Джерело: www.bbc.com
Автор фото, ОП
Підпис до фото, Володимир Зеленський
-
- Author, Святослав Хоменко
- Role, ВВС
- 25 хвилин(и) тому
Якщо хтось раптом сумнівався в тому, що “Міндічгейт” запустив в Україні повномасштабну політичну кризу, яку не вдасться вирішити точковими кадровими рішеннями, то сьогоднішнє засідання Верховної Ради, напевно, розвіяло будь-які сумніви.
На порядку денному парламенту було лише дві відставки – міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. Їх називали “людьми Міндіча” в чинному уряді, і планом влади, вірогідно, було принести їх у жертву, оголосити про масштабний кадровий струс всього енергетичного сектора – і на цьому скандал із оприлюдненими НАБУ плівками можна було б вважати вичерпаним.
Однак події під куполом Ради показали: цього буде замало.
Опозиція явно володіє політичною ініціативою і вимагає відставки всього складу уряду. Ті ж Петро Порошенко і Юлія Тимошенко при цьому додають: далі потрібно створити нову коаліцію і уряд національної єдності, який, слід розуміти, не буде пасивним знаряддям в руках Офісу президента.
Монобільшість у Раді, якою формально володіє президентська фракція “Слуга народу”, по-перше, існує тільки на папері, а по-друге, у світлі останніх подій почувається настільки загубленою і деморалізованою, що не відчуває ані сил, ані бажання “вписуватися” за сценарій, написаний у тому ж Офісі президента, і який до того ж може несподівано помінятися по ходу п’єси.
При цьому єдина людина, від якої безпосередньо залежить подальший розвиток подій, – президент Володимир Зеленський – перебуває в закордонній поїздці і коментує події, які розгортаються в Україні, у дусі: “скоро повернуся, з усіма поговорю, готую принципові швидкі рішення, які потрібні нашій державі”.
Але швидкими, якщо ми дізнаємося про них лише ближче до кінця тижня, коли Зеленський повернеться до України, їх назвати точно не вийде. Наскільки вони будуть принциповими (адже, як ми вже зрозуміли, відставку двох міністрів ані політикум, ані суспільство принциповою не вважають) – ще одне питання без відповіді.
Автор фото, Volodymyr Viatrovych/facebook
І тут можна згадати про можливу відставку всесильного Андрія Єрмака, чутки про яку з’явилися вчора ввечері і про вимогу якої сьогодні відкрито заговорили в стінах парламенту.
Нібито тільки звільнення правої руки президента, ключової ланки сформованої в Україні за роки великої війни суперцентралізованої системи влади, зможе показати, що Зеленський всерйоз налаштований на реальне, а не удаване перезавантаження державного механізму, в серце якого проникла “рука Мідаса” (чи Карлсона?).
Можлива відставка Єрмака неминуче призведе до переосмислення ролі самого президента у політичній системі країни, тож це рішення легким назвати не можна.
Але тим часом події у Києві, м’яко кажучи, не посилюють позиції Володимира Зеленського на переговорах із західними партнерами. Ключовою у його нинішньому турне, за чутками, має стати завтрашня зустріч зі спецпредставником Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Туреччині. Вона проходитиме на тлі анонсованої Зеленським “активізації мирних переговорів”, і, звичайно, українському президентові добре було б зайти на цю зустріч як сильному лідерові, що контролює як внутрішню ситуацію у своїй країні, так і ситуацію на фронті.
Одним словом, криза, як це буває практично завжди, сталася надзвичайно невчасно.
З іншого боку, як кажуть в Україні, “повзти до помиральної ями зарано”, і результатом цього клінчу все ще може стати не продовження нинішнього піке, а радикальне оновлення як системи влади в державі, так і самого Зеленського.
Потрібні, як каже той самий Зеленський, “принципові швидкі рішення”.
Підписуйтеся на нас у соцмережах
