Дати відсіч Росії: як у Європі поширюється призов для жінок

Підпис до фото, Норвегія надала жінкам можливість виконувати усі бойові завдання у 1985 році, а 30 років потому стала першою європейською країною, яка запровадила для них військовий призов

• • Author, Емілія Янссон, Анна Голліґан
  • Role, BBC Global Women
• 49 хвилин(и) тому

З 1 квітня настпуного року будь-яка данська жінка, якій виповниться 18 років, буде зобов’язана відвідати підготовчий військовий центр та витягнути номер із лотерейного барабана.

За цим номером, якщо добровольців для військової служби не вистачить, її можуть запросити до служби в армії. Чим нижчий номер, тим більша ймовірність призову. У Данії завжди існувала військова служба для чоловіків, але тепер вперше жінок також залучать до неї, і вони братимуть участь у тій самій призовній лотереї.

У Данії рішення про призов жінок ухвалили у 2024 році, через два роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та після аналогічних кроків Норвегії та Швеції.

Протягом останніх 10 років було достатньо добровольців, щоб гарантувати, що нікого не буде примусово призову. Але Данія хоче, щоб більше молодих людей проходили військову службу, тому це може змінитися в найближчі роки.

Думки про призов серед молодих данських жінок неоднозначні.

“Я не хочу помирати. І я не хочу ПТСР [посттравматичного стресового розладу]. А також я боюся життя на полі бою як жінка”, — каже Ізабелла, яка стикнеться із призовом через чотири роки.

“Я думаю, що це добре, що нас долучають до того, що вважали чимось лише для чоловіків”, — каже 19-річна Сара у військовому центрі, де вона добровільно готується до військової служби.

Таку можливість данські жінки отримали від 1998 року, а у 2024 жінки становили чверть тих, хто проходив військову службу.

Гендерно-нейтральні армії

Норвегія, яка у 2013 стала першою країною в Європі, яка запровадила гендерно-нейтральний призов, частково ґрунтувала своє рішення тим, що всі громадяни повинні мати однакові права та обов’язки.

Швеція наслідувала приклад Норвегії у 2017 році після анексії Криму Росією, а у 2020 році Нідерланди ухвалили закон про призов жінок так само, як і чоловіків, хоча участь у призові залишається добровільною для всіх.

Зовсім нещодавно балтійські країни (Естонія, Латвія та Литва), які багато хто вважає наступними найімовірнішими цілями російської агресії, почали обговорювати призов жінок.

Підпис до фото, В Данії жінки можуть добровільно проходити військову службу від 1998 року“Події 2022 року, пов’язані з агресією Росії проти України, змінили цю дискусію, – каже Елері Ліллемяе, дослідниця Естонської військової академії. – Я думаю, що цього ніхто не очікував”.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс наполягає на тому, щоб жіночий призов розпочався у 2028 році. Для цього є багато причин, каже він.

“Тому що ми живемо поруч із країною-агресором. Тому що нам потрібно суттєво посилити нашу комплексну оборону. Нам також потрібно забезпечити нашим громадянам рівні права та обов’язки у забезпеченні національної оборони, нашої національної безпеки. І тому, в принципі, так, як міністр, я підтримую гендерно-нейтральний підхід”, – каже він.

Падіння рівня народжуваності

Але зменшення кількості молодих чоловіків, яких призивають на військову службу, також є проблемою.

У країні з населенням менше двох мільйонів кожна дитина має значення. Коефіцієнт народжуваності в Латвії (середня кількість дітей, народжених жінкою) впав до 1,36. Для стабільного відтворення населення потрібен показник 2,1.

Така ж тенденція спостерігається і в інших балтійських країнах, де показники становлять 1,31 та 1,18 – в Естонії та Литві відповідно.

Тому, за словами Елері Ліллемяе, жіночий призов у ​​країнах Балтії неминучий з чисельної точки зору.

“Проблема виникне приблизно у 2040 році, оскільки кількість народжень за останні два-три роки були настільки низькими, що якщо ми все ще будемо в тій самій безпековій ситуації, то у нас просто не буде достатньо людей”, – каже вона.

Вона наводить приклад своєї країни, Естонії. Наразі Естонія призиває близько 40% молодих чоловіків у відповідних вікових групах, відбираючи фізично найпідготовленіших кандидатів. Якщо країна хоче зберегти таку ж кількість призовників у армії, до 2040 року їй доведеться призивати близько 90% усіх молодих чоловіків відповідного віку.

“Нам потрібно або розширити коло вербувальників, або знайти інші засоби”, – каже Ліллемяе.

У Литві питання призову жінок публічно обговорюється, але, як і в Латвії, політики розділилися в думках.

Як і Фінляндія, всі три балтійські країни мають форму обов’язкової військової служби для чоловіків, тоді як жінки можуть вирішувати, брати участь у ній чи ні.

Польща, яка межує з російським ексклавом Калінінград, планує відновити військову підготовку для всіх чоловіків з 2026 року і заявила, що жінки також зможуть служити добровольцями.

Приклад України

За словами Елері Ліллемяе, війна в Україні продемонструвала важливість підготовки жінок до бойових дій. Міністерство оборони України заявило, що понад 70 000 жінок служать у збройних силах, з яких 5 000 перебувають на передовій.

“Вони стали найкращим прикладом того, як потрібні жінки на військовій службі, як потрібен внесок кожного, коли країна перебуває у дуже складному становищі”, – каже Ліллемяе.

Війна в Україні підкреслила важливу роль НАТО в обороні Європи. Частково під тиском президента США Дональда Трампа члени НАТО погодилися збільшити витрати на оборону. Але європейські держави також усвідомлюють, що вони більше не можуть покладатися на США у своєму захисті та повинні бути більш самодостатніми.

Підпис до фото, НАТО розгорнуло додаткові війська до Східної Європи після повномасштабного вторгнення Росії в УкраїнуНімеччина нині обговорює пропозиції щодо запровадження добровільної військової служби у 2026 році, тоді як Франція хоче переглянути свою програму добровільної військової служби, щоб зробити більший акцент на підготовці до бойових дій.

Характер і тривалість військової служби різняться залежно від країни: деякі країни розміщують призовників у складі постійних військових частин, а інші навчають їх окремо.

Суспільна підтримка обов’язкової служби також різниться. Опитування, проведене Європейською радою з міжнародних відносин у травні 2025 року, показало, що більшість у Франції, Німеччині та Польщі або рішуче підтримує, або схильна підтримувати повернення обов’язкової військової служби.

Коли йдеться про обов’язковий призов жінок, у Данії опір був досить помірним, але опитування в країнах Балтії показують, що лише невелика меншість підтримує ідею жіночого призову.

“Латвійське суспільство, звичайно, обговорює це, і більшість латвійського суспільства наразі досить стримано ставиться до такого підходу”, – визнає міністр оборони Андріс Спрудс.

Але він зазначає, що Латвія також набагато повільніше, ніж Естонія та Литва, почала знову залучати чоловіків до військової служби.

“У Латвії військовий призов було відновлено лише у 2023 році. Тож це також зайняло певний час”.

Безпека для жінок

Ще однією проблемою є інфраструктура. Більшість армій не мають можливості раптово прийняти набагато більше новобранців. Потрібно побудувати казарми та навчити інструкторів.

Також потрібно придбати нову форму та рюкзаки, оскільки стандартний комплект, розроблений для чоловіків, не підходить для жіночого тіла.

Також виникали питання щодо армійської культури та того, чи є армія безпечним простором для жінок.

“Ми мали зустрічі з організацією данських жінок-ветеранів, і, за їхніми словами, бути жінкою в данській армії нелегко. Виникли проблеми з токсичним середовищем”, – каже Луїза Вінтер Аліс, голова Данського жіночого товариства.

Підпис до фото, Міністр оборони Данії попередив, що Росія може напасти на країну НАТО протягом п’яти роківОпитування, проведене Міністерством оборони Данії у 2023 році, показало, що 20,3% жінок у данській армії зазнавали небажаної сексуальної уваги або домагань впродовж року, що передував дослідженню.

Міністерство заявило, що продовжуватиме зусилля з викорінення насильства, водночас зазначило, що частка постраждалих жінок була нижчою, ніж у данському суспільстві в цілому.

На іншому боці Балтійського моря Андріс Спрудс впевнений, що латвійська армія не є небезпечним місцем для жінок – ні для тих, хто зараз служить добровольцями (18% усіх військовослужбовців), ні для тих, кого потенційно можуть призвати на військову службу в майбутньому.

“Так, це інклюзивне місце, – каже він. – Зараз армія є безпечним місцем для жінок”.

Призов жінок до військової служби залишається досить рідкісним явищем у світі. У 2019 році Дослідницький центр П’ю повідомив, що загальна військова служба існує в Ізраїлі та Північній Кореї, а також щонайменше в чотирьох африканських країнах: Еритреї, Малі, Марокко та Тунісі.

Зазвичай чоловіки та жінки, які проходять військову службу, стають частиною резерву та можуть бути призвані на подальше навчання в наступні роки або запрошені до участі у воєнних діях.

Для багатьох у Європі тема призову – не кажучи вже про жіночий призов – здається, виникла раптово. Незважаючи на це, Елері Ліллемяе все ще вважає, що справи розвиваються не так швидко, як могли б.

“Данія прийняла дуже швидке рішення і діяла напрочуд швидко, – каже вона. Але в інших країнах багато говорять, але жодних дій”.