. Найстрашніше, коли авіація літала і скидала бомби, бо вона вилітала за 5-10 секунд і вже тут. Одне добре, що там був дубовий ліс, який нас захищав», – поділився досвідом Сергій Балай.
8 квітня військовий потрапив у харківський госпіталь. Каже, що мало пам’ятає з тих подій, від побратимів згодом дізнався, що під час удару з боку росіян на передовій, його відкинуло ударною хвилею. Після отриманої травми він не зміг продовжувати військову службу.
«У перші місяці я не чув шум людей чи музики. У мене зразу голова боліла, хоч у мене й так шумить. Зараз відчуваю, що я відновився, та треба ще одну операцію робити. У мене третій і четвертий шийні диски увійшли всередину. Весь час голова шумить», – сказав ветеран.
Додав, що за прогнозами лікарів, його шанси на одужання та інвалідність однакові.
«У нас був гарний психолог, який казав: після війни потрібно повернутися до тієї справи, де тебе тягне душею і тілом. Вам ніхто не зможе допомогти, якщо ви в руки не візьмете і самі не підете. Я зараз дуже задоволений. Тяжко, але морально і душевно добре», – наголосив Сергій Балай.
Його улюбленою справою є робота з рослинами. Перед повномасштабним вторгненням, наприкінці жовтня 2023 року, чоловік вирішив взяти ділянку землі для вирощування культур. Він виграв тендер і навесні разом зі своєю сім’єю придбав саджанці.
«Перед тим, як брати землю, я брав ґрунт на аналізи. Тут 15 років була пустеля, зарощене все було. Я знав, що буде дуже великий об’єм роботи», – зазначив господар.
Чоловік вирішив вирощувати кукурудзу сорту ракель французької селекції, адже у ній найбільше цукру. Однак зауважив, що рослина дуже вибаглива. Наразі культура займає 20 соток землі. Сергій Балай разом із 10-річною донькою Поліною майже щодня працюють у полі. Дівчина продає качани на узбіччі дороги Луцьк-Прилісне.
«Я прокидаюся о восьмій ранку, чищу зуби, вмиваюся, збираю речі, а з десятої ми продаємо кукурудзу. Тато її варить, а я сиджу і продаю. Люди під’їжджають і кажуть: дайте мені вареної і сирої. Я рахую скільки це буде і накидаю», – сказала Поліна Балай.
Дружина ветерана із 15-річним сином тимчасово перебувають за кордоном, старший – у війську. Чоловік каже, що цьогоріч справи йдуть важче, бо 70% роботи лягло на його плечі, проте пишається своїм 25-літнім сином, який нині служить у Головному управлінні розвідки.
«Для того, аби вийти на промисловий рівень, треба чекати від п’яти до семи років. Біля будь-якого дерева треба повага і любов, бігати біля нього, а з часом воно тобі віддячить», – зауважив Сергій Балай.
У планах – посадити восени пів гектара малини та дві тисячі саджанців обліпихи.
За словами начальника відділу рослинництва обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Книша, обліпихи в сільгосппідприємствах області торік посадили 12 гектарів, а цього року 14. Саджанців фундука порівняно з минулим роком збільшилося на 21 гектар.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
