Таємничі дрони в аеропортах по всій Європі. Як з ними боротися

• • Author, Френк Гарднер
  • Role, Кореспондент з питань безпеки
• 45 хвилин(и) тому

Спершу надходить попередження – безтілесний голос у гучномовці: “Увага!У місті оголошено повітряну тривогу. Будь ласка, перейдіть до укриття”. Потім чути комариний звук наближення російських дронів, що збираються сотнями просто над хмарами.

Відразу за цим іде тріск зенітного вогню, глухий гуркіт вибухів, а потім нарешті тривожний клич сирен швидкої допомоги та пожежників.

Це похмура реальність ночей у Києві та інших містах України.

Це – ударні дрони, які вибухають при зіткненні.

Дрони нині є невід’ємною частиною сучасної війни, але вони не обмежуються лише полем бою.

По всій Західній Європі, далеко від України, також помічали неозброєні безпілотники, що ширяли поблизу аеропортів, військових баз і електростанцій – це ймовірна частина “гібридної війни”, яку веде Росія. Припускають, що вони з’являються, щоб перевірити стійкість окремих країн НАТО, які допомагають Україні.

Підпис до фото, Появи дронів поблизу критичної інфраструктури по всій Європі, включно з Бельгією, викликали страх у низки країн НАТОНещодавні появи дронів у Польщі, разом із цілою низкою поблизу критичної інфраструктури по всій Європі, налякали деяких членів НАТО.

Тепер точаться розмови про те, що потрібно створити “мур проти дронів”, щоб захистити Європу – але наскільки це справді необхідно? І, що ще важливіше – наскільки це реально?

Заклик Європі пробудитися

9 вересня близько 20 російських дронів перелетіли кордон України та зайшли до Польщі, що змусило закрити чотири аеропорти.

У повітря підняли винищувачі НАТО, кілька дронів збили, а інші впали по всій території Польщі, розкидавши уламки в різних регіонах.

Це стало сигналом до пробудження для Європи – й одним із найбільших і найсерйозніших порушень повітряного простору НАТО від початку війни в Україні.

Саме тому обговорення можливої стіни від дронів здається дедалі актуальнішим.

Підпис до фото, 9 вересня близько 20 російських дронів-приманок залетіли до Польщі“Цей імпульс справді спричинений цими останніми вторгненнями”, – пояснює Катя Бего, старша наукова співробітниця програми міжнародної безпеки аналітичного центру Chatham House.

Дрони – або безекіпажні авіаційні системи чи безпілотні літальні апарати – уже трансформували поле бою.

На кривавих полях сходу України це зазвичай невеликі дрони короткої дальності, розміром приблизно 25 см, що несуть смертельні вибухові пристрої.

Але вони зараз не становлять загрози для решти Європи. Загрозою є більші дрони, деякі з яких можуть потенційно долати понад 1 000 км, і саме вони підживлюють заклики до створення європейської стіни від дронів.

Раніше Росія імпортувала дрони, відомі як “Шахед-136”, з Ірану, але тепер виробляє власну версію: “Герань-2”. Серед тих дронів, що залетіли до Польщі у вересні, були й “Герані”.

Тож лунають питання: що буде, якщо Росія одного дня надішле понад 200 дронів? Або, скажімо, 2 000? Як відповість НАТО – і чи зможе відповісти взагалі?

Зрештою, підіймати винищувачі кожного разу буде дорого. Андре Рогачевський, гендиректор данської ІТ-компанії Netcompany, яка створює цифрові системи для урядів Європи, стверджує: “Це не є ані ефективним, ані розумним використанням коштів платників податків”.

Нашестя таємничих дронів

Україна посилила власні атаки дронами дальньої дії на російські аеропорти та критичну інфраструктуру, таку як нафтохімічні заводи.

Також з’явилися морські дрони: безекіпажні судна, що можуть рухатися по поверхні або під водою, які Україна використала з нищівним ефектом проти Чорноморського флоту Росії.

Але є дещо більш зловісне, ніж чітко ідентифіковані дрони, які використовують країни, що відкрито ведуть війну.

Це нашестя таємничих, анонімних дронів.

Іноді вони з’являються глибоко вночі, довкола європейських аеропортів – включно з головним аеропортом Бельгії поблизу Брюсселя. Були також схожі появи в Данії, Норвегії, Швеції, Німеччині та Литві.

На відміну від чітко ідентифікованих російських ударних дронів в Україні, ці “цивільні дрони” в Західній Європі досі не були озброєні вибуховими пристроями. Але оскільки їх запускають анонімно, важко довести, звідки вони прибули або хто їх активував, або навіть чи були вони запущені з прохідних кораблів.

Підозри падають на Росію, і західні розвідники вважають, що Москва використовує посередників, щоб запускати ці дрони локально для створення хаосу та дестабілізації. Кремль заперечує будь-яку відповідальність.

Бельгія є однією зі значущих цілей, оскільки там розташовані штаб-квартира НАТО, Європейський Союз і Euroclear (фінансовий кліринговий центр, що обробляє трильйони доларів міжнародних транзакцій).

Підпис до фото, “З європейської точки зору лише одна країна… готова нам загрожувати, і це Росія”, – заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен у жовтніТриває дискусія щодо того, чи повинна Європа розморозити близько 200 млрд євро російських активів, що зберігаються в Бельгії, щоб допомогти Україні. Тож чи це просто збіг, що таємничі дрони з’явилися навколо аеропортів Брюсселя і Льєжа, а також біля військової бази?

Велика Британія направила до Бельгії команду фахівців із протидії дронам із полку Королівських ВПС (RAF), щоб допомогти зміцнити оборону країни від безпілотників.

Утім, таємничі дрони викликають занепокоєння: як через небезпеку для літаків під час зльоту та посадки, так і через ризик стеження, особливо поблизу військових баз і критичної інфраструктури, як от електростанції.

Мур проти дронів: чому це не чарівна паличка

План стіни від дронів – європейська відповідь на загрозу транскордонних вторгнень дронів, запущених безпосередньо з Росії.

Цей “мур”, або “стіну”, описують як інтегровану, координовану, багаторівневу систему оборони, що простягатиметься спочатку від Балтійських держав до Чорного моря.

Ймовірно, вона складатиметься з комбінації радарів, сенсорів, систем глушіння та озброєнь для виявлення вхідних дронів, їхнього відстеження та знищення.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що нова система протидії дронам повинна бути повністю готовою до кінця 2027 року.

Підпис до фото, Спершу Росія імпортувала дрони “Шахед-136” з Ірану, а потім почала виробляти своїНе дивно, що країни, найбільш зацікавлені в швидкому її розгортанні, – ті, що географічно найближчі до Росії, включно з Польщею та Фінляндією.

Катя Бего вважає, що це необхідно, і давно назріло.

Але вона додає: “Йдеться не лише про дрони. Існує справді недостатній рівень традиційної ракетної та повітряної оборони уздовж східного флангу”.

Втім, стіна від дронів не є “чарівною паличкою” для повітряної оборони. Деякі фахівці сумніваються, що це взагалі реально.

Роберт Толласт, науковий співробітник аналітичного центру RUSI в Лондоні, стверджує, що ідея про якусь “непроникну стіну” є неможливою.

І все ж він розуміє, чому лунають заклики спробувати її створити.

Підпис до фото, Мешканці Києва та інших міст України потерпають від наслідків атак дронів“Для країн, що розташовані близько до російського кордону – Балтія, Польща, а також Німеччина, адже вони теж у зоні досяжності цих далекобійних дронів – абсолютно необхідно намагатися створити щось подібне”, – каже він.

“Ідея тут полягає не стільки в тому, щоб справді звести повноцінну стіну чи щось повністю непроникне, – погоджується Бего. – Це насправді неможливо – як через протяжність, так і через те, що наявні технології не є на 100% безпомилковими”.

“Але йдеться радше про поєднання засобів, які, сподіваємося, зможуть виявляти різні типи дронів і зупиняти їх”, – додає вона.

Зупинка дронів: фізичне знищення проти глушіння

Фабіан Хінц, науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, описує цілий набір опцій для виявлення дронів.

“Можна використовувати акустичні системи; бортові радари, які добре виявляють низьколітні цілі; наземні радари, що мають дуже малу дальність проти низьколітних цілей, але водночас чудово працюють проти висотних”, – каже він.

“Можна використовувати оптичні системи, інфрачервоні системи – і коли виявлення здійснено, у вас є або виведення з ладу (soft kill), або фізичне знищення (hard kill)”, – додає експерт.

Фізичне знищення може відбуватися вогнем зі зброї або ракетами. Виведення з ладу означає зробити дрон неефективним, зазвичай електронними засобами.

Підпис до фото, Люди розглядають уламки дрона “Герань-2” серед знищеної російської військової техніки, виставленої в КиєвіРосія та Україна навчилися уникати виведення дронів з ладу на полі бою, обладнуючи свої безпілотники десятками кілометрів волоконно-оптичного кабелю, який розмотується у польоті. Але це неможливо для апаратів, що долають сотні кілометрів крізь кордони.

Що стосується фізичного знищення, Хінц перелічує багато способів його досягти: від зенітних ракет до винищувачів і гелікоптерів.

“Можна застосовувати лазери, які теж можуть бути корисними, – додає він, – але це не та диво-зброя, якою їх іноді уявляють”.

Андре Рогачевський вважає, що ефективною альтернативою може бути глушіння. Однак, щоб будь-яка дронова стіна була дієвою, вона має бути здатна впоратися з широким спектром повітряних загроз, можливо навіть одночасних.

Фінансово суперечливе питання

Відтоді як після повномасштабного вторгнення Москви в Україну напруження між Європою та Росією посилилося, почастішали й інші інциденти так званої “гібридної” або “сірої” війни, які приписують Росії, хоча вона здебільшого це заперечує.

Серед них – кібератаки, дезінформаційні кампанії, запальні пристрої, заховані у вантажних терміналах, розвідка і подекуди диверсії на підводних кабелях.

І все ж на безпековому форумі в Бахрейні раніше цього місяця адмірал Джузеппе Каво Драгоне, італійський голова Військового комітету НАТО, сказав, що серед усіх потреб оборони НАТО зараз на першому місці стоїть протиповітряна оборона.

Підпис до фото, Адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що з усіх оборонних потреб НАТО зараз пріоритетом є протиповітряна оборонаПерші етапи дронової стіни мають бути активовані протягом кількох місяців, хоча не всі деталі остаточно визначені.

Тим часом Командування трансформації НАТО, що базується в Норфолку, штат Вірджинія, працює над довгостроковими рішеннями. Це непросте завдання.

Толластр каже, що головний виклик дронової стіни – це величезний масштаб території, яку потрібно захищати.

“Потрібен величезний асортимент тактичних радарів для низьколітних дронів і більших радарів для високотраєкторних цілей уздовж тисяч кілометрів”, – каже він.

“І потрібні економічно ефективні засоби перехоплення та сили, що будуть напоготові цілодобово. Це ніколи не буде герметично, і навіть якщо вартість деяких радарів і перехоплювачів знизиться, навряд чи це буде дешевим”, – додає Толластр.

Водночас питання фінансування є складним.

“Це справді дуже складне оборонне питання, – каже Толластр. – Навіть зі зростанням оборонних витрат Європи все одно буде велика конкуренція з іншими напрямами оборони за ці кошти – нам потрібні додаткові кораблі, підводні човни, навіть ядерна зброя, а також супутники”.

“Тому дронова стіна й залишатиметься певною мірою фінансово спірним питанням для частини людей”, – додає він.

Її потенційно фінансуватимуть зі змішаних джерел: коштів ЄС, національних бюджетів (особливо у Східній Європі) та відсотків від заморожених російських активів.

Спершу, каже Бего, термін “дронова стіна” стосувався оборони уздовж східного флангу, але відколи ЄС почав вести це питання, охоплення розширили.

“Усі визнають, що потрібно діяти, й існує потреба координувати це і мобілізувати кошти, але питання ‘хто і що’ все ще активно обговорюють, – каже вона. – Чим більш безпомилковою її хочуть зробити, тим дорожче це обходиться”.

Щодо цільової дати, Толластр вважає, що 2027 рік – це дуже амбітні плани, але додає: “Вони точно можуть досягти помітно більшого рівня захисту до того часу”.

Стріляти по лучнику, а не по стрілі

Поки все це триває, завдання зі створення стіни стає дедалі важчим. Адже щойно з’являються нові засоби протидії дронам, одразу виникає новий тип дронової загрози, який може їх подолати.

Усе це перетворюється на нові перегони озброєнь.

“Цикли розвитку технологій у цій сфері надзвичайно прискорені, особливо в умовах конфлікту”, – каже Джош Берч, співзасновник Gallos Technologies, британської компанії, що інвестує у безпекові технології.

“Це означає, що будь-яка оборона проти дронів дуже швидко застаріє, щойно агресор адаптується”, – додає він.

“Агресор спостерігатиме, адаптуватиметься і повторюватиме – доки не прорветься”, – вважає Берч.

Підпис до фото, Внаслідок російських ударів безпілотників та ракет в Україні загинули та отримали поранення багато людейОтже, чи не ставимо ми взагалі не те питання? Замість того щоб будувати дронову стіну, щоб зупиняти дрони, може, краще вражати самі бази, з яких їх запускають – як каже старе прислів’я: стріляти по лучнику, а не по стрілі.

“Одне діло – підвищувати стійкість проти них, але було б набагато краще, якби цього взагалі не відбувалося”, – стверджує Бего.

“І тут важливо чітко дати Росії, або будь-кому іншому, хто стоїть за цим, зрозуміти, що така поведінка переходить межу. Вона має наслідки і матиме для них свою ціну. І це важливо. Це має бути частиною підходу”, – додає вона.

Але будь-яка пропозиція щодо враження російських цілей силами НАТО – кінетично, а не у кіберпросторі – була б надзвичайно ризикованою та ескалаційною.

Відтоді як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, завданням для НАТО, особливо для його найпотужнішого члена – США, є допомагати Україні захищатися, але не бути втягнутим у війну НАТО-Росія.

Будівництво оборонної дронової стіни в Європі – це одне. Атака на місця, звідки запускають ці дрони, – зовсім інше”.