Країні потрібні інженери, а молодь обирає “модні” професії. Що показала вступна кампанія

• • Author, Світлана Дорош
  • Role, ВВС News Україна, Київ
• 41 хвилин(и) тому

Вступна кампанія до інститутів та університетів котрий рік поспіль підтверджує, що молодь переважно прагне бути юристами, менеджерами, айтішниками, перекладачами, політологами, водночас професії, яких країна потребує найбільше, лишаються непопулярними.

На популярні спеціальності ще й суттєво зросла вартість навчання на контракті, але вступників та їхніх батьків це не зупинило.

“Абітурієнти обирають модні, але вже перенасичені фахівцями напрями, не зважаючи на потреби країни”, – визнає радник міністра освіти на науки, донедавна – заступник міністра Михайло Винницький, який опікувався вищою освітою.

Уряд в останні роки намагається змінити ситуацію, впроваджуючи більше держзамовлень на потрібні країні спеціальності та надаючи гранти контрактникам за успішне навчання.

Але проблема лишається – бажання молоді дуже відрізняються від того, що потрібно країні.

Топ-10 спеціальностей у молоді

Найбільше заяв цього року абітурієнти подали на такі 10 спеціальностей: менеджмент, психологія, філологія, право, маркетинг, економіка та міжнародні економічні відносини, комп’ютерні науки, середня освіта (вчителі для шкіл), інженерія програмного забезпечення, медицина, кажуть у міністерстві освіти та науки.

Лише дві спеціальності з цього списку – освіта та психологія – входять до найбільш затребуваних і які уряд готовий підтримувати через держзамовлення і гранти.

Така підтримка передбачена також для будівництва та архітектури, енергетики, механічної інженерії, інженерії транспорту, інженерії БПЛА та авіаційних спеціальностей для цивільного та оборонного секторів, фахівці яких у дефіциті в країні.

Є лише одна позитивна тенденція – медицина, яка є у переліку критично потрібних в країні, вперше потрапила до топ-10, але не на перші місця.

Подані заяви, звісно, не відображають реальну картину на 100%, оскільки вступники мали право подаватися на бюджет і контракт до 15 вишів. За даними Міносвіти, кожен вступник подав у середньому чотири заяви і лише три тисячі молодих людей із 209,8 тисячі вступників подалися аж до 15-ти закладів.

У вересні стане відомий остаточний вибір вступників. Проте тенденція, швидше за все, збережеться. Інженерно-технічні професії й далі не є пріоритетом у молоді. Попри те, що уряд у новому навчальному році планує майже на третину збільшити кількість бюджетних місць у державних вишах, і це значно більше, ніж, скажімо, на спеціальності “безпека та оборона” чи “освіта”, для яких теж збільшать держфінансування.

Підпис до фото, Найменше молодь хоче бути інженерами та енергетиками. Фото ілюстративне. Так само уряд готовий підтримувати тих, хто обере фізику, хімію, біологію, геодезію, екологію, до яких наразі дуже низький інтерес, при тому, що прохідні бали на ці спеціальності помітно нижчі.

Якщо, приміром, на політологію у Київському національному університеті Шевченка прохідний бал цього року був найвищим з усіх спеціальностей – майже 193, на міжнародні відносини, право – понад 185, менеджмент – 182, то на фізику, хімію, біологію – 130-140 балів. Схожа ситуація, хоча й з нижчими прохідними балами, на престижні та непопулярні спеціальності в інших вишах України.

Обирають, де легше?

Дослідження, що провела міжнародна компанія Ipsos з ініціативи “Фундації Катерини Осадчої” серед підлітків 13-17 років, також свідчить про суттєвий розрив між бажаннями молоді і потребами держави.

Підпис до фото, Між планами молоді і потребами країни відстань доволі велика. До категорії “інше” належать “власний бізнес” і “культура”. Окремо ці дві категорії в опитування не включали.З цього графіка видно, що найбільші розбіжності між кар’єрними планами підлітків і потребою у кадрах виявляються у категоріях промисловість, енергетика, агропромисловий комплекс та будівництво.

“Батьки обирають (не діти ж, ну, чесно, лиш окремі випускники здатні усвідомлено обрати свій шлях) за інерцією спеціальності, максимально широкі для життя, а також такі, що практично гарантують отримання диплома”, – так жорстко коментує особливості вступної кампанії співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко.

“Люди готові витратити 5-6 років на гарантоване щось, аніж за ці 5-6 років здійснити мрію і збудувати власний літак, двигун, винайти ліки проти сказу, спроєктувати будинок тощо. (…) Нічого дивного в цьому немає. Це нормальний закономірний процес “вигрібання” суспільством багаторічної байдужості до власної освіти і власної ж промисловості”, – вважає Антон Сененко.

Допис фізика-науковця спричинив хвилю коментарів про те, чому інженерні та інші технічні спеціальності не приваблюють молодь.

Сотні дописувачів у соцмережах називають три головні причини – мала зарплата, незацікавленість дітей і батьків, низький рівень знань математики.

“Поки вчителі отримують менше ніж 500 доларів, а інженери після університету теж не набагато більше, а вчитися на інженера важко, то такі й будуть пріоритети”.

“Про профорієнтацію. Вона не цікавить ані дітей, ані їхніх батьків. Принаймні останні декілька років. Кількість учнів, які беруть участь у профдіагностиці та профконсультуванні, мінімальна. Якось так. Працюю практичним психологом у ліцеї”.

“Просто людям потрібна ”корочка”. А факультет обирають такий, щоб ”вчитися” було не занадто важко”.

“Математику не хочуть вчити, а без математики тільки на юриста чи менеджера з філологом”.

У розмові з ВВС News Україна мама випускника, який вступив до Національної академії внутрішніх справ на популярну серед молоді спеціальність “право”, каже про ще одну причину.

“Я багато спілкувалася з батьками і можу зробити висновок, що коли дитина добре вчилася в школі, – вона йтиме у рейтингові заклади і на престижні спеціальності. Така психологія у людей. Але це також важливо для подальшого пошуку роботи, бо роботодавці теж дивляться, який виш готував студента”, – розповідає Галина.

Сина вона теж на це орієнтувала і вважає, що хоча правничі спеціальності щороку обирає багато абітурієнтів, під час відбудови країни буде попит на знавців законів у будь-якій сфері економіки і держуправління.

Підпис до фото, Серед абітурієнтів переважали дівчата, які традиційно обирають гуманітарні спеціальності. Фото випадкове. “Ти ж дівчинка”

Проте є ще одна причина, через яку гуманітарні спеціальності, зокрема, психологія та філологія піднялися у рейтингу популярності серед молоді.

Гуманітарні факультети переважно вважались “дівчачими”, а технічні спеціальності традиційно обирали хлопці.

За роки війни хлопців в країні поменшало, бо батьки вивезли їх за кордон. Старшокласники 15-17 років, аби уникнути заборони на виїзд, коли їм виповниться 18 років, продовжили навчання у школах Польщі, Словаччини чи Німеччини, а можливо вже й стали студентами тамтешніх університетів.

А стереотип про те, що технічні факультети не для дівчат, досі існує у школах і зупиняє їх у виборі майбутньої професії, твердить у фейсбуку дописувачка з Черкащини Катерина Бірко.

“Моїй доньці її вчителька сказала при всьому класі: “Електромережі?! Ти серйозно? А, ну так… була б нормальною дівчинкою – вчила б мову, і поступала б, як всі дівчата. А так звісно, туди, де багато хлопців і мало конкуренції”, – переказує вона.

“Це не вплине на вибір доньки. Але на інших дівчат… Якщо таке чути постійно – вплине. “Тижедєвочка”, то вчи мову, і пофіг, що тобі цікава фізика”, – обурюється вона.

Про це каже й письменниця Тамара Горіха Зерня. Її донька вступила на факультет прикладної математики у Київську школу економіки (KSE).

“Цьогорічний перекіс – коли непропорційно велика кількість вступників обрала журналістику, філологію, психологію, переклад – пояснюється також тим, що серед абітурієнтів переважають дівчата. Як одна з причин”, – ділиться вона.

“Дівчатка, які обирають технічні та інженерні спеціальності, постійно стикаються з тиском і засудженням. Їх коли м’яко, коли більш наполегливо витискають у “жіночі” професії”, – вважає Тамара Горіха Зерня.

Трохи оптимізму і студентська міграція

Попри таку ситуацію, у міністерстві освіти на науки налаштовані оптимістично.

Там кажуть, що результати НМТ не погіршилися у порівнянні з минулим роком, а заяви про те, що талановита молодь тікає за кордон – це міф.

Радник міністра освіти Михайло Винницький переконує, що ніякого масового відтоку немає.

За його словами, 2414 учасників НМТ цього року отримали максимальний бал хоча б з одного предмета і 99,46% з них рекомендовані на навчання в українських університетах.

Підпис до фото, Ці підлітки на початку війни вимушено виїхали до Польщі. Не виключено, хтось із них вже студент одного з вишів у Європі“Тобто – майже всі топові вступники розглядають навчання тут, в Україні. Точну кількість, яка розпочне навчання, буде видно після зарахування 1 вересня, але сумніву немає, що лише одиниці не підтвердять надану їм пропозицію вступу”, – каже Винницький.

“Розмови про “масову втечу найкращих” – це міф. Факти свідчать: талановита молодь бачить майбутнє вдома – в наших топових університетах”, – вважає він.

У той самий час віцепрезидент з питань освіти Київської школи економіки (KSE) Єгор Стадний, який вивчає студентську міграцію багато років, в оприлюдненому дослідженні наголошує, що кількість молодих людей, які виїжджають на навчання за кордон, постійно зростає останні 15 років. А у роки війни студентська міграція суттєво прискорилася.

У період 2018–2021 років кількість українських студентів у закордонних вишах трималася на рівні 70–75 тисяч. З 2022 року сталося різке зростання. У 2022–2023 навчальному році було вже 109 тисяч студентів, у 2023–2024 – 115 тисяч.

У деяких країнах українці вже складають значну частку іноземного студентства, наголошує Єгор Стадний. У Словаччині – це 53,5%, у Польщі – 43,1%, у Литві – 16,7%.

“За даними Євростату, після 2022 року до ЄС виїхало до 1,4 млн українських дітей, з яких близько 300–340 тисяч – підлітки. Тож найближчими роками кількість студентів у західних вишах може ще більше зрости”, – зазначає представник KSE.

Кого шукають роботодавці

Натомість аналітики сайту з пошуку роботи Work.ua кажуть, що впродовж останнього року ситуація лишається незмінною: роботодавці шукають передусім робітників – монтажників, ремонтників, вантажників, комплектувальників, обслуговуючий персонал для технологічного устаткування. І порівняно з попередніми роками ситуація не змінилася.

“Тобто цей топ фактично незмінний і демонструє потреби ринку у воєнний час”, – розповідають фахівці Work.ua у коментарі ВВС News Україна.

Водночас люди шукають вакансії адміністраторів, керівників середньої ланки, менеджерів з продажу і закупівель, секретарів, діловодів.

Найбільша конкуренція шукачів, тобто, середня кількість відгуків на вакансію на місяць – серед айті- та діджитал-спеціальностей: це програмісти, розробники, вебдизайнери, відеомонтажери, копірайтери, тестувальники.

Окрім того, активно шукають роботу перекладачі з англійської.

Якщо ж порівнювати топ спеціальностей, на які подавалася молодь цього року, та фахівців, яких шукають роботодавці, то збіг є лише за декількома позиціями – ідеться про менеджерів, медиків і вчителів, кажуть у Work.ua.

Але вчителі і медики входять у трійку професій, де конкуренція шукачів є найменшою.

Для відбудови країни, згідно з прогнозом міністерства економіки, потрібно буде щонайменше півтора мільйона працівників, і левова частка їх – не з вищою освітою.

***

Колаж – Ангеліна Корба