Джерело: www.radiosvoboda.org
Перша програма – Чехословацької редакції (чеською і словацькою мовами) – вийшла в ефір 4 липня 1950 року – якраз на День Незалежності США.
Потім додались мови інших поневолених Радянським Союзом народів Центральної та Східної Європи.
Годиннк в будівлю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Фото 1964 року
З 1953 по 1959 рік радіостанція мала назву «Радіо Визволення». І перші п’ять років після створення в серпні 1954 року Української редакції її передачі виходили як «Радіо Визволення». А потім відбулося перейменування на Радіо Свобода.
Ганна Бойчук-Щепко (дочка розстріляного художника Михайла Бойчука) грає на бандурі під час запису ефіру Радіо Свобода. Вона працювала в Українській редакції з 1959-го по 1995 рік
Працівники корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) в технічній кімнаті з панеллю управління, звідки записи радіопередач різними мовами транслювали на територію СРСР і країни Східної Європи. Мюнхен
Треба сказати, що програми Радіо Свобода в СРСР глушили без перестану (на відміну від програм, наприклад, «Голосу Америки», коли його глушіння припиняли двічі під час «розрядки» у відносинах між США та СРСР).
Радіо Свободу глушили аж до 1988 року – тобто припинили глушити лише через три роки політики «гласності» і відкритості, проголошеної Михайлом Горбачовим у 1985 році.
Мюнхен, аеропортМаловідомий факт – історія Радіо Свобода починалася з будівлі аеропорту Мюнхену «Обервейзенфелд». Ця будівля буда зведена в 1930-х роках, частково в період, коли при владі в Німеччині був вже Гітлер.
Стара будівля аеропорту, в якому спершу в Мюнхені, у 1953–1967 роках, був розташований офіс Радіо Свобода
Але це не врятувало Європу – і менш аніж за рік почалася Друга світова війна.
«Будівля слугувала як мюнхенський аеропорт… (і відіграла) історичну, трагічну роль, беручи до уваги наслідки. Історія будівлі почалася в темряві, як символ умиротворення та зради», – каже співробітник Радіо Свобода Іван Толстой, який вивчає історію радіо.
«Але потім, у 1950-х роках, відбулося переродження. З того самого місця, голос свободи почав транслюватися до Радянського Союзу та Східної Європи. Будівля таким чином, сама спокутувалася», – додав він.
Зроблена на 3-D принтері модель мюнхенського аеропорту, де в 1953-1967 роках розташовувалось Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, яке спочатку мало назву «Радіо Визволення»
Англійський паркПотім, у 1967 році, Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода переїхали в тому ж Мюнхені в будівлю колишньої лікарні в Англійському парку.
То була «золота ера» Радіо Свобода, яке станом на 1990 рік мало найбільшу аудиторію в СРСР, порівняно з іншими іноземними мовниками. Мільйони людей щотижня, не дивлячись на «Залізну завісу», включали Радіо Свобода на коротких хвилях, долаючи спроби СРСР глушити сигнал.
У 1976 році Радіо Вільна Європа і Радіо Свобода були об’єднані в одну корпорацію, штаб-квартиру якої розмістили в Мюнхені у цій будівля, поряд із Англійським парком
Терорист і його поплічники діяли на замовлення румунських спецслужб диктатора Ніколае Чаушеску.
У будівлі Радіо Свобода в Мюнхені після терористичного акту в лютому 1981 року
Переїзд до ПрагиПісля завершення Холодної війни і низки «оксамитових революцій» у Центральній та Східній Європі 1989 року, коли впали комуністичні режими, а також розпаду СРСР в 1991 році і загального потепління між США та Росією, постало питання: а чи потрібне Радіо Свобода?
Лунали пропозиції про повне закриття, але вирішили закрити служби на країни, які починали заякорятися в західному світі – спершу закрили Польську та Чеську редакції. А згодом: Словацьку, Угорську, а також, наприклад, балтійські служби – Естонську, Латиську та Литовську.
Колишня емблема Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
Розглядали, до речі, кілька варіантів – серед них, скажімо, Будапешт, але вирішили до угорської столиці не їхати, бо співробітникам буде важко вивчити угорську мову – одну й найважчих у Європі.
Навіть була ідея переїзду на Сицилію, де якраз закривалася одна з військових баз НАТО, але цей варіант не пройшов з логістичних причин – погане сполучення острова з материковим континентом на той час.
Прага, 1968 рік, радянська окупація і придушення «Празької весни». Люди на вулицях слухають радіо. Справа видно каркас будівлі майбутнього федерального парламенту Чехословаччини, в якому в 1995 році розташується Радіо Свобода
Отже з 1995 року Радіо Свобода розмістилось в колишній будівлі федерального парламенту Чехословаччини. Будівля розташована в самому центрі Праги, на Вацлавській площі. Її збудували в кінці 1960-х років.
Вона була порожньою після «оксамитового розлучення» між Чехією та Словаччиною, які стали окремими країнами 1 січня 1993 року.
Тодішній президент Вацлав Гавел запросив Радіо Свобода до Праги в порожню будівлю колишнього федерального парламенту за символічну плату в одну крону.
Колишній президент Вацлав Гавел головує на перших редакційних зборах в новій будівлі Радіо Свобода в Празі. 27 березня 2009 року
Міська влада Праги була не в захваті від посилених заходів безпеки і присутності навіть БТРів в центрі міста, де чимало туристів. Також були розміщені бетонні стели по периметру для безпеки, що уповільнювало рух транспорту в центрі Праги.
В цій будівлі з 1995 по 2009 роки на Вацлавській площі в Празі розміщувалось Радіо Вільна Європа/Радіосвобода. Зараз це Національний музей
«Типове американське посольство»Отже в нульових роках вирішили збудувати спеціальну будівлю для Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода – причому нову, ексклюзивну будівлю, а не перероблювати вже готову під медійні потреби.
Вибрали район Виногради на сході Праги – це не центр, але й не околиця.
Будівля Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа у Празі
Як сказала одна журналістка з Києва, яка відвідувала будівлю Радіо Свобода: «О, виглядає як типове американське посольство!»
Першу редакційну нараду в Празі всього Радіо відкрив і головував на ній колишній президент Чехії Вацлав Гавел. Відтоді і зал для нарад та конференцій у штаб-квартирі Радіо Свобода називається «Кімнатою Гавела».
Зараз Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода веде мовлення на 27 країн – на 23 мовах із щотижневою аудиторією в майже 50 мільйонів глядачів, читачів та слухачів.
Публікації про історію Української редакції і Радіо Свобода загалом читайте тут: ІСТОРІЯ РАДІО СВОБОДА