Джерело: www.radiosvoboda.org
DeepState на своїй мапі фіксує збільшення «червоної зони» Червоним кольором DeepState позначає ділянки, які захопили російські війська, проте Сили оборони продовжують утримувати місто і навіть відновлювати контроль над деякими ділянками.
За оцінками американського Інституті вивчення війни (ISW) на основі геолокації даних об’єктивного контролю, під контролем армії РФ перебуває 46% міста звіт ISW від 21 листопада.
Понад півтора року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Покровськ лишався тиловим містом і виконував роль логістичного хабу – туди з’їжджались військові та цивільні, які потім вирушали в протилежних напрямках: перші на схід, до фронту, другі на захід, в пошуках прихистку.
Попри наближення лінії фронти місто намагалось жити звичайним життям, але вже з літа 2024 армія російська армія посилила атаки. Внаслідок щоденних обстрілів Покровськ почав стрімко перетворюватися на руїни і порожніти.
Як це відбувалося – фотосвідчення зібрали Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
2022Перші російські удари по Покровську почалися у 2022 році, в перший рік повномасштабного вторгнення.
Місцеві жителі біля будинку, зруйнованого внаслідок російського ракетного удару, Покровськ, 15 червня 2022 року
Покровськ став евакуаційним хабом: сюди постійно прибували люди з інших міст, селищ та сіл Донбасу. З тих, що вже були окуповані, і з тих, які армія РФ почала знищувати під час свого наступу.
Люди прибувають на вокзал Покровська, щоб сісти на евакуаційні потяги до Дніпра та Львова, 25 червня 2022 року
Попри все, Покровськ намагався жити звичним життям.
24-річна Ірина Будакова тримає на руках свого сина – тоді йому було два дні від народження. Пологовий будинок в Покровську, 6 липня 2022 року
«Іноді нам доводилося приймати пологи під час обстрілів, – казав Reuters доктор Іван Циганок, керівник покровського перинатального центру. – Пологи – це процес, який не можна зупинити».
Мішки з піском на вікні в пологовому, Покровськ, 29 червня 2022 року
Діти, які граються на подвір’ї – все ще було звичною картинкою міського життя.
Діти граються у дворі, Покровськ, 24 червня 2022 року
Залізничний вокзал приймав тисячі людей, які вирушали далі на захід, у безпечніші регіони України, або ж за кордон.
Чоловіки біля вокзалу у Покровську, 13 грудня 2022 року
50-річні Тетяна та Анатолій прощаються на пероні. Вона їде евакуаційним потягом до Львова, він – лишається. Покровськ, 8 січня 2023 року
Тетяна дивиться на Анатолія з вікна евакуаційного потягу. Покровськ, 8 січня 2023 року
Хлопчик перед тим, як разом з родиною вони сядуть на евакуаційний потяг. Покровськ, 9 лютого 2023 року
Російська армія посилила обстріли міста.
Жінка перед багатоповерхівкою, з якої рятують її брата – будинок був сильно пошкоджений ракетним ударом армії РФ. Покровськ, 15 лютого 2023 року
Поранені мирні мешканці після російської атаки на Покровськ, 21 червня 2023 року
Хлопець несе на руках дівчину, поранену внаслідок російського ракетного удару по Покровську, 7 серпня 2023 року
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Жінка в своїй квартирі, що була пошкоджена внаслідок російського ракетного удару. Покровськ, 8 серпня 2023 року
Будинки у Покровську після російського ракетного удару, 8 серпня 2023 року
Житлові будинки та дитячий майданчик після російського удару по Покровську, 8 серпня 2023 року
Поступово виїжджали і жителі Покровська. Мирне життя потроху теж завмирало: закривались супермаркети, бізнес евакуйовувався.
Жінка продає овочі на сходах біля закритого супермаркету, 28 жовтня 2023 року
Рік для міста почався російськими обстрілами.
Наслідки російської ракетної атаки на село Рівне біля Покровська. Донецька область, 7 січня 2024 року
Фото на руїнах дому після російського ракетного удару, Покровськ, 7 січня 2024 року
Наслідки удару армії РФ по Покровську, 21 лютого 2024 року
Евакуація з самого міста і транзитом через Покровськ тривала.
Рятувальник передає дитину матері до евакуаційного потягу, Покровськ, 20 лютого 2024 року
У квітні армія РФ прорвалась біля Очеретиного – селище за 30 км від Покровська навпростець.
97-річна Лідія Ломіневська, яка пішки вийшла зі свого будинку в Очеретиному після російського бомбардування, у шелтері в Покровську, 28 квітня 2024 року
У самому Покровську залишалося ще достатньо багато людей.
Місцеві беруть воду з бювета, 16 квітня 2024 року
Біля міста продовжували працювати на полях.
Трактор оре поле під час заходу сонця поблизу Покровська, на тлі нападу Росії на Україну, 7 квітня 2024 року
Але лінія фронту поступово наближалася до міста.
Фронт на Покровському (тоді Авдіївському) напрямку, підрив російської бронетехніки на мінах, 19 червня 2024 року
Чоловік біля своєї автівки, пошкодженої внаслідок російського ракетного удару, Покровськ, 24 червня 2024 року
Влітку позиції Сил оборони вже були в районі Покровська.
Українські військові з 43-ї ОАБр ведуть обстріл по російських силах у Покровському районі, 8 серпня 2024 року
Українські військові на соняшниковому полі під Покровськом, 13 серпня 2024 року
Український військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної бригади спостерігає за небом, їдучи в авто поблизу Покровська, 31 серпня 2024 року
З 20 серпня у Покровську і громаді почалась примусова евакуація родин із дітьми.
Зруйнована внаслідок російського удару школа, Покровськ, 23 серпня 2024 року
Жінка збирає товар з полиць продуктового магазину, оскільки він закривається через наступ російських військ, Покровськ, 23 серпня 2023 року
Тисячі людей продовжували ще перебувати у місті.
Жінка проходить повз кратер, що лишився після російського удару по приватному сектору у Покровську, 3 серпня 2025 року
Новим транзитним пунктом на евакуаційному шляху став Павлоград у Дніпропетровській області.
Евакуація з Покровська, 30 серпня 2024 року
Евакуація з Покровська, 30 серпня 2024 року
За майже місяць з Покровська виїхали близько 12 тисяч людей – станом на 2 вересня ще залишалося 30 тисяч.
Евакуація з Покровська, 30 серпня 2024 року
І навіть тоді Покровськ намагався зберегти мирне життя – хоч у чомусь.
Жінки продають квіти поруч із закритим супермаркетом, Покровськ, 3 вересня 2024 року
Покровськ, вересень 2024 року
Маршрутка проїжджає повз пошкодженого внаслідок російського удару будинку, Покровськ, вересень 2024 року
Бої ж поступово наближалися.
Покровськ, вересень 2024 року
Покровський напрямок, вересень 2024 року
Дитячі гірки і гойдалки, що ще вціліли, лише нагадували про мирне життя.
Покровськ, вересень 2024 року
Стела на в’їзді до Покровська, 20 вересня 2024 року
Покровськ, 24 вересня 2024 року
Чоловік купує свіжу рибу на ринку, Покровськ, 25 вересня 2024 року
4 жовтня у МВА повідомили, що противник вже за 7 кілометрів від міста.
Біля Покровська встановили «зуби дракона», жовтень 2024 року
Ті, хто не виїхав, намагався зайвий раз не виходити з дому.
В одній із частин міста ще працювали магазини, можна було зустріти людей, але посеред вулиць вже стояли оборонні інженерні споруди – «зуби дракона».
«Зуби дракона» вже у самому Покровську, 20 жовтня 2024 року
Інфраструктура міста – зруйнована на 80%.
У Покровській громаді не було газу, води та електрики.
Зруйнований міст у Покровську, 4 листопада 2024 року
Комунальники продовжували доглядати за містом, Покровськ, 6 листопада 2024 року
Проте ситуація ще дозволяла відвідати місто президенту Володимиру Зеленському.
Зеленський у Покровську, 18 листопада 2024 року
У місті ще можна було купити щось у магазині.
Магазин у Покровську, 24 листопада 2024 року
Аптека в Покровську, що продовжує працювати, 24 листопада 2024 року
Знелюднений центр Покровська.
Покровськ, листопад 2024 року
З кінця літа в Покровську і громаді вже діяла посилена комендантська година – з 15:00 до 11:00 наступної доби.
Покровськ, грудень 2024 року
Покровськ, грудень 2024 року
Пошкоджений російськими ударами будинок, Покровськ, 21 січня 2025 року
Наслідки російського обстрілу Покровська, 21 січня 2025 року
Виживання цивільних звузилося до найнеобхіднішого – знайти воду, їжу, дрова.
Покровськ, 21 січня 2025 року
Чоловік годує голубів, 21 січня 2025 року
У Покровську залишалось близько 7 тисяч мешканців, усіх дітей з громади евакуювали, повідомив 25 січня Сергій Добряк.
Покровськ, 25 січня 2025 року
Покровськ, 25 січня 2025 року
Покровськ, 25 січня 2025 року
За його словами, обстріли міста почастішали, а більшість комунальних послуг недоступні. Ще лишались фахівці, які доглядали за старшими людьми та «вмовляли тих, хто ще не виїхав».
Люди розбирають воду, привезену як гуманітарна допомога. Покровськ, 3 лютого 2025 року
Кількість загиблих зростала, як і кількість пошкоджених чи зруйнованих внаслідок російських обстрілів будівель.
Покровськ, 3 лютого 2025 року
Покровськ, 6 березня 2025 року
Мирні жителі продовжували виїжджати. В середині березня лишалось трохи більше ніж 2,5 тисяч людей, повідомили в пресслужбі Покровської МВА. Сергій Добряк зазначив, що «евакуаційні процеси посилилися».
Поліцейські з підрозділу «Білий янгол» евакуйовують цивільних із Покровська, 12 квітня 2025 року
Жителька Покровська виїжджає з міста, 12 квітня 2025 року
Поліцейські з «Білого янгола» умовляють жінку евакуюватись із міста, Покровськ, 12 квітня 2025 року
Поліцейські з «Білого янгола» несуть тіло жертви російського обстрілу, Покровськ, 12 квітня 2025 року
Евакуація з Покровська, 12 квітня 2025 року
Загиблих у Покровську почали ховати просто у дворах.
Покровськ, 24 квітня 2025 року
Живі намагались жити – місто заливало сонце, яскрава зелень проростала серед руїн. Весна тут здавалася недоречною.
Покровськ, 24 квітня 2025 року
Поліцейські намагались переконати виїхати тих, хто лишився.
Син прощається з матір’ю. Вона виїжджає – він лишається. Покровськ, 21 травня 2025 року
Покровськ у травні 2025 року
У липні до міста проникла велика диверсійна група. 15 серпня у Генштабі ЗСУ заявили, що місто зачищено. Але просочування російських військових продовжилось.
Через наближення російської армії, постійні обстріли та бомбардування, доступ до міста став суттєво обмеженим. Вже наприкінці липня евакуація, за заявами місцевої влади, була практично неможлива – а часом зовсім неможлива.
23 жовтня начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив, що всі будівлі в Покровську знищено майже на 90%.
За три дні, 26 жовтня, Генштаб ЗСУ підтвердив проникнення російських військових до Покровська. Це спричинило значний резонанс, попри те, що дані та заяви, які свідчили про ускладнення ситуації в місті, почали з’являтися раніше.
Проте Сили оборони продовжують боронити місто. І хоч російська армія уже декілька разів звітувала про взяття Покровська, це не відповідає дійсності. Аналітики ISW зазначають: російським військам знадобився 21 місяць, щоб після захоплення Авдіївки просунутися приблизно на 40 кілометрів і почати оточувати Покровсько-Мирноградський виступ.
В ISW вважають, що «дуже ймовірно» Росія врешті захопить обидва міста, але не беруться називати якісь строки та наслідки для фронту. І зазначають, що кампанія з захоплення решти Донецької області забере декілька років важких боїв.
Українські військові наносять удар по будинку в Покровську, де були виявлені російські військові. Скріншот з відео, опублікованого 7-м корпусом ДШВ ЗСУ 27 жовтня 2025 року
За оцінкою місцевої влади на кінець жовтня, у Покровську лишались близько 1250 мирних мешканців. Станом на кінець листопада, за даними Донецької ОВА, ця цифра не змінилась.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg повідомив, що «будь-яке рішення про виведення військ із міста є справою військових командирів на місцях».
Серед військових експертів, журналістів, родичів військовослужбовців та звичайних цивільних дедалі активніше обговорюють можливу втрату Покровська, доцільність подальшого утримання оборони та своєчасність виведення підрозділів ЗСУ з «напівоточення» для збереження життя військових.
За майже чотири роки повномасштабної війни Росії проти України подібні загрози оточення виникали вже не раз – у Бахмуті, Авдіївці, Вугледарі. Військово-політичне керівництво щоразу ухвалювало рішення тримати оборону цих міст, інколи ціною значних втрат, і здебільшого не пояснювало суспільству логіку таких рішень. Більше читайте про це у нашому матеріалі Покровськ: виходити чи тримати «до останнього»?
