Сили оборони України посилили частоту і щільність ударів по Криму. До чого тут нові типи...

Останніми тижнями частота та щільність ударів Сил оборони України по окупованому Криму значно збільшилися – атаки відбуваються щодня, з них результативних більше, ніж у попередні місяці. Як це пов’язано з тривалим проріджуванням російської протиповітряної оборони на Кримському півострові, а також із появою в України нових засобів ураження, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

У листопаді атаки по російських військових об’єктах в окупованому Криму почали відбуватися частіше, ніж у попередні місяці, Україна також завдала ударів по енергетичних об’єктах та стратегічних підприємствах.

Листопад: удар за ударомУ неділю, 23 листопада, командир Центру Сил безпілотних систем (СБС) Роберт «Мадяр» Бровді повідомив про нанесення нових ударів по військовій інфраструктурі Росії на Кримському півострові.

За його словами, «птахи» СБС «відвідали» хімічний завод «Бром» у Красноперекопську, який працює на військово-промисловий комплекс РФ, а також влучили по низці енергооб’єктів, критичних для енергосистеми.

«Красноперекопська підстанція – один із ключових вузлів енергосистеми окупованого півострова», – зазначив Бровді. Він додав, що ночі 22 та 23 листопада були для росіян «гучними», а ситуація на півострові ускладнюється дефіцитом палива.

На опублікованому відео зазначено, що удари завдавалися 21 листопада. Телеграм-канал «Кримський вітер» тоді написав, що одразу після опівночі у Красноперекопську було чути п’ять-шість вибухів і стрілянину, а також звук пролітаючих дронів.

Вранці «Кримський вітер» повідомив, що уражена підстанція 220 кВ «Красноперекопськ», розташована біля Кримського содового заводу. Ця підстанція є вузловим елементом енергосистеми півострова, одним із ключових магістральних вузлів.

Телеграм-канал ASTRA за даними OSINT-аналізу відео підтвердив, що під атаку потрапила електропідстанція у Красноперекопську.

У п’ятницю, 21 листопада, Головне управління розвідки Міноборони України заявило про удар по російському вертольоту Ка-27, а також по низці РЛС на території анексованого Криму, опублікувавши відповідне відео.

Як стверджують у відомстві, внаслідок атаки було знищено:

• корабельний багатофункціональний вертоліт Ка-27;
• аеродромний радіолокаційний комплекс «Ліра-А10»;
• РЛС 55Ж6У «Небо-У»;
• РЛС «Небо-СВ» у купольній конструкції;
• РЛС П-18 «Терек».

Коли саме було завдано цих ударів, у ГУР МО України не уточнили.

Моніторингова група «Кримського вітру» встановила місцезнаходження трьох радіолокаційних станцій. Згідно з даними дослідників, аеродромний РЛК «Ліра-А10» розташовувався за три кілометри на південь від аеропорту «Сімферополь», а радіолокаційні станції 55Ж6У «Небо-У» та 1Л13-3 «Небо-СВ» – на території військової частини між селом Уютне Сакського району та Євпаторією.

Раніше внаслідок кількох ударів зазнала пошкоджень Сакська ТЕЦ, повідомляв український проєкт Dnipro Osint. На опублікованому супутниковому знімку видно суттєві пошкодження частини головної споруди – машинного залу – на території енергетичного об’єкта.

На думку експерта, який дав коментар Крим.Реалії, Сакська ТЕЦ має велике значення для енергопостачання Кримського півострова.

У середині листопада військові 14-го окремого полку 1-го окремого центру Сил безпілотних систем ЗСУ опублікували кадри нанесення ударів по ангарах на російському військовому аеродромі «Кіровське» в ніч на 13 листопада. На відео зафіксовано влучання БПЛА по двох ангарах на аеродромі «Кіровське».

Проєкт Dnipro Osint виявив на супутникових знімках пошкодження на аеродромі «Кіровське». Згідно з повідомленням, «поблизу ангарів видно знищене майно операторів та обгорілу ділянку біля ангару».

Росія активно використовує безпілотники «Оріон» на Миколаївському та Одеському напрямках. Цей БПЛА може вести повітряну розвідку та здійснювати патрулювання, визначати координати наземних і надводних об’єктів, проводити топографічну зйомку місцевості, цілевказання та коригування вогню.

У ніч на 10 листопада Сили спеціальних операцій Збройних сил України (ССО) завдали чергового удару по нафтобазі комбінату «Гвардійський» у селі Кар’єрне Сакського району Криму.

«Безпілотники ССО влучили у насосну станцію на території нафтобази. ФДКУ «Гвардійський» є важливим елементом паливно-логістичної системи окупаційної влади в Криму. Вона має важливе значення для забезпечення військових об’єктів і транспорту ворожої армії», – йдеться у повідомленні в телеграм-каналі ССО.

3 листопада Військово-морські сили ЗСУ уразили елітний спецпідрозділ російських ЗС, який перебував на буровій установці «Сиваш», інформує телеграм-канал українських ВМС. Повідомляється, що, крім технічних засобів розвідки та спостереження, було знищено розрахунок ПТРК російських військових.

Крім того, у ніч з 1 на 2 листопада 2025 року в Криму бійці ГУР МО України знищили «цінні об’єкти» російської ППО, повідомляє телеграм-канал української військової розвідки.

«Унаслідок удару по ворожому пункту управління зенітно-ракетного дивізіону С-400 «Тріумф», який був на бойовій позиції, знищено російську багатофункціональну РЛС 92Н6Е та обладнання системи автономного енергозабезпечення пункту управління С-400», – зазначили в ГУР.

Результати попередніх напрацювань«Нарощування ударів по об’єктах у Криму та зростання результативності атак свідчить насамперед про зміни в російській системі протиповітряної оборони на півострові, насамперед про її ослаблення. Сили оборони України за попередні місяці знищили десятки радіолокаційних станцій та низку зенітних ракетних комплексів. Очевидно, Росія не встигає поповнювати втрати, і в ППО з’являються «дірки», якими успішно користуються українські військові», – поділився думкою з Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ.

Також експерт вважає, що удари, які завдаються по енергоструктурі – нафтобазах та електропідстанціях – знижують логістичні можливості російських військ.

«Коли паливо ніде зберігати, бензовозам доводиться проїжджати зайві десятки і сотні кілометрів від поки що доступних баз зберігання. Те саме і з енергопостачанням – це теж один із видів забезпечення бойових дій, зокрема тилових підрозділів», – акцентує експерт-кримчанин.

Можливу причину зростання результативності атак по кримських об’єктах Крим.Реалії на умовах анонімності прокоментував капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.

«Ослаблення російської ППО – один із головних факторів, але я хотів би відзначити посилення бойових можливостей Сил оборони України (СОУ). Застосовуються нові типи озброєння, і анексований Крим став полігоном для їхнього випробування», – зазначає офіцер запасу.

На думку колишнього військового розвідника, якщо українським дронам та ракетам вдається прорвати кримську протиповітряну оборону, яка поступається хіба що московській, то на просторах Росії, де система ППО в рази слабша, «засобам ураження з маркуванням «Зроблено в Україні» не буде перешкод».

У жовтні президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська ракета-дрон «Рута» вперше атакувала морську вишку на відстані понад 250 кілометрів.

30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі у селі Волошине неподалік Армянська в Криму. Унаслідок цієї атаки було уражено катери та казарми. За даними низки російських та українських телеграм-каналів, для ударів використовувалися ракети-дрони «Фламінго».

Військовий експерт і засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний у коментарі Крим.Реалії зазначив, що вибір цілей у Криму пояснюється необхідністю моніторингу перших випробувань та точності влучань.

«Якщо вірити цій інформації, то дві ракети влучили в ціль, а одна – ні. Йдеться про перші тести, випробування. І чому ця ціль біля Армянська? Вона дуже близька до території, контрольованої Збройними силами України, і ми можемо промоніторити результат», – сказав експерт.