Рак щитовидної залози почастішав у світі: у чому причина

Підпис до фото, Рак щитовидної залози зростає, попри успіхи медицини

• • Author, Жасмін Фокс-Скеллі
  • Role, ВВС
• 22 хвилин(и) тому

У багатьох країнах рак щитоподібної залози зростає швидше, ніж більшість інших видів раку.

Наприклад, у США цей вид раку “випереджає” всі інші за темпами зростання.

Що ж стоїть за цією “загадковою епідемією” і чому так відбувається?

Щитоподібна залоза: навіщо вона потрібна та як розвивається рак

Щитовидна залоза розташована в основі шиї, трохи нижче “адамового яблука”,(кадика).

Вона виробляє гормони, які регулюють:

Рак щитовидної залози виникає, коли її клітини починають неконтрольовано ділитися, утворюючи пухлину. Такі клітини можуть проникати в сусідні тканини та іноді поширюватися по організму.

Хоча більшість випадків раку щитовидної залози піддаються лікуванню, медики стурбовані швидким зростанням захворюваності.

За даними американської бази SEER, з 1980 по 2016 рік кількість випадків у чоловіків зросла з 2,39 до 7,54 на 100 000, а у жінок — з 6,15 до 21,28 на 100 000.

“Рак щитовидної залози залишається одним з небагатьох видів раку, випадки якого зростають, попри досягнення медицини”, — каже ендокринний хірург Санзіана Роман з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско.

Історичні фактори

Відомо, що іонізуюче випромінювання у дитинстві може викликати онкологію щитовидної залози.

Після Чорнобильської катастрофи 1986 року захворюваність серед дітей у Білорусі, Україні та Росії різко зросла.

Підпис до фото, Щитовидна залоза під увагою медиківУ Японії дослідження показало, що серед тих, хто вижив після атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, близько 36% випадків раку щитовидної залози з 1958 року пов’язані з опроміненням у дитинстві.

Але в США у 1980–1990-х великих ядерних катастроф не було, тож це не пояснює зростання захворюваності там.

Точніша діагностика

У 1980-х лікарі вперше почали використовувати ультразвукове дослідження щитовидної залози, яке дозволяло виявляти дуже маленькі пухлини, раніше непомітні при звичайному огляді.

У 1990-х почали застосовувати тонкоголкову біопсію, щоб брати клітини з підозрілих вузлів і перевіряти їх на рак.

“Раніше лікарі просто промацували залозу на наявність вузлів”, — пояснює епідеміолог Карі Кітахара з Національного інституту раку США.

“Тепер з ультразвуком можна виявляти маленькі вузли і перевіряти їх на рак, що привело до зростання діагностування дрібних папілярних пухлин, яких раніше не можна було відчути руками”.

Інші дані теж підтверджують гіпотезу про діагностику. Наприклад, кількість випадків раку щитовидної залози зростала, а смертність залишалася стабільною.

У Південній Кореї захворюваність різко піднялася після запуску національної програми скринінгу, а потім знизилася, коли програму скоротили.

“Це свідчить про те, що багато пухлин, ймовірно, ніколи не викликали б симптомів або загрози життю”, — каже Кітахара.

Підпис до фото, Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році захворюваність на рак щитовидної залози серед дітей в Україні та сусідніх країнах різко зрослаДрібні папілярні пухлини ростуть повільно, добре піддаються лікуванню і рідко бувають смертельними. Проте раніше переддіагностика призводила до непотрібних операцій: видалення всієї щитовидної залози та подальшої терапії радіоактивним йодом, що іноді викликало параліч голосових зв’язок і підвищувало ризик вторинних пухлин.

Сьогодні клінічна практика змінилася: радіоактивний йод застосовують тільки при агресивних формах раку, часто видаляють лише частину залози або спостерігають за пухлиною без втручання.

У США це допомогло стабілізувати захворюваність: у 2010 році було 13,9 нових випадків на 100 000, а у 2022 році — 14,1 на 100 000.

Переддіагностика не пояснює все

Деякі вчені вважають, що зростання захворюваності не можна пояснити тільки переддіагностикою.

Професор Ріккардо Віньєрі з Італії зазначає: якщо б лише точна діагностика була причиною, захворюваність мала б зростати сильніше в країнах з високим доходом та кращими діагностичними можливостями. Але зростання спостерігається і в країнах із середнім доходом.

“Випадки раку щитовидної залози зростають навіть там, де немає масштабного скринінгу”, — додає Санзіана Роман з Каліфорнійського університету.

“Частіше діагностують великі та більш агресивні пухлини. Це означає, що зростання захворюваності пов’язане також з реальним збільшенням кількості хворих”.

Смертність та агресивні пухлини

Хоча рання діагностика покращила прогнози, смертність залишається стабільною — близько 0,5 випадку на 100 000 людей, а в деяких країнах навіть спостерігається її зростання.

Підпис до фото, Часті КТ-сканування можуть підвищувати ризик раку щитовидної залози, вважають вченіНаприклад, дослідження в Каліфорнії проаналізувало понад 69 000 пацієнтів із раком щитовидної залози з 2000 по 2017 рік. Виявилося, що за цей час зросли не лише діагнози, а й смертність. Причому це відбувалося незалежно від розміру та стадії пухлини — тобто справа не лише в кращій діагностиці маленьких вузликів.

У 2017 році Кітахара та її команда вивчили медичні дані понад 77 000 людей, діагностованих з 1974 по 2013 рік. Більшість зростання випадків пояснювалася маленькими папілярними пухлинами лише у щитовидній залозі. Але при цьому збільшилася кількість більш серйозних пухлин, які поширилися на інші частини тіла.

Хоча смертельні випадки трапляються рідко, їхня кількість зростає приблизно на 1% на рік.

“Це показує, що на зростання більш агресивних пухлин впливають й інші фактори”, — підкреслює Кітахара.

Вага має значення

Одним з основних факторів ризику є ожиріння, яке зростає з 1980-х, особливо в США та розвинених країнах.

Дослідження показують: люди з високим індексом маси тіла (ІМТ) на 50% частіше хворіють на рак щитовидної залози.

Ожиріння також пов’язане з більш агресивними пухлинами: великими або з мутаціями, що сприяють поширенню онкології.

“Наші дослідження показали, що високий індекс маси тіла підвищує ризик смерті від раку щитовидної залози”, — зазначає Кітахара.

“Це підтверджує, що справа не лише у кращій діагностиці. Ожиріння само по собі впливає на розвиток і прогресування раку”.

Вчені кажуть, що механізми цих процесів поки вивчені недостатньо, але відомо, що у людей із ожирінням частіше бувають проблеми з роботою щитовидної залози.

Підвищений рівень TSH (тиреотропного гормону), запалення та інсулінорезистентність — усі ці фактори можуть підвищувати ризик раку.

Інші фактори

Деякі вчені вважають, що зростання випадків раку щитовидної залози може бути пов’язане з хімічними речовинами в побутових товарах і пестицидах.

Вони можуть впливати на гормони організму.

Такі речовини містяться в посуді, упаковці для їжі, засобах гігієни, килимах і вогнезахисній піні.

Проте доказів прямого зв’язку з раком щитовидної залози поки що недостатньо.

Підпис до фото, Вогнезахисна піна та інші побутові хімікати можуть впливати на роботу щитовидної залози, але остаточних доказів поки немаєІнші дослідники звертають увагу на мікроелементи, наприклад цинк, кадмій і ванадій, які можуть міститися в ґрунті та воді в районах з вулканічною активністю. Там рівень раку щитовидної залози дійсно вищий, але прямий зв’язок наразі не підтверджено.

Ще один фактор — радіація від медичних обстежень.

З 1980-х років КТ і рентгенівських процедур стало значно більше, у тому числі й для дітей. Ці скани дають щитовидній залозі досить високу дозу радіації, що може підвищувати ризик захворювання.

За оцінками вчених, близько 3 500 випадків раку щитовидної залози на рік у США можуть бути пов’язані з пов’язані з КТ.

“Молода щитовидна залоза більш вразлива до радіації, ніж у дорослих, – каже Кітахара. – Тому збільшення кількості КТ-сканувань могло частково сприяти зростанню захворюваності на рак щитовидної залози в США та інших країнах”.

Ймовірно, усі ці фактори діють одночасно, вказують вчені.

“Схоже, ми маємо справу з багатофакторним явищем, де взаємодіють середовище, метаболізм, харчування та гормональні впливи разом із спадковою схильністю”, — резюмує експертка Санзіана Роман.

Підписуйтеся на нас у соцмережах