Що вкрали з Лувру: королівські скарби зникли на очах в охорони

Підпис до фото, Серед викрадених коштовностей — брошка імператриці Євгенії

• • Author, Г’ю Скофілд
  • Role, Кореспондент ВВС у Парижі
• 56 хвилин(и) тому

Лувр пережив пограбування століття — найгучніше з часів зникнення “Мони Лізи” у 1911 році. Інцидент знову ставить питання: наскільки безпечні французькі музеї та чи захищені їхні скарби від сучасних злочинних груп?

Сім хвилин на сміливу крадіжку

Неділя у Галереї Аполлона почалася з тривоги. Група злодіїв, за словами міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, діяла як справжні професіонали. Вони точно знали, чого хочуть, заздалегідь оглянули приміщення і діяли швидко: сім хвилин — і здобич була в їхніх руках.

Вантажівка з підіймальною платформою, схожою на ті, що використовують компанії для перевезення речей, зупинилася на вулиці.

Злодії піднялися до вікна першого поверху і за допомогою болгарки проникли всередину. Двері не знадобилися. Сигналізація спрацювала, але злагоджена робота злочинців не дала їх упіймати.

Що саме вкрали

Усередині галереї вони попрямували до двох вітрин, де зберігалися залишки французьких королівських скарбів.

Більшість регалій втратили чи продали після революції 1789 року, але дещо збереглося або повернулося до музею.

Вітрини містять предмети XIX століття, які належали імператорським династіям Наполеона та його племінника Наполеона III.

За даними влади, злодії вкрали вісім предметів: діадеми, намиста, сережки та брошки. Вони колись належали імператриці Марії-Луїзі, королеві Гортензії, королеві Марії-Амелії та імператриці Євгенії, дружині Наполеона III.

Корону останньої знайшли неподалік музею пошкодженою — очевидно, злодії кинули її в поспіху.

Підпис до фото, Серед восьми викрадених предметів — намисто та сережки імператриці Марії-Луїзи

Підпис до фото, Діадема імператриці Євгенії, символ розкоші французької імперії, теж зникла під час зухвалого пограбування

Підпис до фото, Розкішний дорогоцінний бант імператриці Євгенії тепер у руках злочинців

Підпис до фото, Злодії винесли кілька предметів, які колись належали королеві Марії-Амелії, дружині короля Луї-Філіпа I

Підпис до фото, Сережки королеви XIX століття

Підпис до фото, Корона королеви Марії-Амелії Міністерство культури повідомило, що працівники музею дотримувалися протоколу: сигналізація спрацювала, викликали охорону, відвідувачі були в безпеці.

За даними відомства, злочинці намагалися підпалити свій автомобіль на вулиці, але цьому завадив один з працівників музею.

Галерея, де сталося пограбування, розташована лише за кілька кроків від найвідоміших картин світу — зокрема, від “Мони Лізи”.

Чому крадуть саме коштовності

Злочинні групи, які організовують такі пограбування, зазвичай не націлені на всесвітньо відомі полотна — їх важко продати або виставити публічно.

Значно вигідніше обирати речі, які можна швидко перетворити на гроші. На першому місці — коштовності.

Незалежно від їхньої історичної цінності, корони та діадеми легко розібрати на частини й продати поштучно. Навіть великі знамениті діаманти можна розпиляти.

Хоча кінцева сума за частини може не відповідати вартості оригінального предмета, вона все одно буде значною.

Підпис до фото, Корона принцеси Євгенії. Знайдена на вулиці після втечі злодіївПопередження були

Нещодавні крадіжки у французьких музеях показали, що банди стають усе сміливішими.

У вересні з музею природничої історії в Парижі вкрали золото в мінералізованому вигляді на 600 000 євро. Його, імовірно, легко перепродали на чорному ринку.

У тому ж місяці з музею в Ліможі викрали порцеляну на 6 млн євро — можливо, за замовленням іноземного покупця.

Тисячам шедеврів потрібна охорона

Міністр Нуньєс визнав: музеї Франції вразливі.

У Луврі тисячі відомих картин і не менше – менш відомих, але важливих експонатів.

За 230 років крадіжок було небагато — завдяки суворій охороні. Останній випадок зникнення — картина Каміля Коро “Дорога до Севра” у 1998 році.

Але найвідоміший інцидент — викрадення “Мони Лізи” в 1911 році. Тоді злодій ховався у шафі всю ніч, вийняв картину з рами, загорнув у халат і спокійно залишив музей.

Він був італійським націоналістом, який хотів повернути шедевр на батьківщину. Картина повернулася в Лувр лише у 1914 році.

У нинішньому випадку навряд чи слід чекати такої щасливої розв’язки. Якщо вчені й правоохоронці не затримають злодіїв швидко, їхнє найперше завдання — розпорошити дорогоцінності й продати їх частинами. Для професіоналів це не становитиме великої проблеми.