Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Gabriela Cibils
Підпис до фото, Габріела Сібілс має місію – допомогти перетворити Парагвай на південноамериканську Кремнієву долину
-
- Author, Джейн Чемберс
- Role, Бізнес-кореспондентка BBC News
- 49 хвилин(и) тому
Габріела Сібілс має місію – допомогти перетворити Парагвай на південноамериканську Кремнієву долину.
Коли вона зростала у цій країні, що розташована між Бразилією та Аргентиною та не має виходу до моря, технології не були в центрі уваги суспільства.
Але для самої Сібілс усе було інакше – її батьки працювали у сфері ІТ. Це надихнуло її на навчання у США, де вона здобула освіту в галузі комп’ютерних наук і нейронауки в Каліфорнійському університеті в Берклі.
Після закінчення навчання вона вісім років працювала в Кремнієвій долині поблизу Сан-Франциско, займаючи посади у різних американських стартапах.
Однак замість того, щоб залишитися в США назавжди, кілька років тому вона вирішила повернутися до Парагваю.
Зараз вона є однією з тих, хто очолює рух зі створення потужного технологічного сектору, який би прославив країну з населенням у сім мільйонів на світовій арені – і привабив до Парагваю провідні ІТ-компанії.
Автор фото, AFP/Getty Images
Підпис до фото, Гідроелектростанція Ітайпу забезпечує близько 90% потреб Парагваю в енергії“Я на власному досвіді переконалася, як сильно технології можуть змінити життя. Після того, як я потрапила у зовсім інший світ (у Кремнієвій долині – Ред.), я відчула, що маю обов’язок привезти цей спосіб мислення додому і поєднати його з талантом, який бачу в Парагваї”, – каже Сібілс.
Зараз вона є партнеркою у міжнародній технологічній та інвестиційній компанії Cibersons, головний офіс якої розташований у столиці Парагваю – Асунсьйоні.
Хоч більшість країн прагнуть створити потужний ІТ-сектор, Парагвай має одну особливу перевагу – надлишок дешевої та екологічно чистої електроенергії.
Це стало можливим завдяки тому, що вся електроенергія в країні виробляється на гідроелектростанціях.
Центральне місце серед них займає гігантська дамба Ітайпу на річці Парана, яка є частиною кордону між Парагваєм і Бразилією. Ця гідроелектростанція – найбільша у світі після китайської – забезпечує 90% потреб Парагваю в електроенергії та 10% споживання Бразилії.
Більше того, Парагвай має настільки великий надлишок електроенергії, що ціни на неї – найнижчі в Південній Америці.
Автор фото, AFP/Getty Images
Підпис до фото, Гідроелектростанція Ясірета, розташована між парагвайським містом Айолас і аргентинським Ітусайнго на річці ПаранаУряд Парагваю сподівається, що надлишок дешевої та екологічно чистої електроенергії в країні привабить глобальні технологічні компанії, які дедалі більше зосереджуються на величезних енергетичних потребах для штучного інтелекту.
“Якщо ви хочете запускати будь-які технологічні інвестиції, як-от дата-центри для ШІ, варто пам’ятати – гідроелектроенергія є одночасно відновлюваною та стабільною”, – каже Себастьян Ортіс-Чаморро, парагвайський підприємець у сфері розробки програмного забезпечення.
“Порівнюючи з іншими джерелами зеленої енергії, як-от вітер чи сонце, які мають свої коливання, гідроенергія набагато привабливіша для створення дата-центрів або будь-якої іншої енергоємної діяльності, що потребує стабільного джерела живлення”, – додає він.
Крім того, зазначає Ортіс-Чаморро, окрім Ітайпу та іншої великої державної гідроелектростанції – дамби Ясірета – приватні компанії можуть без особливих труднощів будувати власні менші об’єкти.
Автор фото, Europa Press News/Getty Images
Підпис до фото, Сантьяго Пенья є президентом Парагваю з 15 серпня 2023 року. Раніше був членом ради директорів Центрального банку Парагваю та міністром фінансів у 2015-2017 рокахПід час візиту до Каліфорнії минулого року президент Парагваю Сантьяго Пенья зустрічався з представниками таких компаній, як Google та OpenAI – щоб заохотити їх інвестувати в Парагвай.
Чи відкриють ці гіганти ІТ-індустрії великі офіси в країні – поки що невідомо.
Міністр технологій та зв’язку Густаво Вільяте тісно співпрацює з президентом у цій справі.
“У нас молоде населення. Маємо багато відновлюваної зеленої енергії. У нас низькі податки та економічна стабільність”, – з гордістю каже він.
Я вирушаю з міністром на екскурсію до майбутнього “цифрового парку” поблизу головного аеропорту Асунсьйона. Наразі це – зелені поля та кілька військових казарм.
Вільяте розгортає плани, де видно озера, дитячий центр та інші споруди, які, за його словами, мають бути готові менш ніж за два роки.
“Уряд інвестує близько 20 мільйонів доларів на перший етап – але ідея полягає в тому, щоб приватні компанії профінансували решту”, – пояснює він.
Хоча парк ще не збудований, Вільяте наголошує – вже зараз відбувається співпраця між державним, приватним та університетським секторами. І саме це є ключем до створення екосистеми, здатної привабити іноземних інвесторів.
Уряд вважає, що молоде населення країни стане перевагою, здатною забезпечити великий кадровий резерв для ІТ-сфери.
Середній вік у Парагваї – 27 років.
Автор фото, Vanessa Cañete
Підпис до фото, Ванесса Каньете каже, що Парагвай активно працює над тим, щоб навчити більше молоді у сфері технологійАле потрібно навчити ще більше молоді. Міністр технологій каже, що новий парк також стане місцем для Університету технологій – спільного проєкту Тайваню та Парагваю.
Тим часом у країні діють й інші ініціативи для підготовки молодих фахівців.
“Ми активно працюємо над тим, щоб сформувати потужну спільноту інженерів-програмістів, розробників і всіх, хто потрібен для надання програмних послуг”, – каже Ванесса Каньєте, президентка торговельної організації “Парагвайська палата індустрії програмного забезпечення”.
Каньєте також захоплюється ідеєю залучення жінок до вивчення комп’ютерної інженерії. У 2017 році вона заснувала неприбуткову організацію “Girls Code”, яка має на меті подолати гендерний розрив у технологіях.
Вона організовує майстер-класи з програмування та робототехніки для підлітків і молодих жінок – понад 1000 учасниць уже пройшли навчання.
Каньєте додає, що розробники програмного забезпечення також проходять курси англійської мови – до чотирьох років – щоб покращити комунікацію з іноземними компаніями.
Люди, з якими я зустрічалася, сповнені оптимізму щодо того, що Парагвай може запропонувати світові технологій – але водночас вони реалісти.
Сібілс каже, що іноземні інвестори все ще стикаються з “болем зростання”, зокрема через бюрократію, яка ускладнює адаптацію місцевих контрактів до міжнародних стандартів.
Але вона переконана: “Якщо покладемо інновації в основу та використаємо всі переваги, які має країна – я вірю, що Парагвай може стати технологічною суперсилою”.