«За дорученням Путіна»: навіщо Сальдо їздив до Лукашенка в Білорусь?

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з політологами та експертами проаналізував:

• Навіщо Лукашенко прийняв у Мінську окупаційного керівника Херсонщини Сальдо?
• Як відреагували в Україні на цей візит?
• Та як подію оцінює білоруська опозиція?

Олександр Лукашенко 15 вересня прийняв у Мінську призначеного Росією так званого губернатора Херсонської області Володимира Сальдо. Під час розмови Лукашенко назвав Херсонщину однією з «нових територій Росії».

«Я дуже уважно спостерігаю, як розвиваються події на нових територіях Росії. Особливо у Херсонській області», – сказав він.

Лукашенко назвав себе «радянською людиною», як і Сальдо. І додав, що для нього Херсонщина «своя земля», як і для окупаційного керівника своєю землею є Білорусь. Це висловлювання прокоментували в МЗС України.

«Нагадуємо, що СРСР вже понад три десятиліття як на смітнику історії. Туди ж рано чи пізно відправляться й обидва ностальгуючі невизнані діячі, які зустрічалися в Мінську. Натомість Україна була, є і буде цілісною в міжнародно визнаних кордонах», – сказано в заяві відомства.

Цю зустріч в МЗС назвали черговим виявом «грубої зневаги до суверенітету та територіальної цілісності України, всього українського народу».

Про що говорили, що обіцяли?Під час зустрічі Лукашенко сказав, що буде сприяти розвитку сільського господарства на підконтрольній Росії частині Херсонщини. Такі обіцянки він зробив попри те, що його країна цього року долала сільськогосподарську кризу.

Навесні в Білорусі зникла картопля та інші овочі місцевого виробництва. Місцевій владі довелося підіймати граничну ціну продажу картоплі. На пропозиції Лукашенка Сальдо відповів, що зацікавлений у білоруських добривах і сільгосптехніці. Також Лукашенко розраховує, що підконтрольна РФ частина Херсонщини буде постачати в Білорусь фрукти та овочі.

Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський вважає, у зустрічі насамперед були зацікавлені в Кремлі.

«На мій погляд, тут декілька причин, декілька цілей переслідує російське керівництво з цим заходом. По-перше, це ще одна спроба легітимізації нашої території, тимчасово захопленої Росією, показати, що інша країна признає, приймає, про щось домовляється. Це не звичайна практика, тому що якби це був інший регіон, то керівник регіону зустрічається з першою особою іншої держави та про щось домовляється. А тут гауляйтер зустрічається з Лукашенком, про чогось домовляється. Це просто, знаєте, щоб показати, що це нібито не захоплена територія, а «нові регіони Росії» та ще раз підкреслити, що вони мають якісь історичні підґрунтя для того, що ця територія була територією Російської Федерації», – зазначив він.

В інтервʼю «Sputnik Беларусь» Сальдо підтвердив, що їздив до Мінська за дорученням російського президента Володимира Путіна.

Окупаційний чиновник вважає, що співпраця з білоруськими підприємствами буде «корисною для відновлення інфраструктури Херсонської області та її подальшого розвитку».

«Пора думати про те, як ми будемо жити, працювати й створювати умови для життя людей. Нам належить відновити зруйновану промисловість, особливо вздовж Дніпра, де зосереджений основний промисловий потенціал, логістичний потенціал і глибоководні порти, які ми теж можемо спільно з Білоруссю використовувати в інтересах економіки», – сказав він.

28 вересня 2022 року Служба безпеки України повідомила про підозру 16 організаторам псевдореферендуму на тимчасово окупованих територіях. Серед них був і Володимир Сальдо, проти нього порушили справу за статтею «колабораційна діяльність». Тоді Сальдо назвав це звинувачення «юридично нікчемним».

У листопаді 2023 року суд в Одесі визнав його винним у державній зраді, колабораційній діяльності та запереченні російської агресії проти України і був засуджений заочно до 15 років в’язниці.

Другий обвинувальний вердикт проти Сальдо Херсонський міський суд оголосив 14 липня 2025 року, присудивши також 15 років ув’язнення. Справу розглядали без підсудного, у заочному режимі.

Також у вересні 2024 року Херсонська обласна прокуратура повідомила про завершення розслідування і спрямування до суду справи стосовно Володимира Сальдо за підозрою у викраденні майже трьох тисяч тонн українського зерна.

«Визнання окупованих територій»Зустріч Сальдо та Лукашенка організували з пропагандистською метою, вважає херсонський політолог Олександр Мошнягул. Але, на його думку, ефект від цієї події був дуже низький.

«На мою думку, їм потрібно показувати, що окуповані території Херсонщини, Запорізької області, визнаються у світі, що ними опікуються не тільки десь в Росії, але й закордонні лідери. Річ у тому, що з погляду ефективності, якості, як пропагандистського заходу, він дуже низький. Було б набагато цікавіше, якби Сальдо зустрівся з Віктором Орбаном, наприклад, або з Робертом Фіцо, з якимось представником Сербії. Я маю на увазі такі країни, які демонструють приязне відношення до Росії. А тут є ручний лідер нібито незалежної держави Білорусі, і тому отак відпрацьовують», – зауважив він.

Мета Кремля і мета ЛукашенкаБілоруський опозиційний політик Павло Латушко тривалий час працював на керівних посадах. Був речником МЗС, послом у Польщі, Франції та ЮНЕСКО, очолював міністерство культури. Він пояснює: для Лукашенка зустрічі з керівниками російських регіонів – звичайна ситуація. Візит окупаційного керівника Херсонщини до Мінська Латушко трактує як продовження цієї практики.

«Лукашенко регулярно зустрічається з керівниками російських регіонів. Цю традицію він започаткував ще за часів Бориса Єльцина. Тоді його ідея полягала саме в тому, щоб їздити в регіони Росії. Таким чином він готував свою виборчу кампанію, мріючи про те, що сяде в Кремлі. Згодом, коли йому дали по руках, він почав приймати у себе губернаторів російських регіонів.

Насамперед він позиціонує це, звичайно, як економічні цілі для того, щоб намагатися через цю пряму комунікацію продавати якомога більше товарів. І одночасно він, звичайно ж, хоче бути популярним у російських регіонах. Це якоюсь мірою може бути й певною гарантією безпеки від спроб Кремля усунути його з посади, яку він узурпував – президента Білорусі», – зазначив він.

За словами політика, Лукашенко таким чином хоче спробувати довести, що він не перебуває у зовнішньополітичній ізоляції.

«У нього ж немає візитів закордонних практично, немає двосторонніх візитів президентів, глав держав або урядів. Тому приїзд окупаційного «губернатора» це теж в певному сенсі така ось демонстрація: «Я не перебуваю в ізоляції, до мене приїжджають, мені висловлюють повагу, кланяються», – додав опозиціонер.

Водночас Кремль зацікавлений не тільки в позиціонуванні Херсонщини як частини Росії, але й в тиску на Білорусь. Тому, вважає перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський, для зустрічі Лукашенка і Сальдо була ще одна причина.

«Це ще раз зафіксувати Республіку Білорусь в орбіті Російської Федерації. Це робиться для того, щоб зменшити можливості для Лукашенка потім робити якісь маневри в бік цивілізованого суспільства від Росії. На мою думку, це і таку ціль переслідувало», – пояснив політик.

«Бла-бла-бла ні про що»«Новини Приазовʼя» попросили експертів проаналізувати економічний бік зустрічі Лукашенка і Сальдо. Херсонський політолог Мошнягул каже, що сторони озвучили мінімум конкретики.

«Мова йшла про те що закуповуватимуть якусь техніку білоруську. В Білорусі дійсно розвинуте сільськогосподарське виробництво, всі знають про цей Мінський тракторний завод. Але, щоб закупляти ці трактори, не потрібна зустріч Сальдо і Лукашенка. Тому сенсу саме обговорювати питання економічної співпраці, жодної, я не бачу.

«Продавати в Африці складно, логістика дорога, балтійські порти для нього закриті. Навіть якщо ми візьмемо приклад Бразилії, Індію та Китай і там у нього з усіма цими державами падіння і від’ємне сальдо. Тому будь-який подібний контакт він розглядає з точки зору порятунку своєї економіки і кажучи про Херсонську область, він швидше за все припускає продаж білоруської техніки.

Напевно, він хотів би увійти в програми, які буде реалізовувати Росія, Мінекономрозвитку з відновлення цих регіонів. Він хотів би скористатися цим, постачати туди не тільки сільськогосподарську техніку, але і будівельну техніку, брати участь в реалізації будівельних проєктів. Грошей у нього на це немає. Він може туди постачати якусь продукцію, якийсь товар для, можливо, будівельників, для того, щоб реалізовувати ці проєкти. Я думаю, перш за все, це його цікавить», – пояснив Латушко.

Пропозиції від СальдоПоки що Сальдо запропонував Лукашенку будувати санаторії на окупованій частині Херсонщини. Павло Латушко вважає цю ідею утопічною. Він наголошує на тому, що у Лукашенка немає інвестицій для того, щоб будувати на окупованих українських територіях.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Херсонський політолог Мошнягул погоджується, що реального ефекту від перемовин Лукашенка і Сальдо не буде. Тому що окупована частина Херсонщини – це досі зона бойових дій з усіма відповідними наслідками.

«Яка може бути співпраця у сфері сільського господарства? Звідти нічого не вивезеш, там вибухи, все заміновано. Тобто зона високого ризику. Всі ми знаємо, що в нас з водою, там наближається екологічна катастрофа, а не розвиток сільського господарства», – додав він.

• Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
• У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
• У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.

(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва).