«Москва хоче зламати український дух всередині країни». Про вбивство Андрія Парубія

ЛЬВІВ – 2 вересня у Львові тисячі людей провели в останній путь Андрія Парубія, українського політика і громадського діяча, народного депутата кількох скликань, колишнього секретаря РНБО, спікера парламенту, коменданта Майдану під час Революції гідності. Він був убитий 30 серпня об 11:37 на вулиці неподалік будинку, де проживав.

Поховали Андрія Парубія на Личаківському цвинтарі.

І у той час, коли відбувався чин похорону, Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави підозрюваному у вбивстві політика 52-річному Михайлові Сцєльнікову зі Львова. Він зізнався у скоєному і просить його обміняти в Росію.

Чин похорону розпочався у соборі Святого Юрія УГКЦ. Зібрались сотні людей, щоб попрощатись з Андрієм Парубієм. Заупокійну молитву відправляли греко-католицькі і православні священники.

Серед присутніх були діючі і колишні народні депутати, 5-й президент Петро Порошенко, місцеві обранці, громадські активісти. Днем раніше на парастас приїжджав мер Києва Віталій Кличко.

Адже Андрій Парубій, починаючи з 19 років, розпочав політичну діяльність і був депутатом Львівської обласної і міської рад, а вперше став народним депутатом у 36 років у 2007 році. Його політична кар’єра сягнула до посади голови Верховної Ради України (2016-2019 роки), народного депутата VI-IХ скликань, секретаря РНБО з лютого по серпень 2014 року.

У 2004 році був комендантом Українського дому та брав активну участь у Помаранчевій революції. А у 2013 році був комендантом та очільником наметового містечка та керівником загонів самооборони Майдану. Він умів керувати вуличним протестом.

У грудні 2014 року Андрієві Парубію під ноги кинули бойову гранату. У 2015 році він попросив державної охорони, як віцеспікер парламенту, оскільки отримав інформацію, що ФСБ його планують викрасти і вивезти на територію Росії.

Чому саме Андрій Парубій став жертвою цього показового і зухвалого вбивства, а радше цієї страти на вулиці, на якій десятки відеокамер? Кому це було вигідно? Хто міг замовити? Про це запитувало Радіо Свобода.

Юрій Луценко, колишній міністр МВС України:«Я вважаю, що цей злочин замовлений КГБ, Кремлем. Андрій був одним із тих ідейних лідерів нації, які уособлюють у собі Майдан, початок української України. Майдан, Самооборона Майдану, добробати, українська мова це подразники, на які «кремлівські раби» реагують. Москва не має жодного успіху на фронті і тому намагається зламати український дух всередині країни. Андрій став заручником, жертвою цієї війни.

Серед українців, на жаль, є п’ята колона. Я знаю, яким методом був вирахуваний і затриманий підозрюваний. Це точно не фантазії – це суворі технічні і відеодокази. Вбивство Ірини Фаріон і яскрава футболка і кепка. А тут шолом. Тут людина дала покази, в який ставок він скинув пістолет. Якщо він буде знайдений, а це не так легко, з учорашнього дня водолази працюють. Це важкий предмет і коли його знайдуть, ми отримаємо зовсім іншу картину: підозрюваний, зброя, і добровільні покази з першої хвилини про те, хто є замовник»

Олександр Турчинов, колишній голова СБУ і колишній Секретар РНБО:

«Війна свідчить, що скрізь фронт і нема тилу. У Львові його догнала куля, скерована кремлівськими покидьками. Їхня задача – знищити Україну, а знищити Україну, не знищивши український дух, не можуть. Вони розуміють, що не можна. Україна була і буде, не вийде. Росія не має моральних ані інших меж і тому використовує будь-які формати, можливості, щоб вербувати і ламати людей. На превеликий жаль, це ще один агент, який вбив Парубія.

Львів завжди був національно-духовним центром України і в Кремлі це розуміють і Львів ненавидять і будуть знищувати тих національних героїв, які є провідниками національної ідеї, традиції, віри, мови і це треба розуміти»

Степан Кубів, народний депутат України, приятелював з Андрієм Парубієм. Вони разом працювали на Майдані:

«Ми познайомились у 1998 році. Андрія життєвим сумлінням були державність, сумлінність, гідність і ми пройшли багато, спочатку це були неоднозначні платформи, а після 1995 були спільні ‒ державність, українська мова, ідентичність, філософія національної держави, державності, постійно національно-визвольної боротьби. Ми працювали на двох Майданах.

Кому це вигідно вбивство? Тим, хто по той бік барикади, це руки Росії, ФСБ, тих гнид, які є в Україні. Вони роблять все, щоб залякати і показати силу перед своєю смертю. Я Андрія бачив за три дні перед цим злочином проти людяності. Він говорив, що наступним президентом України буде військова людина»

«Андрій був засновником заповідника «Тустань». Я завдяки йому 24 роки очолював цей заповідник. Він опікувався цим і створив громадську організацію, фестиваль. Він зумів передати свій вогонь тисячам людей», ‒ зауважив львів’янин Василь Рожко.

Продовження похоронної процесії було на площі Ринок. Тут відбувається традиційна міська церемонія прощання з українськими воїнами і відомими діячами. Так прощались торік і з українським політиком, мовознавицею Іриною Фаріон, яку було вбито теж показово 19 липня біля під’їзду будинку, де вона мешкала.

Традиційно трубач зіграв останню мелодію на площі Ринок для Андрія Парубія.

Поховали політика на Личаківському цвинтарі.

Підозрюваний ‒ арештованийУ той час, коли тривала церемонія прощання з Андрієм Парубієм у Галицькому суді розглядали питання обрання запобіжного заходу підозрюваному. 1 вересня у Хмельницькій області затримали 52-річного мешканця Львова Михайла Сцельнікова. Він зізнався у скоєному і знову підтвердив це у суді журналістам. Версію про те, що його шантажували російські спецслужби і вимагали вбити політика, відкидає. Проте визнає, що хоче розшукати загиблого сина.

«– Це моя помста особиста українській владі.

– А чому?

– За все.

– Але Парубій зараз не при владі, він в опозиції?

– …

– В медіа поширили інформацію, що російські спецслужби шантажували вас щодо тіла вашого сина, який безвісти пропав на війні.

– Це не правда. Все, що я хочу, щоб скоріше зробили вирок. Так я визнаю ‒ я його вбив. І хочу проситись, щоб мене обміняли на військовополоненого. Я хочу поїхати і знайти тіло свого сина. Все.

– Але шантажу з боку російських спецслужб не було?

– Ні.

– Чому саме він (Парубій-ред.)?

– Бо він був поруч. Якби я жив у Вінниці, то був би Петя», ‒ сказав підозрюваний журналістам у залі суду.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання підозрюваного під вартою, без права внесення застави.

Раніше джерела Радіо Свобода повідомляли, що затриманий Михайло Сцельніков мав сина-військовослужбовця, який зник безвісті 2023-му на Бахмутському напрямку. Після цього чоловік нібито почав моніторити російські соцмережі, щоб знайти більше інформації про сина, і там почав спілкуватись зі спецслужбами РФ, які й надоумили його на вбивство політика. Представники прокуратури кажуть, що версію російського сліду розглядають серед інших, але передусім шукають знаряддя вбивства.

«Підозрюваний був допитаний. Він визнав свою провину і дав більш детальну інформацію з приводу того, як вчиняв кримінальне правопорушення. Докази, на мою думку, достатні для того, щоб казати, що він міг вчинити свій злочин. Працюємо, щоб знайти зброю. Після вчинення вбивства він мав намір замаскувати свою діяльність, тому виїхав у ліс, де спалив свій одяг, в якому був і розібрав велосипед, на якому пересувався містом. Спробував його втопити в ставку, але не зовсім у нього вийшло. Ми, прочісуючи ліс, його знайшли. Так і вийшли», ‒ говорить Микола Мерет, керівник Львівської обласної прокуратури.

Інтереси Михайла Сцельнікова в суді представляв адвокат, наданий державою.

Син був військовим, але…Підозрюваний говорить, що мотивом для вбивства була помста за сина, який вважається без вісти зниклим. Справді, Михайло-Віктор Сцельніков пішов добровольцем в ЗСУ у 2022 році, а в 2023 році ніби загинув, але його тіло не знайдене і він до сьогодні є у статусі безвісти зниклого. До, слова, це врятувало його 52-річного тата від мобілізації.

Однак батьки воїна були розлучені 27 років тому, про що повідомив народний депутат України Микола Княжицький. Мама бійця Олена Чернінько співпрацює з телеканалом, яким керує парламентар.

Олена була шокована, коли дізналася ім’я підозрюваного. Бо, за її словами, її колишній чоловік «убивши Парубія, він вдруге вбив свого сина».

Військовослужбовці зі Львова, які знали добровольця Михайла -Віктора Сцельнікова з позивним «Лемберг», розповіли Радіо Свобода, що хлопець не спілкувався з татом, бо не поділяв його проросійські погляди.

Сцельніков старший зневажливо ставився до того, що син пішов захищати Україну.

Підозрюваний Михайло Сцельніков, як стало відомо Радіо Свобода, двічі розлучений, у нього від першої дружини, письменниці Олени був син Михайло-Віктор, який зник безвісти на фронті, а від другої ‒ є ще 9-річний син.

Підозрюваний зареєсрований у центральній частині Львова. На час затримання він ніде не працював.

Сцельніков, як стверджує слідство, ретельно стежив за Андрієм Парубієм і планував убивство. Він переодягнувся кур’єром служби доставки, наблизився до Парубія і здійснив вісім пострілів у спину. Політик отримав смертельні поранення і помер на місці.

Протягом 36-ти годин злочинця затримали у Хмельницькій області. В СІЗО він перебуватиме до 30 жовтня. Слідство триває.

Тим часом у Львові родини загиблих бійців обурені тим, що намагаються принизити пам’ять загиблих українців. Адже підозрюваний прикривається ім’ям сина-військовослужбовця і це неприпустимо для тих, хто втратив своїх рідних на війні.

Активно обговорюють те, як Росія вербує українців і використовує для цього технології. А тому, особливо у час війни, силові структури повинні діяти на упередження, а не постфактум, наголосив Олександр Турчинов.