Джерело: www.radiosvoboda.org
В екіпажі «янголів» всі – місцеві: вони знають кожну стежку, кожен поворот. І знають, де сховатися від дронів, які зависають над дорогою.
«Ось він висить десь в районі села, куди ми їдемо. Будемо сподіватися, що він пролетить, поки ми доїдемо до нього, – показують хлопці на небо. – Так що нам зараз треба їхати тією посадкою».
Літня пара Наталія та Олександр, яких «янголи» цього дня евакуюють, а також дві їхні дочки, – напевно, останні жителі Новоолександрівки. Вони розповідають, що сиділи на місці до останнього, бо їм просто не було куди їхати. До того ж, вони помилково думали, що якщо українських військових поруч із селом немає, то їхні двори російські війська обстрілювати не будуть. Ці надії не виправдалися. Вночі Новоолександрівку сильно обстріляли, і один із ударів влучив якраз по будинку літньої пари.
Коли спалахнуло полум’я, я думала, що ми згоримоНаталія
«Коли спалахнуло полум’я, я думала, що воно нас вб’є, що ми згоримо, – каже Наталія. – І вирішили вже виїхати. Я не думала, що доживу до 70 років, і війна така буде! Не думала взагалі. У нас село гарне, жили так добре всі люди, працювали, працювали дружно!»
Наталія також каже, що російські дрони прицільно полюють на цивільних у її селі та інших прифронтових зонах, хоча операторам безпілотників очевидні відмінності місцевих жителів від військових.
«Вони ж бачать, що і кури ходять, і качки. Ми ж не в військовому. Ми ходимо: я в хустці, чоловік у кепці, літні люди вже немолоді, – розповідає жінка. – Але все одно, бачите? Значить, ми не потрібні, і треба нас знищити!»
Один із поліцейських показує оптоволокно від FPV-дрона, яких багато на вулицях Новоолександрівки. Це – сліди, залишені дронами.
Саме в той момент, коли сім’я бере речі і йде до машини, над селом знову з’являється FPV-дрон. Всі швидко біжать до будинку і намагаються триматися подалі від вікон. Потім безпілотник зникає, але в будь-який момент може повернутися, тому сім’ю евакуюють швидко.
У районному центрі Покровське, що розташоване далі від лінії фронту, евакуйованих пересаджують з бронемашини в звичайний транспорт. Далі на них чекають у пункті для переселенців.
Саме Покровське теж ще зовсім нещодавно було тиловим селищем, але сьогодні вже можна сміливо називати прифронтовим. Сім’ї з дітьми зобов’язали з цього населеного пункту виїхати, на напівпорожніх вулицях Покровського багато зачинених закладів і свіжих руйнувань через часті обстріли.
Поруч з будинком Зінаїди та Олександра в Покровському кілька днів тому вибухнув дрон-камікадзе типу «Шахед».
«У стіну вдарило. Вимикач на стіні просто вивернуло. Зі стіною бачите, що робиться? – показує Зінаїда стіну, буквально прошиту осколками наскрізь. – Я вам покажу осколки, вони страшенно важкі. Якби потрапило в людину, перебило б навпіл, я думаю».
Донечку – на смерть, а ми вижили. У дочки залишився онукЗінаїда
Зінаїда та Олександр – переселенці з міста Гуляйполе Запорізької області. Звідти вони виїхали ще в 2022 році, коли потрапили під обстріл, в якому загинула їхня дочка.
«Вікна у нас вилетіли в будинку, ми поїхали забивати вікна втрьох. Ще дочка з нами була. Донечку – на смерть, а ми вижили, – згадує вона. – У мене був перелом п’яткової кістки, осколки витягли. А у чоловіка дуже глибоко осколки в нозі, так і не витягли той осколок. У дочки залишився онук, він уже дорослий».
Онук Зінаїди та Олександра зараз живе в Запоріжжі і постійно пропонує забрати бабусю і дідуся до себе. Але ті вдруге покидати житло не хочуть і сподіваються, що ситуація на фронті зміниться. Поки ж від Покровського до лінії фронту залишається близько 15 км.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.