На Волині матері та дружині загиблих Героїв вручили посмертні нагороди рідних

Про це йдеться на сторінці Колодяжненської громади.

Сільський голова Віталій Кашик, секретар сільської ради Павло Кухта спільно з представниками Ковельського РТЦК та СП вручили ордени «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) рідним загиблих воїнів Сергія Петровича Абрамчука та Артема Сергійовича Сидорука зі Скулина.

Сергій Петрович Абрамчук (15.08.1982-29.08.2024). На військову службу пішов із власної волі, підписавши контракт у квітні 2024 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув 29 серпня 2024 року поблизу н.п Торецьк на Донеччині. Без люблячого і турботливого батька залишилося четверо дітей, без чоловіка – дружина, без рідної людини – брат і троє сестер. Похований на кладовищі у Скулині.

Щирі співчуття і слова підтримки дружині полеглого Героя Марії висловив Віталій Кашик. Він наголосив, що пам’ять про людей, які, на жаль, покинули цей світ, живе у серцях їхніх рідних та близьких, а пам’ять про Захисників і Захисниць, одним із яких був Сергій, є пам’яттю громади і всього українського народу.

Посмертна нагорода Сергія Абрамчука – це важливий жест визнання його подвигу, найбільшої жертви в ім’я України та її народу. Герої не вмирають, доки живуть у нашій пам’яті і нашому серці! Віримо і молимось, аби якнайшвидше настала Перемога, і щоби дружини, діти, батьки українських воїнів дочекалися їх живими.

Артем Сергійович Сидорук (09.01.2002-13.04.2025). Був призваний на військову службу по мобілізації у вересні 2023 року. До того, з початку війни, перебував у лавах ДФТГ, а перед тим проходив строкову службу. Жив звичайним життям, як і багато хлопців його віку: допомагав батькам, піклувався про молодших братів і сестер, адже був у сім’ї найстаршим. 13 квітня 2025 року головний сержант механізованого батальйону ВЧ А7028, молодший сержант Артем Сидорук отримав поранення, несумісні з життям, в результаті удару ворога FPV-дроном в районі н.п. Торецьк Донецької області. Похований у Скулині.

До матері Героя Віри Володимирівни звернувся Павло Кухта: “Життя Артема обірвалося так рано – у час молодості, яка мала б квітнути і квітнути, але російський ворог не дав шансу на життя йому, і тисячам інших українських Героїв… Я розумію, що жодні слова підтримки не розрадять Вас, як матір… Вам є заради кого жити – заради Ваших дітей і в пам’ять про Артема. Те, що ми маємо і будемо роботи – це берегти пам’ять про всіх полеглих Захисників і Захисниць, підтримувати їхніх рідних, шанувати воїнів, які нині ведуть боротьбу із російським загарбником”.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!