Джерело: www.volynnews.com
Її історію розповіли на сторінці 100-ї ОМБР у Фейсбуці.
«Я виросла на Волині, тут моя земля, тут мої діти народилися. А щодо російського походження навчилася жартувати: мовляв, я неначе Мауглі – виросла у вашій зграї і маю ваш менталітет», – усміхаючись, каже жінка.
На момент повномасштабного вторгнення вона була матір’ю чотирьох дітей (доньок Катерини, Єлизавети, Олександри та сина Гліба), а також бабусею двох онуків (Акіма й Андрія).
«Син став на захист Батьківщини у перший день повномасштабки. Мене ж просив лишатися вдома, – розповідає Вікторія. – Та вже 8 березня 2022 року я була в лавах тодішнього 54-го об 100-ї обр ТрО. До війська йшла як медик, але вільної посади в батальйоні за цим напрямком вже не було. Натомість була посада діловода батальйонної служби пально-мастильних матеріалів, на яку я і погодилася. Коли ж сталева сотка ставала механізованою бригадою, мене запросили в службу ПММ бригадного рівня».
Читати ще: «Із побратимами можемо полагодити будь-який транспорт», – воїн сталевої сотки на псевдо Лісник
Чотири місяці тому сержант Вікторія втретє стала бабусею – у сина Гліба народився синок Матвійко.
«Позивний Бабуля мала від початків служби. А тепер у мене ще більше підстав на нього – адже я справжня бабуся відразу трьох славних козачат, і неабияк тим пишаюся!» – з гордістю каже бійчиня.
Маючи за плечима понад три з половиною роки служби у війську під час війни, пані сержант впевнено зберігає оптимістичний настрій.
«Швидко це не буде. І нам ще доведеться докласти неабияких зусиль. Але я точно знаю, що ця війна закінчиться на нашу користь. У підсумку ми станемо сильнішими на світовій арені. Але навіть після Перемоги легко Україні не буде – бо той придуркуватий сусід нікуди не дінеться», – каже Вікторія.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
