У Європі зросла кількість мігрантів з України – найвищий показник за два роки

У вересні понад 79 тисяч українців стали біженцями у країнах Євросоюзу. За даними Євростату, це на 49% більше, ніж місяцем раніше. І це найвищий місячний показник із 2023 року.

Зростання кількості заяв на притулок зафіксували в 24 країнах. Лідерами залишають ті держави, які уже найбільше прийняли воєнних мігрантів: Німеччина, Польща, Чехія. Тоді як у Франції побачили відтік біженців із України.

Чому українці мігрують за кордон, як дозвіл на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років вплинув на цю тенденцію і скільки коштів на біженців уже витратили в Європі, розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?».

«Хочу тут жити, працювати»Ще навіть не світанок, а під зачиненими дверима реєстраційного центру для біженців у Бельгії – уже юрба з валізами. Родина Наталії Левицької стала в чергу після опівночі.

«Ми з сином взагалі чекали в машині, чоловік стояв у черзі. Приїхали десь о першій, здається, ночі. Ми трохи навіть поспали. В чоловіка тут робота, ми вирішили сюди переїхати.

Вдома страшно – я була місяць у Німеччині. Повернулися додому, ми пробули місяць із дітьми. У нас складна ситуація в Чернігові: постійні цілодобові повітряні тривоги, діти не спали ночами. Це насправді страшно».

Серед тих, хто у черзі – Анжела Колесник, яка приїхала до Брюсселя з Хмельниччини.

«Не знаю, просто от зібралася й приїхала – мені просто захотілося! Тому що там війна в нас іде, там важко з роботою, взагалі важко жити! Хочу тут жити, працювати, вчити мову. Бо без мови тут ніяк!»

Людмила Пилим із Запоріжжя – вперше в житті за кордоном. Вона наважилася виїхати, коли війна підібралася зовсім близько: «Приліт був – вікна повибивало».

Сльози заважають жінці говорити. Замість неї відповідає донька Олена, яка разом із сином стала біженкою ще чотири роки тому.

«Злякалася дуже й вирішила [поїхати]. Але до того я її не могла вмовити – не хотіла, весь час не вірила. Як і багато людей, напевне, чекала, що ось-ось закінчиться».

Помітні у черзі й юнаки віком від 18 до 22 років – для них двері в Європу відчинилися наприкінці серпня, після ухвалення відповідного закону.

Як зазначила прем’єрка Юлія Свириденко, рішення про дозвіл на перетин кордону чоловікам віком від 18 до 22 років уряд ухвалив для того, щоб навіть ті українці, які за кордоном, максимально зберігали зв’язки з Україною. Постанова Кабміну набула чинності 28 серпня.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко додав, що мета цього рішення – першочергово надати молодим українцям ширші можливості для навчання, стажування, легального працевлаштування за кордоном, щоб здобутий досвід вони згодом могли використати задля розвитку України.

Іван мотивацію виїхати з України пояснює так: «Мало роботи, зарплати малі. Тяжко жити зараз там».

Микита додає: «Хочу вивчити французьку та працювати тут. У мене є диплом – бакалавр з міжнародних відносин. Всі раді, тому що ми всі розкидані по Європі. Такий час, розумієте? І це можливість побачитися з друзями, родичами та іншими».

Новий рекордУ вересні цього року країни Євросоюзу видали 79 205 нових рішень щодо надання тимчасового захисту громадянам України, повідомляє Євростат. Це на 49% більше, ніж у серпні, і є найвищим місячним показником з серпня 2023 року. Таке зростання, зазначають у Євростаті, почали фіксувати з кінця серпня 2025-го, коли чоловікам віком 18-22 років дозволили залишати країну.

Кількість заяв на тимчасовий захист зросла в 24 країнах, за даними Євростату. Серед лідерів: Польща – 12 960 (+1,3%), Німеччина – 7 585 (+0,6%), Чехія – 3 455 (+0,9%). Єдине зменшення воєнних мігрантів зафіксували у Франції – -240 осіб (-0,4%).

До вересня цього року у Чехії видавали в середньому 1,5 тисячі рішень на тиждень, тобто саме стільки біженців подавали заявки на прихисток щотижня, повідомляло видання Novinky. У вересні – на початку жовтня середній показник становив уже 3,1 тисячі на тиждень – а це більше ніж удвічі. Цю тенденцію речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Гана Мала пов’язувала із дозволом на виїзд українським чоловікам віком 18-22.

Загалом у Чехії у вересні видали 13,5 тисяч тимчасових захистів – це найвищий місячний показник цього року. В МВС країни зазначили: якщо тенденція триватиме, доведеться переглянути правила надання тимчасового захисту.

За даними МВС Німеччини, після дозволу юнакам виїжджати з України у ФРН вдесятеро зросла кількість шукачів притулку в цій віковій категорії – з близько 100 до 1000 осіб на тиждень, писало видання Welt.

У відомстві наголосили, що наразі неможливо оцінити, чи тимчасова ця тенденція. Також в МВС зазначили, що збільшення мігрантів з України зростало впродовж літа.

За дев’ять місяців цього року Бельгія надала тимчасовий захист понад 6 880 українцям, йдеться у вересневому звіті бельгійського статистичного управління Statbel. У віковій групі 18-34 кількість осіб, які отримали прихисток, зросла: у липні-серпні було 120 та 106 відповідно, а у вересні – 318.

За даними Державного секретаріату з питань міграції Швейцарії (SEM), наприкінці серпня в країні були зареєстровані лише три заяви від чоловіків з України віком 18-22, писало Swissinfo. У наступні тижні їхня кількість зросла до 33, 77 і досягла максимуму – 185 заяв у середині жовтня. У SEM кажуть: збільшення кількості заяв на отримання статусу захисту S пов’язане зі збільшенням подачі документів від представників цієї вікової категорії. Вони склали близько 30% усіх заяв.

На початку листопада в швейцарському Державному секретаріаті з питань міграції зауважили ознаки стабілізації ситуації й вважають, що пік заявок на отримання статусу S від українських чоловіків віком від 18 до 22 років уже минув.

4 листопада речник польської прикордонної служби Анжей Южвяк у коментарі ВВС News Україна спростував інформацію, що понад 100 тисяч юнаків 18-22 років виїхали за кордон через українсько-польський кордон. Він зазначив, що з 26 серпня до 26 жовтня 2025 року на всіх зовнішніх ділянках державного кордону (з Україною, Білоруссю, Російською Федерацією, а також на повітряних і морських пунктах пропуску) прикордонна служба провела понад 98 500 перевірок громадян України цієї вікової категорії, які в’їжджали до Польщі. При цьому Южвяк додав, що одна особа могла перетинати кордон декілька разів. А кількість тих, хто у цій віковій категорії повернувся до України – понад 45 300 осіб.

Витрати на українських біженцівСтаном на кінець вересня 2025 року, за даними Євростату, 4,3 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС. У трійці лідерів-країн за кількістю прийнятих воєнних мігрантів: Німеччина – 1 218 100 (28,3% від загальної кількості в ЄС), Польща – 1 008 885 (23,5%) та Чехія – 389 310 (9%).

За даними Ukraine Support Tracker, які охоплюють період із січня 2022-го до серпня 2025-го, Німеччина за майже три з половиною роки витратила на допомогу воєнним мігрантам 36,55 мільярда євро. Польська влада від початку повномасштабного вторгнення виділила на підтримку українських біженців 29,3 мільярда євро. А Чехія – 8,05 мільярда євро.

У Великій Британії та Іспанії, де менша кількість українців – 254,6 та 247,9 тисячі, витратили на переселенців по 3,83 та 8,63 мільярда євро відповідно.

Франція й Румунія виділили на допомогу українським мігрантам по трохи більш як чотири мільярди, Італія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Словаччина, Ірландія, Норвегія – понад три мільярди, а Угорщина, Австрія, Болгарія, Туреччина – більше двох мільярдів євро.

Уряди Швеції та Фінляндії витратили на мігрантів з України по 1,21 мільярда. Майже таку ж суму Данія і Латвія – по 1,1 мільярда євро.

Загалом, за інформацією Ukraine Support Tracker, сукупні витрати європейських країн на підтримку біженців з України із січня 2022-го до серпня 2025-го становлять 137,4 мільярда євро.