Джерело: www.volynnews.com
Про це повідомили в Рожищенській міській раді.
Зібралося чимало людей – рідні, друзі, односельці, небайдужі мешканці довколишніх сіл, ті, кому болить війна, кому вона принесла сльози, чию долю змінила.
Віктор Ковальчук жив звичайним сільським життям, разом з дружиною виховував трьох донечок, які вже ступили на стежину дорослого життя, працював на землі. І коли настав час її захищати, він не ховався, а як справжній чоловік взяв до рук зброю.
Два роки мужньо боровся з російськими зайдами, пройшов не одну гарячу точку, був вірним та надійним побратимом, вірив у Перемогу і наближав її з останніх сил. Та нелегкі військові будні підірвали здоров’я воїна, тяжка недуга стала прогресувати та врешті до останку виснажила зболене тіло Героя.
У цей скорботний день громада зібралася, щоб віддати останню шану людині, яка захищала кожного з нас. Сльози, щирі молитви та слова вдячності переплелися в єдиному пориві – вшанувати Героя, який віддав життя за свободу України.
Після останнього прощання у рідному домі траурна процесія вирушила до сільського храму, де священники Православної Церкви України відспівали померлого воїна Віктора Ковальчука.
«Тату! Таточку! Якби не клята війна. Ти ж такий ще молодий!» – з розпачем примовляла над домовиною одна з донечок Героя.
Віктор Ковальчук назавжди залишиться для нас прикладом мужності та стійкості перед ворогом, перед хворобою, вірним сином своєї землі та справжнім чоловіком.
Холодна земля приймала в свої обійми тіло Героя під гучні постріли почесної військової варти. І здригнулося небо, приймаючи до Небесного війська душу ще одного Героя.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна і світла пам’ять Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
