Депутати йдуть, але ради працюють: як тримаються громади Волині без виборів

Оскільки повномасштабна війна триває і провести місцеві вибори, заплановані на 26 жовтня, не можливо, місцеві ради продовжують працювати. Щоб забезпечити безперервність їхньої роботи та відтермінувати вибори до завершення воєнного стану, 8 жовтня Верховна Рада ухвалила відповідну постанову.

У цій ситуації виникає проблема поступового зменшення кількості депутатів у місцевих радах. Найбільш вразливими є невеликі громади (з кількістю виборців до 10 тисяч), оскільки для заміни депутата, який вибув, потрібні проміжні вибори. Втім, в умовах воєнного стану, як уже йшлося вище, виборчий процес неможливий.

Крім того, забезпечення сталого функціонування місцевого самоврядування і повноцінна робота місцевих рад є одними з пріоритетів Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій, виконання якої необхідне для вступу України в ЄС.

Тож постає питання: чи дієздатні місцеві ради у малих громадах області? Чи достатньо в них депутатів, щоб приймати необхідні рішення?

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала склад місцевих рад у малих громадах трьох областей України, серед них — і Волинської. З результатами повного дослідження можна ознайомитися тут.

Волинь нараховує 35 громад із кількістю виборців до 10 тисяч. До всіх громад ми надіслали запити на доступ до інформації й отримали 31 відповідь. Не відповіли нам Заболоттівська селищна рада, Дубівська і Доросинівська сільські ради, а Сошичненська селищна рада надала неповну інформацію. Тож ми проаналізували стан депутатського корпусу 31 громад.

Скільки депутатів у малих громадах Волині? У 2020 році до 31 місцевої ради області було обрано 682 депутати, з них 388 чоловіків і 294 жінки. У п’яти громадах жінки становили більшість (12 депутатів та більше). Водночас є ради, де жінки майже не представлені. Це Старовижівська селищна рада (4 депутатки) і Торчинська селищна рада (5 депутаток).

Масового складання депутатських мандатів на Волині не спостерігаємо. Станом на завершення 5-го року каденції у радах громад, які ми вивчали, залишилося 609 депутатів, тобто припинили повноваження 10,7% від загальної кількості.

Згідно з законодавством, до місцевих рад громад до 10 тисяч виборців обирають 22 депутатів. Для повноцінної діяльності таким радам необхідно мати кворум із щонайменше 11 депутатів. Якщо депутатів стає менше, рада стає неповноважною, оскільки не може прийняти рішення.

Кількісного складу рад малих громад Волині достатньо для прийняття рішень. Пʼять рад продовжують діяти у повному складі — тут не припинив повноваження жоден депутат. Ще у 14 громадах депутатський корпус залишається майже повним (20 або 21 депутат). Дві громади діють у складі 16 депутатів. Це Поворська і Головненська селищні ради. Водночас у Волинській області немає малих громад, де кількість депутатів скоротилася до менш як 16 осіб.

Окремо варто звернути увагу на відвідуваність депутатами засідань — на практиці в них беруть участь менше депутатів, ніж формально є в складі ради. Наприклад, У Мар’янівській селищній громаді формально всі депутати зберігають повноваження, але середня присутність на засіданнях становить 15 людей. Двоє депутатів відвідали одне засідання (12%) протягом цього року, ще п’ятеро пропустили понад половину засідань. У Поворській сільській громаді середня присутність на засіданнях цього року трохи вища за 12 депутатів. В громаді склали повноваження 6 депутатів, але серед 16 чинних двоє пропустили 90% засідань, троє — більше як половину.

Чому припиняли повноваження? Збільшилася кількість випадків припинення повноважень у 2023 році. Так, у перші три роки каденції рад (2020–2022) таких випадків було 14 (19% від загальної кількості складених мандатів), а на наступний — 2023 рік — припали аж 32 випадки (44% від загальної кількості). Тоді склали мандати аж 16 депутаток — найвищий показник серед жінок за усі роки.

На таку ситуацію могла вплинути заборона на виїзд за кордон усіх депутатів місцевих рад, що була впроваджена в січні 2023-го. У серпні цього року парламент скасував її, дозволивши перетинати кордон жінкам-депутаткам, крім тих, хто є посадовими особами місцевого самоврядування. Однак депутати-чоловіки залишаються обмеженими у своєму праві виїжджати за кордон навіть за наявності відповідних причин (пенсіонери, багатодітні тощо).

У 84% випадків депутати склали повноваження, написавши особисту заяву, але визначити справжні мотиви відмови від мандатів складно. Як мінімум три випадки пов’язані із призначенням на посади в органах місцевого самоврядування (наприклад, старости чи заступники сільського голови). У двох випадках люди пішли на пенсію, у дев’яти — виїхали за кордон.

Ще 12 випадків припадають на смерть депутатів. Як нам повідомили в особистій комунікації з місцевими радами, троє депутатів загинули на війні.

Як бачимо, місцеві ради в малих громадах Волині продовжують працювати і зберігають спроможність приймати рішення. Хоча у двох громадах кількість депутатів зменшилася до 16, цього достатньо для повноцінного функціонування рад. Водночас наявність депутатів-прогульників, які системно не відвідують засідань, веде до зменшення реальної кількості обранців, що голосують.

Кількість депутатів місцевих рад поступово буде скорочуватися — це природний процес. Якщо якась рада стане недієздатною, частину її управлінських повноважень може перебрати на себе військова адміністрація. Однак такі обмеження мають бути обґрунтованими та враховувати суспільні інтереси.

Автори: Дмитро Баштовий, Костянтин Донченко

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.