Джерело: www.volynnews.com
Результати відповідного міжнародного рандомізованого клінічного випробування опублікували в журналі The New England Journal of Medicine, пише УП. Життя з посиланням на The New York Times.
Дослідження з 10-літнім періодом спостереження довело, що опромінення ділянки грудей після мастектомії не вплинуло на виживання жінок з ранньою стадією раку.
Променева терапія багато років була важливою частиною лікування раку молочної залози. Проте останнім часом лікарі почали рідше застосовувати її для жінок із низьким ризиком повторного розвитку або поширення раку молочної залози.
Нове масштабне дослідження показало, що навіть деякі пацієнтки з вищим ризиком можуть не потребувати опромінення.
До дослідження залучили 1600 жінок із раком другої стадії. У деяких учасниць були уражені від одного до трьох лімфатичних вузлів, інші мали агресивні пухлини без ураження вузлів.
За майже 10 років спостереження вчені виявили, що рівень виживання майже не відрізнявся: 81,4% серед тих, хто отримував опромінення, і 81,9% серед тих, хто ні.
Більшість пацієнток не проходили хіміотерапію до операції, що також зменшує потребу в променевому лікуванні, пояснив головний дослідник Ієн Канклер.
Він зазначив, що результати підтримують нинішню тенденцію до скорочення використання опромінення у пацієнток із нижчим ризиком, оскільки сучасне лікування вже саме по собі дуже ефективне.
«Ми показали, що з новими протираковими засобами ризик повернення хвороби надзвичайно низький – настільки, що більшість пацієнток можуть уникнути променевої терапії», – сказав Канклер.
У дослідженні також з’ясували, що опромінення не впливає на те, як довго жінки живуть без рецидиву, і не запобігає поширенню раку на інші органи.
Читати ще: «Головне – вчасно прийти до лікаря», – волинський онкохірург про діагностику раку молочної залози
Однак жінки, які проходили опромінення, мали трохи нижчий ризик повернення раку в місці, де було проведено мастектомію, тобто у тканинах грудей, що залишилися після операції. Таких випадків було дуже мало: із 29 жінок, у яких рак повернувся, 9 (1,1%) отримували опромінення, а 20 (2,5%) – ні.
Хоча променеву терапію вже рідше застосовують у пацієнток із низьким ризиком, ці результати допоможуть лікарям точніше визначати лікування для жінок із середнім ризиком.
Співавторка дослідження Нікола Рассел нагадала, що променева терапія часто має побічні ефекти, які можуть проявитися навіть через роки після лікування. Зокрема це опіки, подразнення шкіри, набряки, рідше – запалення легень або лімфедема (набряк рук).
Крім того, опромінення може ускладнити реконструкцію грудей після операції, адже змінює структуру шкіри, роблячи її менш еластичною та схильною до рубцювання.
Дослідники підкреслили, що для жінок із високим ризиком повторного розвитку або поширення хвороби променева терапія залишається важливою та ефективною.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
