«Віддати Донбас – це як віддати Флориду». США, Україна, та Європа домовились про саміт Зеленського...

В Білому домі відбулись багатогодинні переговори між США, Україною, лідерами кількох країн Єаропи, керівниками НАТО і Єврокомісії щодо миру в Україні. Президент Трамп також телефонував російському керманичу Путіну. Аналізуємо основні моменти переговорів і рішення, а також цікаві моменти, які супроводжували беспрецентну подію у Вашингтоні.

«Прорив» із гарантіями?Найчастіше в промовах у Білому домі лунало словосполучення «гарантії безпеки».

Причому тут є кілька нових моментів. По-перше, раніше про гарантії безпеки говорили лише європейці.

Тепер гарантії безпеки можуть дати і США, хоча раніше президент Дональд Трамп таку можливість виключав.

«Те, що ви погодились дати гарантії безпеки – це великий крок, це прорив», – сказав генсекретар НАТО Марк Рютте, звертаючись до Трампа.

«Це великий крок вперед. Я не знаю, як воно виглядатиме конкретно, але це важливо, що є політична воля», – сказав президент України Володимир Зеленський після завершення переговорів, говорячи про готовність Вашингтона дати безпекові гарантії Україні.

Біл Бравдер, відомий міжнародний фінансист, голова Hermitage Capital Management, сказав ВВС: «Єдина реальна гарантія безпеки, коли таким гарантом безпеки будуть США. Це не те, що Дональд Трамп і Джей Ді Венс говорили раніше. Але ситуація може мінятися в останні два дні».

Провідний міжнародний бізнес-часопис Financial Times написав, що Україна пообіцяє купити зброї в США на 100 мільярдів доларів, що фінансуватиметься Європою, і це заради того, щоб США дали безпекові гарантії Україні після досягнення мирної угоди з Росією.

Як написала газета, частиною цієї угоди буде також 50 мільярдів доларів, які будуть виділені на спільне виробництво дронів між США та Україною. Як сказав після переговорів Зеленський, США будуть купувати українські дрони.

Також багато говорять, що адміністрація Трампа виключає членство України в НАТО, але нині зате говорять про гарантії безпеки в стилі «5-ї статті» Хартії НАТО. Вона передбачає принцип «Напад на одного – напад на всіх».

Автором ідеї гарантій безпеки в стилі «5-ї статті» є італійська прем’єрка Джорджія Мелоні. Але до кінця незрозуміло, що саме передбачає цей підхід – тобто в разі нового нападу у майбутньому на Україну з боку Росії – гаранти безпеки будуть це розглядати як напад на них і будуть допомагати і захищати Україну?

Контингент як гарантія безпекиІ президент Зеленський, і інші лідери у Вашингтоні говорили, що найбільшою гарантією безпеки України є її Збройні сили, і саме вони повинні бути потужними, гарно озброєними і навченими, і добре фінансуватися.

Таким чином виключається російське наполягання на якійсь «демілітаризації» України – тобто якихось обмеженнях на чисельність та рівень озброєння ЗСУ.

Міністр оборони Денис Шмигаль сказав 18 серпня в Києві, що ЗСУ навіть після війни не будуть кардинально зменшуватись у чисельності, а залишаться на рівні 800 тисяч – мільйон.

Ще цікавий момент – на Алясці стало зрозуміло, що і Росія визнає потребу надання гарантій Україні.

Але Москва категорично проти присутності військ країн НАТО на українській території, що також розглядається як своєрідна гарантія безпеки з боку «Коаліції охочих» на чолі з Британією та Францією.

«Ми підтверджуємо позицію, оголошену неодноразово, щодо нашого категоричного несприйняття будь-якого сценарію, який передбачає появу військового контингенту в Україні за участі країн НАТО, що пов’язане з неконтрольованою ескалацією конфлікту з непередбачуваними наслідками», – говориться в заяві МЗС Росії, оприлюдненій 18 серпня.

Але Україна з європейськими партнерами виступає за дислокацію миротворчого континенту в Україні після досягнення миру. Чисельність таких військ оцінюють у 20-30 тисяч, а участь в «Коаліції охочих» братимуть, за словами Зеленського, 30 країн – братимуть участь по-різному, не лише військами.

Говорять про можливу дислокацію військ країн НАТО на заході України, а також допомогу в патрулюванні авіапростору і охороні морських портів.

Також цей контингент мав би допомогти з відновленням і вишколом української армії. «Ми маємо допомогти Україні з надсиланням військ, щоб не було вторгнення з боку Росії у майбутньому», – сказав після перегорів президент Франції Емманюель Макрон.

Перед в цій ініціативі ведуть Британія та Франція, не проти взяти участь і деякі інші країни – зокрема скандинавські і балтійські. Не бачить наразі свої війська в Україні Німеччина, а також Італія.

Але ось поворот – неназване джерело в адміністрації Трампа сказало виданню Axios, що не виключена і присутність американських військових у складі такого контингенту – раніше президент Трамп таку можливість виключав.

Перемир’я чи можна перескочити до миру?Президент Трамп кілька разів в Овальному офісі на початку зустрічі з Зеленським сказав, що не бачить потреби в перемир’ї і що можна одразу досягнути мирної угоди.

Треба нагадати, що раніше президент Трамп – з моменту другого приходу до Білого дому – шість разів висував ультиматуми російському керманичу Володимиру Путіну, аби той погодився на перемир’я, і щоразу цей крайній термін відсувався і відсувався…

Зараз Трамп вже не бачить потреби в перемир’я – особливо після Аляски, де такого перемир’я з Путіними йому не вдалося досягти, хоча таку надію він мав.

«Я не думаю, що буде перемир’я. Ми можемо досягнути угоди, в якій в прагнемо миру в той час, як вони воюють», – сказав Трамп.

Він також пригадав, що, за його словами, в шести конфліктах, яким він поклав край, не було перемир’я, а одразу мир.

Під цими конфліктами, вочевидь, маються мирна угода між Азербайджаном та Вірменією, війна Ізраїлю й «Хамасу», Ізраїлю й Ірану, конфлікти між Пакистаном та Індією, Руандою та Конго, а також між Таїландом та Камбоджею.

Коли вже сиділи за столом в кімнаті в Східному крилі Білого дому і Трамп давав по черзі слово європейським лідерам, то канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сказав, що все ж перемир’я потрібне і що «ми б всі хотіли бачити перемир’я. Давайте сильніше тиснути на Росію, щоб з наступної зустрічі вже було перемир’я».

Його підтримав президент Макрон: «Ми всі підтримуємо ідею встановлення перемир’я».

Варто нагадати, що Україна погодилась на перемир’я ще 11 березня – на українсько-американських переговорах в саудівській Джидді, причому погодилась на безумовне перемир’я на суші, в повітрі і на морі.

Росія на таке перемир’я досі не погодилась – навіть під час перегорів Трампа й Путіна на Алясці 15 серпня.

ТериторіїЦе питання обговорювалось, вочевидь, за зачиненими дверима в Білому домі. Тим більше, що українська делегація принесла велику карту з означенням ситуації на фронті.

Україна категорично не сприймає пропозицію Путіна, зроблену на Алясці, щоб ЗСУ повністю вийшли з усього Донбасу, насамперед з Донецької області, де під російським контролем перебуває приблизно 70 відсотків території.

Це неможливо з кількох причин. Чому це ЗСУ мають залишати території, які Росія не завоювала? По-друге, лінія Слов’янськ-Краматорську-Костянтинців – це лінія фортець, деякі з яких були збудовані ще в часи АТО на Донбасі, а потім укріплені. По-третє, вихід російських військ на адмінмежу Донецької області автоматично ставить під загрозу Дніпропетровську область з обласним центром (Дніпро – четверте місто за населенням в Україні) і Харківщину із Харковом (друге місто за населенням).

Окрім того, Україна та її партнери наполягають, що навіть при визнанні лінії фронту це не означає, що Київ юридично відмовляється від своїх земель, і також мова не йде про обмін українських територій на українські території, адже Росія окупує українські землі. Та й не може президент Зеленський цього допустити, бо його можуть звинувати в державній зраді.

«Російська вимога щоб Київ відмовився від вільних частин Донбасу є, говорячи в ширшому контексті, те саме, що США б мали віддати Флориду», – сказав на брифінгу після переговорів німецький канцлер Мерц.

Поки ясно, що з боку адміністрації США є ніби розуміння, що вони хочуть: що Україна не буде в НАТО і що не поверне Крим. Тоді все інше – окрім Криму – можна дипломатично повертати?

Росія нині контролює 20 відсотків території України, але з нинішніми темпами просування російських військ Москві знадобиться чотири з половиною роки, щоб повністю взяти під контроль Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області, які Росія ніби «включила» до складу РФ, що ніким не визнається.

Саміт Зеленський-Путін-ТрампЦікаво, що Трамп сильно ніби не напрошується бути третім під час можливої зустрічі Зеленського і Путіна. Але Зеленський і європейці наполягають, що присутність Трампа є ключовою і потрібною.

«У мене відчуття, що ви (Зеленський) і президент Путін зможете до чогось домовитись. Звісно, це рішення, яке може ухвалювати лише президент Зеленський і народ України, взаємодіючи також узгоджено з президентом Путіним. І я думаю, що з цього може вийти щось дуже добре», – сказав Трамп.

Раніше пролунала дата такого саміту – 22 серпня, але це наразі не підтверджено. Вочевидь, саміт Україна-США-Росія може бути в Європі.

Писали, що Трамп хоче Рим і можливо Ватикан, де зараз – американець Папа Римський Лео ХІV. Путін ніби віддає перевагу швейцарській Женеві. Також лунає угорський Будапешт, фінські Гельсінкі, а також турецький президент Реджеп Ердоган постійно запрошує на такий саміт до Туреччини.

Але чи справді Путін готовий до такого саміту? На Алясці такого бажання в нього ніби не було.

«(Зустріч має бути) без умов, ми повинні зустрітися, подумати, які шляхи завершення війни», – сказав Зеленський на брифінгу після перегорів у Білому домі.

Для такого саміту Путін мав би наступити на горло давній кремлівській пісні про нібито «нелегітимність Зеленського».

Після Аляски один з провідних провладних політологів Сергій Марков навіть наполягав, що Зеленський обраний «недемократично» і що взагалі, мовляв, в Україні з 2014 року (рік усунення Януковича від влади з в результаті Революції гідності) влада, за його словами, «нелегітимна». Хоча, аналітики наголошують, навряд чи можна порівнювати українські вибори, які проходять демократично, відкрито і справедливо з неконкурентними, непрозорими виборами в умовах нинішньої Росії.

«З першого моменту приходу до влади Дональда Трампа Путін мав одну головну ідею: не посваритися з Трампом і максимально тягнути час. Якщо Трамп не буде жорстко наполягати на цій тристоронній зустрічі, Путін, звичайно, на неї не піде», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода політолог Вадим Денисенко.

Але наразі виглядає, що зустріч таки буде – спочатку Зеленський і Путін, а потім до них має приєднатись Трамп.

Але американські ЗМІ повідомили, що зустріч Зеленського і Путіна може відбутися до кінця серпня, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сказав, що треба подивитись, «чи в Путіна буде достатньо сміливості приїхати на зустріч із Зеленським».

Ще один момент – французький лідер Макрон пропонує, щоб переговори далі були не в тристоронньому, а в чотиристоронньому форматі – за участі і Європи. Однак наразі невідомо, хто мав би представляти Європу – хто це один від Європи? Але поки що мова лише про переговори США-Україна-Росія.

ЦікавинкиБагато коментаторів звертають увагу, що цього разу – на відміну від лютневої перепалки в Овальному кабінеті – президенти Трамп і Зеленський були взаємно ввічливі, а віцепрезидент Венс, який тоді підливав маса у вогнище, нині мовчав.

Також помічено, що Зеленський зробив висновки (кажуть, що його британці консультували) і говорив не так багато, постійно дякуючи Трампу і Америці.

Також Зеленський нині був вбраний в чорний костюм, а не у військовому стилі одяг, як було в лютому, що спонукало закиди з боку журналістів США.

Також на початку розрядив ситуацію лист від Олени Зеленської до Меланії Трамп, переданий через Дональда Трампа, з подякою за зусилля щодо повернення викрадених Росією українських дітей. Раніше Меланія написала лист Путіну, який Трамп передав на Алясці з проханням повернути вивезених дітей в Україну.

Президент Трамп залишав на 40 хвилин кімнату для переговорів, щоб зателефонувати Путіну.

Також саме присутність стількох лідерів одночасно в Білому домі є безпрецедентним моментом – тим більше, казали, що все планувалось нашвидкуруч.

Як написав Трамп в соцмережі: «Приймати стільки видатних європейських лідерів у нашому прекрасному Білому домі – насправді це велика честь для Америки». Як добре, що цих «великих лідерів» Україна може назвати своїми справжніми друзями.