Джерело: sylapravdy.com
Про це йдеться у постанові Верховного Суду 15 жовтня 2025 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вирішив, що раніше приватизовану частину приміщення у будівлі-пам’ятці архітектури на Драгоманова, 1 приватний власник має повернути громаді.
Судова історія цього питання почалася в грудні 2023 року, коли Волинська обласна прокуратура звернулася до Феміди, аби визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 71,8 квадратних метра у згаданому будинку. Угода була укладена ще у 2006 році між відділом майна департаменту економіки Луцької міської ради та приватним підприємством «КСАС».
Прокуратура доводила, що приватизацію приміщення провели всупереч законодавству. Адже будинок ще з 1986 року віднесений до пам’яток архітектури місцевого значення. До того ж приміщення у ньому продали у період дії закону «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини» (2005-2008 роки). Тож у суді вимагали повернути нерухомість у комунальну власність громади, а Луцька міська рада нового скликання ці вимоги підтримала.
Господарський суд Волинської області, а згодом Північно-західний апеляційний господарський суд у 2024 році прийняли рішення на користь приватного власника, однак Верховний Суд вважав інакше, тож передав справу на новий розгляд. У підсумку Господарський суд області вирішив, що приміщення в будинку на Драгоманова таки треба повернути в комунальну власність. Проте ПП «КСАС» подало апеляцію і виграло.
Крапку в цій історії поставив Верховний Суд, який у жовтні цього року скасував постанову Крапку в цій історії поставив Верховний Суд, який у жовтні цього року скасував постанову апеляційного суду, залишивши чинним рішення Господарського суду Волинської області.
«Відповідач, укладаючи спірний договір, діючи розумно, не міг не знати, що таке майно є пам’яткою культурної спадщини, приватизація якої була заборонена в силу вимог Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини». Крім того, до укладення нікчемного договору відповідач уклав охоронний договір, згідно з яким взяв на себе зобов’язання щодо охорони пам’ятки архітектури. Немає жодних підстав вважати, що перед тим, як вчиняти правочин, спрямований на придбання нежитлового приміщення, у відповідача були перешкоди ознайомитися із зазначеними вище вимогами законодавства та зробити висновки щодо режиму цього об’єкта та неможливості набуття на нього права приватної власності», – йдеться у справі.
Відтак ПП «КСАС» має право вимагати у влади Луцької громади відшкодування коштів, які воно витратило на історичну нерухомість.
Приватне підприємство «КСАС» належить лучанину Степану Книшу. Фірма працює 24 роки, а її основна діяльність пов’язана з вантажним автомобільним транспортом. Саме техніка Степана Книша за вказівкою Луцької міської ради у лютому 2020 року громила контейнери на Центральному ринку.
Тим часом, як повідомив Луцький міський голова Ігор Поліщук, цю історичну будівлю планують реконструювати й після війни облаштувати в ній музей історії міста.
Раніше «Сила правди» писала, що луцька влада взялася за Центральний ринок і Старе місто.
Центр журналістських розслідувань “Сила правди”