“У мене забирають шанс стати мамою?” Що не так з новим законом про ЕКЗ

Підпис до фото, Лікарі-репродуктологи і пацієнти побоюються, що в Україні можуть обмежити доступ до ЕКЗ. Фото – ілюстративне.

• • Author, Діана Куришко
  • Role, ВВС News Україна
• 34 хвилин(и) тому

“Мрію про дитину. Якщо це буде дівчинка, я пораджу їй у 25-30 років заморозити яйцеклітини і не проходити те, що проходжу я”, – говорить 37-річна Мар’яна з Києва.

У неї низький оваріальний резерв, тобто запас її яйцеклітин вичерпується. Для того, щоб у майбутньому мати змогу народити дитину, Мар’яна звернулась до допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) і почала заморожувати свої яйцеклітини.

Мар’яна сподівається, що разом з майбутнім партнером вони зможуть зробити ЕКЗ – екстракорпоральне запліднення, отримати ембріони й народити дітей.

Зараз на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроєкт 13683, який, на думку лікарів, пацієнтів і деяких депутатів, обмежує доступ до допоміжних репродуктивних технологій – затягує початок ЕКЗ, забороняє донацію ембріонів, обмежує зберігання яйцеклітин, забороняє вибір статі майбутньої дитини й сурогатне материнство для іноземців.

Репродуктологи побоюються, якщо документ ухвалять у нинішньому вигляді, такі жінки як Мар’яна зіткнутися з багатьма обмеженнями. І, як наслідок, в Україні, яка і так переживає демографічну кризу, буде народжуватися ще менше дітей.

З іншого боку лунають голоси на захист проєкту, бо він має покласти край торгівлі дітьми та зловживанням у цій сфері.

Представники влади також обіцяють допрацювати документ, змінити частину положень та все ж обговорити його з лікарями та громадськістю.

Що таке ЕКЗ

ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення) – запліднення поза організмом, штучне запліднення. Це сучасна та достатньо ефективна технологія лікування безпліддя, якій багато років і за допомогою якої народилося вже близько 13 млн дітей.

Вона полягає у тому, що у жінки та у чоловіка беруть статеві клітини. З них культивують ембріон, який переносять жінці – й вона виношує дитину.

В Україні працює близько 70 клінік, де проводять ЕКЗ. Цю сферу української медицини експерти оцінюють високо.

У 2023 році у країні провели 33,5 тисячі циклів ЕКЗ, у результаті яких народилося понад 9 тисяч дітей, за даними Української асоціації репродуктивної медицини.

Для порівняння, у Великій Британії, де населення значно більше, за цей же рік провели 77,5 тисяч циклів ЕКЗ, народилося близько 20 тис. дітей.

У 2023 році, за даними Мін’юсту, в Україні народилося 187 тисяч дітей. Це найменший показник за час незалежності.

Близько 5% цих дітей з’явилися завдяки ЕКЗ.

За офіційними даними, кожна п’ята українська пара не може зачати дитину природним способом.

“Не втратити час”

У серпні уряд схвалив і вніс до Верховної Ради законопроєкт №13683, метою якого називають врегулювання сфери допоміжних репродуктивних технологій і захист прав дітей.

Вже кілька місяців його критикують лікарі-репродуктологи.

Враження від цього документу, що допоміжні репродуктивні технології – це не щось таке прогресивне, за що британський лікар Роберт Едвардс у 2010 отримав Нобелівську премію, а щось маргінальне, що треба заборонити і обмежити, говорить Ірина Судома, репродуктолог клініки “Надія”, яка вивчала законопроєкт.

Серед положень законопроєкту є таке: що “культивування ембріонів людини допускається … лише у разі, якщо інші методики ДРТ виявилися неефективним”.

Медична спільнота трактує це як зобов’язання жінки перед тим, як вступити у ЕКЗ, пройти лікування “іншими методами”. Якими саме, незрозуміло, адже будь-яка допоміжна репродуктивна технологія базується на культивуванні ембріонів.

Підпис до фото, Щороку в Україні завдяки ЕКЗ народжуються тисячі дітей. У 2023 році це було близько 9 тисяч дітей Стаття 9 цього закону демонструє нерозуміння медичної практики, вважають в Українській асоціація репродуктивної медицини.

“У законопроєкті всюди написано, що до ДРТ можна вдаватися лише тоді, якщо людина все перепробувала, всі інші методи. А які інші методи?” – обурюється лікарка Судома, яка вважає це затягуванням часу для пацієнтів.

“Для мене це відтермінування звучить як знущання і свідчить про те, що люди, які це писали, абсолютно нічого не розуміють ні в ЕКЗ, ні в тому, через що проходять жінки”, – говорить Анна з Києва.

Анні 38 і вже кілька років вона намагається народити дитину за допомогою ЕКЗ. Жінка пройшла багато обстежень, три стимуляції яєчників і два невдалі переноси ембріонів, які закінчилися втратами.

Як і у Мар’яни, у Анни знижений оваріальний резерв – це означає, що у неї невеликий запас яйцеклітин, з яких можна отримати ембріон, й що у неї мало часу на нові спроби.

“Я шкодую, що не знала раніше про таку річ як АМГ – антимюллерів гормон, який показує запас яйцеклітин. У мене він тане на очах. Куди тут ще затягувати з часом? І про які інші методи йде мова у цьому законі?” – обурюється жінка.

За словами Анни, вона знає як мінімум ще кілька десятків жінок з усієї України, які мають схожі низькі показники АМГ. Затягування з початком програм ЕКЗ для них означатиме втрату дорогоцінного шансу народити свою дитину.

“Треба полегшувати людям шлях до батьківства, а не ускладнювати. При цій демографічній кризі, яку ми зараз маємо, кожна дитина на вагу золота. А в законі йдеться, що ЕКЗ – це остання надія, що до цього треба дуже довго лікуватися”, – заявив Валерій Зукін, віцепрезидент Української асоціації репродуктивної медицини, на пресконференції, яку присвятили закону 13683.

Заборона донації ембріонів

Ще одне з обмежень законопроєкту 13683, яке викликало бурхливо реакцію, це заборона донації ембріонів для одиноких жінок та обмеження для пар.

Документ вимагає, щоб ембріон був “генетично спорідненим з чоловіком та/або жінкою для яких застосовують ДРТ”. Тобто ембріон має бути створений зі статевих клітин принаймні одного з батьків.

Якщо у жінки немає партнера, немає власних яйцеклітин, вона не може отримати такий ембріон.

Сімейна пара має прожити разом як мінімум три роки, щоб їм дозволили спробувати народити дитину від донорського ембріона.

“Для кого потрібна донація ембріонів? Для жінок старшого віку, у яких немає своїх яйцеклітин. Для одиноких жінок, яких, на жаль, зараз стає все більше. Або для пар, де статеві клітини відсутні в обох”, – говорить репродуктолог Зукін.

Підпис до фото, Щоб отримати ембріон, парам доводиться пройти довгий шлях. Не завжди він закінчується успішно. Деякі можуть стати батьками лише з донорськими ембіронами За даними Української асоціації репродуктивної медицини, в Україні наразі приблизно від 5 до 10% циклів ЕКЗ проводяться з донорськими ембріонами.

У разі ухвалення законопроєкту, в країні може зменшитися кількість дітей, вони просто не народяться від донорських ембріонів, попереджають в УАРМ.

“Якщо у чоловіка є діагноз неплідність – немає сперматозоїдів, а в жінки з якоїсь причини видалені яєчники, для чого їм чекати три роки, якщо нічого не з’явиться? Що за три роки може змінитися? Чомусь ввели цю незрозумілу норму у три роки шлюбу для донації”, – говорить Ірина Судома, репродуктолог клініки “Надія”.

Звідки беруться донорські ембріони? Це ембріони, які залишають для альтруїстичної донації пари, які зазвичай успішно пролікувалися у клініці, й у них залишились ще ембріони.

“Це дуже гуманний рух. Законопроєкт прирікає ці здорові ембріони на утилізацію”, – вважає репродуктолог Зукін.

Волонтерка Дана Ярова народила двох синів за допомогою ЕКЗ, а решту своїх ембріонів вони з чоловіком залишили у клініці, щоб їх пожертвували бездітним парам.

Законопроєкт 13683, який забороняє донацію ембріонів, Дана Ярова назвала “ударом по надії тисяч українських жінок”.

“Єдина нормальна ситуація – це не знищити, не забути, а віддати. Дати іншій родині шанс”, – закликала Дана Ярова.

“Чому ми маємо забороняти жінці, яка втратила чоловіка, чи втратила дитину, і в цю хвилину вона сама, чому ми забороняємо їй мати дитину ? Ми маємо виходити за якісь рамки традиційності. Таке враження, що для цього закону брали досвід Російської Федерації, або тих країн, які хочуть все контролювати”, – говорить депутатка Марія Іонова, яка запропонувала альтернативний законопроєкт щодо ЕКЗ, але він не пройшов регламентний комітет.

Відкладене материнство заборонять?

У законопроєкті 13683 не прописано збереження фертильності за бажанням жінки.

Таким чином там закладено заборону для одиноких жінок відкладати яйцеклітини не у зв’язку з хворобою, а так, щоб народити пізніше.

Коли Мар’яна, яка вже два роки бореться за кожну свою яйцеклітину, дізналась про цю норму, вона була шокована. Великими зусиллями жінці вдалося за два роки заморозити чотири яйцеклітини. Вона планує продовжувати це робити, поки ще має свої клітини.

“Я зараз не маю партнера. Але дуже хочу колись народити свою дитину, тому зберігаю свої яйцеклітини. Виходить, у мене забирають шанс колись стати мамою?”, – обурюється жінка.

“Враховуючи війну, кількість одиноких жінок у нас буде збільшуватися. Всі ці норми законопроєкту, які обмежують права одиноких жінок, я вважаю дискримінаційними”, – говорить репродуктолог Ірина Судома.

Що кажуть у МОЗ

На сайті Ради автором законопроєкту 13683 значиться прем’єрка Юлія Свириденко – це усталена практика для урядових проєктів.

Проте в офісі прем’єра відмовились коментувати заборони, які передбачає закон, і відправили з цим до МОЗ.

У МОЗ у відповідь на запит ВВС News Україна заявили, що про обмеження доступу до ЕКЗ не йдеться. Ні для подружніх пар, ні для одиноких жінок.

“Вимога проходження “інших методів лікування” перед програмою ЕКЗ спрямована на забезпечення логічної та обґрунтованої послідовності медичної допомоги…Багато випадків безпліддя можна вирішити за допомогою медикаментозної терапії або малоінвазивних процедур, що є безпечнішими, ніж одразу переходити до ЕКЗ”, – йдеться у відповіді заступника міністра охорони здоров’я Євгена Гончара.

Підпис до фото, В Україні у 2023 році провели понад 30 тисяч циклів ЕКЗ Про яку саме терапію замість ЕКЗ йдеться, чиновник не конкретизував.

Водночас законопроєкт у МОЗ обіцяють доопрацювати між першим і другим читанням, щоб прибрати перешкоди доступу до ЕКЗ для жінок, які мають знижений оваріальний резерв.

Що стосується відкладеного материнства, то у МОЗ запевняють, що не забороняли заморозку яйцеклітин і обіцяють між читаннями внести зміни до документа, щоб це прояснити.

Чому обмежили донацію ембріонів?

Що стосується донації ембріонів, то тут у МОЗ проти і радять людям, які не можуть стати біологічними батьками, йти в усиновлення.

Донацію хочуть дозволити лише подружнім парам, які взагалі не мають власних статевих клітин і перебувають у шлюбі понад три роки. Тоді їм дозволять перенести ембріон без генетичного зв’язку.

Донорство при цьому має бути анонімним. Цей виняток не поширюється на одиноких осіб або незареєстровані шлюби. Тобто самотня жінка або пара поза шлюбом не зможуть отримати донорський ембріон.

Заступник міністра Євген Гончар каже, що цінність донації зрозуміла, але законопроєкт, за його словами, свідомо передбачає “модель з обов’язковим генетичним зв’язком хоча б з одним із батьків”. Бо його мета – захистити права дитини, уникнути суперечок щодо походження та громадянства дітей.

Таким чином чиновники кажуть, що хочуть боротися з зловживаннями у сфері допоміжних репродуктивних технологій.

Заборона сурогатного материнства для іноземців

Комерційне сурогатне материнство в країні не було заборонене і стало прибутковим бізнесом. За даними міністерства юстиції, за 2015-2020 роки більшість батьків дітей, народжених сурогатними матерями, були іноземцями.

Закон 13683 забороняє сурогатне (замінне) материнство для іноземців. І це стало однією з основних змін цього законопроєкту.

Документ вимагає, щоб подружжя або хтось один з пари був громадянином України.

Заборону сурогатного материнства для іноземців підтримала нещодавно Рада церков в Україні.

З огляду на війну та демографічні виклики, цю заборону підтримують і у фракції “Слуга народу”.

“Наш пріоритет — безпека українських жінок і дітей, запобігання комерціалізації та прозорий контроль над цим процесом. Жодних даних про майбутнє цих дітей, яких забирають іноземці, немає. Це може розцінюватися як торгівля дітьми”, – говорить депутатка від “Слуги народу” Вікторія Вагнєр.

Підпис до фото, До великої війни іноземці часто приїздили до України для ЕКЗ. Крім того, за проєктом 13683, яйцеклітини та ембріони заборонено вивозити за кордон.

В Україні час від часу стаються скандали, пов’язані зі сферою сурогатного материнства – проблема експлуатації, коли жінки погоджуються на це виключно через фінансову скруту, незахищеність дітей, коли батьки не забирають свою біологічну дитину, бо вона, наприклад, народилася з вадами.

У 2020 році десятки сурогатних немовлят через ковід застрягли без батьків в Україні.

Нещодавно представників однієї з приватних клінік у Києві запідозрили у торгівлі дітьми. Прокуратура заявила про спробу передати подружжю з Китаю дитину, яка не була їм рідною.

Суперечки довкола діагностики ембріонів

У законопроєкті 13683 також суперечливо виписана норма щодо ПГД – передімплантаційної генетичної діагностики ембріонів.

Це перевірка ембріонів на наявність хромосомних або генетичних аномалій, наприклад СМА, синдром Дауна, перед тим, як їх переносять у матку жінці.

Така діагностика ембріонів, за законопроєктом, дозволяється лише тоді, коли у парі є непліддя. Лікарі вказують, що у цьому може бути проблема, бо така діагностика може бути потрібна набагато ширшій категорії.

“Іноді навіть здорові люди можуть бути носіями якихось мутацій. ПГД дозволяє подивитися генетику ембріонів і обрати для перенесення той ембріон, який не несе генетичну мутацію”, – пояснює репродуктолог Ірина Судома.

Лікарі наголошують на важливості проведення ПГД, адже це запобігає перенесенню у тіло жінки хворого ембріона.

Підпис до фото, В Україні працює майже 70 клінік, де проводять ЕКЗ. Архівне фото “До нас, наприклад, приходили люди, у яких вже є одна хвора дитина, і вони хочуть пересвідчитися, що їхня наступна дитина не матиме цих хвороб. Вони хочуть обрати здоровий ембріон. Тому проводити таку діагностику важливо”, – говорить лікарка.

У МОЗ називають питання ПГД “дискусійним як з медичної, так і з етичної точки зору”. І запевняють, що законопроєкт цього не забороняє, а що під заборону підпадає лише вибір статі ембріона.

Окрім випадків, коли вибір статі необхідний для запобігання тяжкій спадковій хворобі, говорить Євген Гончар з МОЗ.

Галузь потребує регуляції

І лікарі, і депутати погоджуються в тому, що галузь репродуктології в Україні потребує регуляції для розв’язання багатьох питань. Наприклад, нещодавно суд у Дніпрі виніс рішення передати частину ембріонів від померлого чоловіка його батькам – бабусі і дідусю потенційної дитини. Вони посварилися зі своєю невісткою, дружиною покійного чоловіка.

“Репродуктивна сфера подекуди потребує регуляції, але не шляхом заборон”, – говорить президент Української асоціації репродуктивної медицини, професор Олександр Юзько.

Він закликає Кабмін відкликати законопроєкт 13683 і разом з лікарями напрацювати новий.

“Я не знаю, у кого виникла ця дивна ідея цього закону. Нічого хорошого у ньому немає. Там дуже багато суворих обмежень, які зараз недоречні. У нас війна, демографічна криза. Ми повинні сприяти, щоб в Україні народжувалася максимально кількість діток”, – говорить депутатка від “ЄС” Яна Зінкевич.

13683 наразі перебуває у Верховній Раді, але його ще не розглядали на профільному комітеті, розповіла ВВС News Україна депутатка від “Слуги народу” Вікторія Вагнєр, членкиня комітету здоров’я нації.

Вагнєр прогнозує, що найближчим часом відбудеться зустріч, де будуть розглядати долю цього законопроєкту. На неї обов’язково запросять представників МОЗ, лікарів, депутатів.

За прогнозами депутатки, у документ можуть внести суттєві зміни між першим і другим читанням. Вона закликає лікарів не нагнітати ситуацію.

“Упевнена, що обговорення законопроєкту має відбутися у відкритому діалозі з професійною спільнотою. Ми зацікавлені, щоб думки медиків та експертів стали основою для доопрацювання документа ще до першого читання”, – каже Вікторія Вагнєр.

Підписуйтеся на нас у соцмережах