Джерело: www.volynnews.com
Тарас мріяв жити у вільній Україні, вірив у Перемогу, поліг за свою державу, за наш спокій під мирним небом, проте багатьом мріям не судилося здійснитися.
Війна забрала у дружини – чоловіка, у трьох дітей – батька, у військовослужбовців – побратима і друга, у нашої громади та країни – Захисника. Тарасу назавжди 42…
На церемонію прощання з траурними квітами та державною символікою прийшли представники громади, військового комісаріату, друзі, знайомі загиблого, військовослужбовці та просто небайдужі жителі, щоб висловити безмежну вдячність та розділити біль втрати з рідними загиблого.
Секретар селищної ради Наталія Мазурок висловила щирі співчуття рідним та близьким загиблого у зв’язку з непоправною втратою та сказала, що ми не можемо повернути Тараса, який став Небесним Янголом, але ми маємо завжди пам’ятати про загиблого Героя, бо він залишиться у серцях всіх, хто його знав і любив.
Чин похорону Тараса Парфенюка здійснили: Єпархіальний благочинний Володимир-Волинської єпархії, благочинний Іваничівського благочиння, настоятель Свято-Покровського храму, митрофорний протоієрей отець Андрій та духовенство Іваничівського благочиння.
Востаннє нашому земляку віддали військові почесті. Рідним Героя вручили Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини. На честь солдата пролунав трикратний стрілецький салют…
Тепер він – навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Захиснику!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
