Куди в окупованому Криму зникають цілі родини?

Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну російські силовики активізували в окупованому Криму переслідування людей за звинуваченнями у держзраді та шпигунстві нібито для українських спецслужб. На Кримському півострові регулярно зникають люди, нерідко на зв’язок перестають виходити цілі родини. А потім їх знаходять у СІЗО. Що відомо про «сімейні репресії» у Криму і що за ними стоїть, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Під час військових дій РФ проти України в окупованому Криму фіксують дедалі більше затримань за статтями про «держзраду» та «шпигунство». В ув’язненні нерідко опиняються цілі родини. Часто, потрапивши до катівень російських силовиків у Криму, люди зникають на місяці. Відомості про них не можуть отримати навіть родичі. Тому повноцінно оцінити масштаби цього явища складно.

Крим.Реалії наводять кілька прикладів про постраждалих кримчан, інформація про яких все ж таки стала публічною всупереч тому, що російські силовики її довго приховували.

Зникли на дев’ять місяців і «знайшлися» у СІЗОНа початку року у Первомайському районі зникли мати та дочка Анна та Оксана Соценко. Понад дев’ять місяців про них нічого не було відомо.

Згодом українським правозахисникам вдалося з’ясувати, що вони перебувають у Сімферопольському СІЗО №1.

«Анна Соценко 1955 року народження та її дочка Оксана Соценко 1975 року народження перестали виходити на зв’язок із 5 лютого 2025 року. Телефон Анни Миколаївни не відповідав, телефон Оксани Віталіївни був вимкнений. У месенджері Тelegram було видно, що в акаунт Анни Соценко періодично хтось заходив. У лютому ми дізналися, що ці жінки заарештовані ФСБ. Але ми не знали причин. У Оксани Соценко є неповнолітній син, який має інвалідність і який потребує постійного догляду. Родичів цих жінок залякали ФСБ, щоб вони навіть не намагалися щось робити і розшукувати їх. Вхід в акаунт телеграму свідчить, що ФСБ ретельно перевіряло інформацію та шукало щось, із чого можна сфабрикувати справу. Близько 10 місяців цих жінок силовики утримували в інкоммунікадо (термін у міжнародному праві, що характеризує перебування засудженого без права листування та побачень із родичами й захисником – ред.) і тепер звинувачують їх у держзраді», – розповіла Крим.Реалії менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.

Що із затриманими кримчанками наразі, достеменно невідомо.

«Особливе занепокоєння викликає стан здоров’я 70-річної Анни Соценко, яка має низку хронічних захворювань і потребує постійного медичного нагляду. Ми вимагаємо від РФ негайного звільнення Анни та Оксани Соценко, а також усіх інших кримських політв’язнів, які незаконно утримуються на території тимчасово окупованого Криму та в Росії», – заявили в Кримськотатарському ресурсному центрі.

У Представництві президента України в АРК затримання матері та дочки Соценко назвали «злочином окупації».

«Викрадення людей стали системними»У схожій ситуації опинилося багато інших кримських сімей. У 2024 році в Криму зникли зі зв’язку 42-річна кримчанка Вікторія Стрілець та її 24-річна дочка Олександра Стрілець.

Про те, що вони були затримані російськими силовиками, стало відомо лише тоді, коли підконтрольний РФ Севастопольський міський суд виніс їм вирок – 12 років ув’язнення за звинуваченням у держзраді (стаття 275 КК РФ).

У Олександри Стрілець – двоє неповнолітніх дітей. Вони залишилися під опікою чоловіка.

За версією слідства, кримчанки нібито за винагороду української військової розвідки у вересні 2023 року надіслали до ГУР Міноборони України фотографії військових об’єктів РФ.

Публічної позиції ГУР МОУ з цього приводу немає.

У Представництві президента України в АРК затримання та вирок матері та дочці Стрілець назвали прикладом «опору в Криму російській агресії».

У середині листопада російські силовики затримали 65-річного Сеїтхаліла Фахрієва та його 36-річного сина Руслана Фахрієва із села Амурське (Алабаш-Конрат) Червоногвардійського (Курманського) району, повідомили в Меджлісі кримськотатарського народу.

«Їх затримали у власному домі. Все трапилося на очах дружини та матері – Айше Фахрієвої, яка, не витримавши пережитого, злягла і зараз перебуває у тяжкому стані в лікарні. Протягом усіх цих днів ні рідні, ні сусіди не знають, куди російські карателі вивезли батька та сина Фахрієвих. Окремі повідомлення з Криму свідчать, що російська окупаційна влада вже висунула їм звинувачення за статтею 205 Кримінального кодексу РФ – «теракт», – йдеться у повідомленні.

У Меджлісі допускають, що оскільки місце перебування Фахрієвих російські силовики не розкривають, затримані можуть піддаватися тортурам, як це неодноразово відбувалося в інших подібних випадках.

Офіційної інформації про їхнє затримання немає.

У квітні в Севастополі зникло подружжя – Наталія Полюх та Олег Платонов. Жінка зникла після того, як вийшла зі школи, куди привела свою дитину. А її чоловік того ж дня перестав виходити на зв’язок, перебуваючи на роботі в Алупці.

За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, Олег Платонов був затриманий ФСБ, а про місце перебування Наталії Полюх взагалі нічого не відомо. Їхню дитину передали до притулку.

Ще одна подружня пара – Сергій Козлов та Євгенія Самойлова – раніше зникла у Керчі. Згодом з’ясувалося, що їх судять у РФ за звинуваченням у «тероризмі», «держзраді» та нібито співпраці з Головним управлінням розвідки Міноборони України. Їхня позиція у цій справі невідома.

«Ми бачимо, що у Криму заарештовують цілі сім’ї. Є випадки, коли три брати одночасно перебувають у місцях несвободи, син, батько і зять або мати та дочка. Викрадення людей у Криму стали системними», – заявляють у Кримськотатарському ресурсному центрі.

«Демонстративна жорстокість та абсолютна відсутність гласності»Затримання кримчан російськими силовиками за звинуваченням у тяжких кримінальних статтях – «держзраді», «шпигунстві», «тероризмі» – активізувалися під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначають правозахисники.

«За останні півтора року кількість таких випадків зросла в рази, і особливо це стосується переслідувань жінок в окупованому Криму за такими статтями, як «шпигунство» та «держзрада». Ми вважаємо це систематичною політикою окупаційної влади, спрямованою на придушення свободи слова, боротьбу з будь-якими проявами інакомислення та опором російській окупації», – говорить Вікторія Нестеренко.

Оцінити законність таких звинувачень неможливо через тотальну закритість процесів судового розгляду цих справ.

«Лише за літо 2025 року стало відомо про 17 затримань кримчан за звинуваченнями у співпраці з українськими спецслужбами. При цьому у таких справах часто звинуваченням передують насильницькі зникнення, а в судах абсолютно відсутня гласність, що унеможливлює надати об’єктивну оцінку законності та реалістичності доказів провини цих людей, які подає обвинувачення», – заявляє український правозахисний телеграм-канал «Трибунал. Кримський епізод».

Правозахисники українського проєкту «Кримський процес» відзначають «демонстративну жорстокість» російських силовиків стосовно жінок у Криму.

«Демонстративна жорстокість стосовно жінок націлена на те, щоб ще більше залякати цивільне населення півострова та придушити будь-які форми опору окупації. На користь такого висновку свідчать спостереження за російськими пропагандистськими ресурсами, які активно висвітлюють переслідування жінок. У 26 випадках із 31 пропагандисти прямо пов’язують репресії з Україною. При цьому в більшості випадків для звинувачень кримчанок використовуються статті, які неодноразово критикувалися за розмитість формулювань», – стверджують в організації.

Переслідування, пов’язані з неприйняттям у Криму повномасштабного вторгнення РФ в Україну, стали настільки масовими, що в місцях несвободи вже не вистачає місць, говорить голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

«Нещодавно спілкувався з двома людьми з різних міст окупованого Криму, які відбули свої незаконні адміністративні арешти в СІЗО в Акмесджиті (Сімферополі), і обидва, як під копірку, повідомили, що СІЗО Криму переповнені людьми, які, на думку окупантів у Криму, роблять неправильні репости, слухають не ту музику, залишають неправильні коментарі, які дискредитують окупаційну владу, армію або невтішно висловлюються на адресу учасників «СВО» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – ред.). У місцях несвободи окупованого Криму камери забиті політичними, а рецидивістів практично вже й не залишилося. Хто мріє швидше звільнитися, підписують контракти (з армією РФ – ред.) і фактично ще швидше самоліквідовуються», – заявляє він.

У російських реаліях Крим став одним із найбільш репресивних регіонів, контрольованих Росією, заявляють у російському правозахисному проєкті «ОВД-інфо».

«Крим лідирує за кількістю політично вмотивованих справ і затримань у розрахунку на 100 тисяч населення. За цим параметром регіон поступається лише Москві», – стверджують у проєкті.

Влада Росії заперечує політичні репресії у Криму.